Вирок від 19 березня 2026 р. у справі №205/3611/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/3611/26

Номер провадження1-кп/205/717/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 року місто Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2

розглянувши в приміщенні суду у спрощеному порядку кримінальне провадження за № 12026047120000053 від 6 березня 2026 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з середньо спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, раніше в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

За результатами спрощеного провадження встановлено, що 05 березня 2026 року приблизно о 14 годині 30 хвилин, у ОСОБА_3 , який знаходився в квартирі АДРЕСА_3 , разом із цивільною дружиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на ґрунті особистих неприязних відносин виник словесний конфлікт під час якого у ОСОБА_3 виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4

5 березня 2026 року приблизно о 14-30 годині, ОСОБА_3 знаходячись в квартирі АДРЕСА_3 , реалізуючи свій кримінально- протиправний умисел спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , стоячи обличчям у безпосередній близькості до останньої, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у виді спричинення шкоди здоров`ю потерпілої та бажаючи їх настання, умисно наніс останній не менше восьми хаотичних ударів правою та лівою руками стиснутими в кулак у область обличчя.

В результаті вищевказаних протиправних дій ОСОБА_3 , потерпілій ОСОБА_4 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді восьми синців обличчя. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.

Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, як спричинення умисного легкого тілесного ушкодження.

Згідно з ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, повністю згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами скоєного ним кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1 ст.349 КПК України, і у присутності захисника адвоката ОСОБА_5 подав до суду письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні за його відсутністю.

Потерпіла ОСОБА_4 також не заперечувала проти розгляду справи в спрощеному порядку, по що подала відповідну письмову заяву.

Ухвалою суду від 19 березня 2026 року, за клопотанням прокурора, у відповідності до вимог ст.381 та ст.382 КПК України, обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, призначено до судового розгляду без проведення судового засідання за відсутності учасників кримінального провадження.

Згідно висновку експерта № 759 е від 11.03.2026 року ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: восьми синців обличчя. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. На підставі пункту 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6.

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження, надані органом досудового розслідування, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України знайшла своє підтвердження і доведена повністю поза розумним сумнівом.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані вірно за ч. 1 ст.125 КК України, як спричинення умисного легкого тілесного ушкодження.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначаючи покарання ОСОБА_3 суд враховує, що він обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, не має на утриманні неповнолітніх дітей, на обліку в диспансерах та лікарнях міста не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст.67 КК України, не встановлено.

З урахуванням даних про особу обвинуваченого, наявністю пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, обставин вчинення кримінального проступку, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в максимальному розмірі передбаченому санкцією статті, при цьому вважає, що саме таке покарання є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався.

Судових витрат по справі не має.

Речових доказів по справі не має.

Керуючись ст.ст.100, 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850,0 гривень.

Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра, з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України, а саме: вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя ОСОБА_1