Рішення від 04 березня 2026 р. у справі №204/12640/25 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/12640/25

Провадження № 2/204/1255/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

05 березня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра, у складі:

головуючого - судді Приваліхіної А.І.,

за участю секретаря судового засідання - Єрмак Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

У С Т А Н О В И В:

26 листопада 2025 року ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» звернулося до суду із позовом до відповідачки ОСОБА_1 , в якій прохає стягнути з неї заборгованість за кредитним договором № 21.03.2025-100001779 від 21 березня 2025 року у сумі 14946 гривень 92 копійки, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту - 11761 гривня 55 копійок, заборгованості по відсотках - 0 гривень 40 копійок та неустойки у сумі 3184 гривні 97 копійок.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що 21 березня 2025 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 було укладено договір № 21.03.2025-100001779 про надання кредиту, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит, у сумі 3000 гривень, строком на 168 днів, дата повернення 04 вересня 2025 року, зі сплатою процентної ставки «Стандарт» - 1 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів, та процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Крім того, зі сплатою комісії, пов`язана з наданням кредиту - 5% від суми кредиту - 150 гривень та комісії за обслуговування кредитної заборгованості - 150 гривень у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Денна процентна ставка - 0.91%. 01 квітня 2025 року між кредитодавцем та позичальником було укладено додатковий договір, за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внесли наступні зміни до договору: сума кредиту з дати укладення даного Додаткового Договору становить 6200 гривень, яка складається з усіх Траншів (частин суми кредиту), зазначених в Договорі (1-й Транш) та в укладених Сторонами Додаткових Договорах (чергові Транші). За даним Додатковим Договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 2-й Транш у розмірі 3200 гривень шляхом перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_2, строк, на який надається кредит (а саме 2-й Транш) - 157 днів з дати його надання. 04 травня 2025 року між кредитодавцем та позичальником було укладено додатковий договір, за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника про збільшення суми кредиту, яка становить 7200 гривень, за яким кредитодавець зобов`язується надати позичальнику ОСОБА_2 у розмірі 1000 гривень на рахунок споживача, на строк - 124 днів з дати його надання. 15 травня 2025 року між кредитодавцем та позичальником було укладено додатковий договір, за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника про збільшення суми кредиту, яка становить 12200 гривень, за яким кредитодавець зобов`язується надати позичальнику ОСОБА_2 у розмірі 5000 гривень на рахунок споживача, строком на 113 днів з дати його надання. 31 травня 2025 року між кредитодавцем та позичальником було укладено додатковий договір, за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника про збільшення суми кредиту, яка становить 13200 гривень, за яким кредитодавець зобов`язується надати позичальнику ОСОБА_2 у розмірі 1000 гривень на рахунок споживача, строком на 97 днів з дати його надання. 08 липня 2025 року між кредитодавцем та позичальником було укладено додатковий договір, за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника про збільшення суми кредиту, яка становить 14400 гривень, за яким кредитодавець зобов`язується надати позичальнику ОСОБА_2 у розмірі 1200 гривень на рахунок споживача, строком на 59 днів з дати його надання. ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало відповідачці грошові кошти в розмірі 3000 гривень шляхом перерахування на банківську картку позичальника. Звертає увагу, що відповідачка здійснювала часткові погашення заборгованості. Зважаючи на ті обставини, що відповідачка належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором за останньою утворилася заборгованість за Договором № 21.03.2025-144001779 в розмірі 14946 гривень 92 копійки, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту - 11761 гривня 55 копійок, заборгованості по відсотках - 0 гривень 40 копійок та неустойки у сумі 3184 гривні 97 копійок, які позивач прохає суд стягнути з відповідачки разом із судовим витратами.

Ухвалою від 02 грудня 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а. с. 59), копія якої надіслана учасникам справи супровідним листом від 02 грудня 2025 року (а. с. 60).

02 лютого 2026 року ухвалою суду було здійснено перехід із спрощеного позовного провадження без виклику сторін в спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 14 годину 45 хвилин на 17 лютого 2026 року (а. с. 65), копія якої надіслана учасникам справи за вихідним № 2816/26-вих/2/204/1255/26 від 02 лютого 2026 року (а. с. 66).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позові, з-поміж іншого, прохав про розгляд справи за його відсутності (а. с. 8 на звороті).

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про дату, місце та час розгляду справи повідомлена належним чином (а. с. 72), причини неявки суду не відомі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням кожен окремо та в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та, спираючись на вимоги ст. ст. 223, 247, 280 ЦПК України, ухвалив заочне рішення без фіксування судового процесу технічними засобами.

Судом встановлено, що 21 березня 2025 року ТОВ «Споживчий центр» направило відповідачці пропозицію (оферту) укласти Кредитний договір № 21.03.2025-144001779 (а. с. 29-32).

21 березня 2025 року ОСОБА_1 , прийняла (акцептувала) пропозицію (оферту) щодо укладення Кредитного договору № 21.03.2025-144001779, на умовах визначених офертою (а. с. 33 на звороті -34 та на звороті).

Так, судом встановлено, що зі своєї сторони ТОВ «Споживчий центр» направило відповідачці, через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор Е486, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у Інформаційному повідомлені Позичальника), який Боржником було введено/відправлено (а. с. 35 та на звороті).

Таким чином, 21 березня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 21.03.2025-144001779, який підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до вимог п. 3.1 Договору кредиту, ТОВ «Споживчий центр» надає Позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування Кредитом та комісію.

За умовами п. 3.3 вказаного договору, кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах (дата надання/видачі, сума, строк, дата повернення, проценти, графік платежів), встановлених у Заявці.

Так, відповідно до вимог п. 1-4,6,7,12,17 Заявки (а. с. 32-33 та на звороті): дата надання/видачі кредиту - 21/03/2025; сума кредиту: 3000 гривень; строк, на який надається кредит - 168 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 04.09.2025; процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів; процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт"; денна процентна ставка - 0.91%; неустойка - 45 гривень, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало 21 березня 2025 року відповідачці грошові кошти в розмірі 3000 гривень шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котрий нею вказано в Заявці) (а. с. 14).

01 квітня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір до кредитного договору №21.03.2025-144001779, за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внесли наступні зміни до договору: сума кредиту з дати укладення даного Додаткового Договору становить 6200 гривень, яка складається з усіх Траншів (частин суми кредиту), зазначених в Договорі (1-й Транш) та в укладених Сторонами Додаткових Договорах (чергові Транші). За даним Додатковим Договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 2-й Транш у розмірі 3200 гривень шляхом перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_2, строк, на який надається кредит (а саме 2-й Транш) - 157 днів з дати його надання (а. с. 36-38).

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало 01 квітня 2025 року відповідачці грошові кошти в розмірі 3200 гривень шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котрий нею вказано в Заявці) (а. с. 17).

04 травня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір до кредитного договору № 21.03.2025-144001779, за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника про збільшення суми кредиту, яка становить 7200 гривень, за яким кредитодавець зобов`язується надати позичальнику ОСОБА_2 у розмірі 1000 гривень на рахунок споживача, на строк - 124 днів з дати його надання (а. с. 38 на звороті - 40 та на звороті).

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало 04 травня 2025 року відповідачці грошові кошти в розмірі 1000 гривень шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котрий нею вказано в Заявці) (а. с. 16).

15 травня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника про збільшення суми кредиту, яка становить 12200 гривень, за яким кредитодавець зобов`язується надати позичальнику ОСОБА_2 у розмірі 5000 гривень на рахунок споживача, строком на 113 днів з дати його надання (а. с. 43 - 45).

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало 15 травня 2025 року відповідачці грошові кошти в розмірі 5000 гривень шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котрий нею вказано в Заявці) (а. с. 15).

31 травня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника про збільшення суми кредиту, яка становить 13200 гривень, за яким кредитодавець зобов`язується надати позичальнику ОСОБА_2 у розмірі 1000 гривень на рахунок споживача, строком на 97 днів з дати його надання (а. с. 47 на звороті - 49).

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало 31 травня 2025 року відповідачці грошові кошти в розмірі 1000 гривень шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котрий нею вказано в Заявці) (а. с. 19).

08 липня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника про збільшення суми кредиту, яка становить 14400 гривень, за яким кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 6-й Транш у розмірі 1200 гривень на рахунок споживача, строком на 59 днів з дати його надання (а. с. 51 на звороті - 53).

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало 08 липня 2025 року відповідачці грошові кошти в розмірі 1200 гривень шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (який нею вказано в Заявці) (а. с. 18,55).

До теперішнього часу відповідачка свої зобов`язання за Кредитним договором № 21.03.2025-144001779 про надання кредиту належним чином не виконала.

Відповідно до наданого позивачем Довідки-Розрахунку заборгованості за Договором № 21.03.2025-144001779, відповідачка за вищевказаним договором має заборгованість в розмірі 14946 гривень 92 копійки, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 11761 гривня 55 копійок, суми прострочених платежів по процентах - 0 гривень 40 копійок та неустойки у сумі 3184 гривні 97 копійок (а. с. 20).

Згідно з вимогами ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог ст. ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Нормами ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приписами п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 97 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Вимогами ч. 2 ст. 97 ЦК України, визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок виплати яких встановлюється договором.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами ч. 1 ст. 623 ЦК України визначено, що боржник, що порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно з вимогами ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Відповідно до вимог статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Так, приписами ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

При цьому, за змістом наведеного Закону електронним підписом, тобто одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з вимогами п. 5 ч. 3 Постанови про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України, цифровий власноручний підпис власноручний підпис фізичної особи, створений на екрані електронного сенсорного пристрою та нерозривно пов`язаний з електронним документом, підписаним цим підписом;

Як убачається зі змісту кредитного договору № 21.03.2025-144001779 від 21 березня 2025 року та додаткових договорів до нього сторони узгодили те, що їх підписання буде в електронному вигляді, в даному випадку шляхом введення одноразового ідентифікатора, що були відправлені на телефон відповідачки НОМЕР_1 та, введені останньою.

Таким чином, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, а відповідачкою не спростовано того, що вказаний кредитний договір та додаткові договори до нього нею були підписані в електронному вигляді, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», а отже остання погодилася зі всіма умовами та правилами даних договорів, умовами кредитування, графіком повернення, штрафами, пенею, відсотками за користування кредитними коштами та комісіями.

Позивачем належним чином виконано свої зобов`язання, шляхом перерахування відповідачці кредитних коштів на його картку № НОМЕР_2 (а. с. 14-19), натомість остання свої зобов`язання за ними не виконала, а тому, з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 21.03.2025-144001779 від 21 березня 2025 року у сумі 11761 гривня 95 копійок, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту - 11761 гривня 55 копійок, заборгованості по відсотках - 0 гривень 40 копійок.

Щодо вимог про стягнення неустойки, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався та діє донині.

Умовами кредитного договору та додатковими договорами до нього встановлено, що неустойка нараховується за кожен день невиконання чи неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного чи неналежно виконаного зобов`язання.

Позивачем нараховано неустойку у розмірі 3184 гривні 97 копійок, що суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

З огляду на викладене, суд доходить переконливого висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки неустойки в розмірі 3184 гривні 97 копійок є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити про те, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Отже, при ухваленні рішення по суті, суд повинен вживати всіх заходів задля того, щоб судове рішення було не лише законним, але й справедливим.

Європейський суд з прав людини вказав у своєму рішенні «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року вказав на те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, а тому, виходячи із наведеного вище, суд доходить висновку про те, що вимоги позивача частково обґрунтовані, зокрема, в частині наявності заборгованості за тілом кредиту та відсотками, тому вони підлягають задоволенню в цій частині, шляхом стягнення з відповідачки на користь позивача за кредитним договором № 21.03.2025-144001779 від 21 березня 2025 року - заборгованості за тілом кредиту у сумі 11761 гривня 55 копійок та за відсотками у сумі 0 гривень 40 копійок, а всього 11761 гривня 95 копійок.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, то з відповідачки на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1906 гривень 22 копійки, виходячи із розрахунку 2422,4*(11761,95/14946,92).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 10-11, 60, 76-80, 89, 128, 141, 124-215, 258, 265, 279, 280, 288-289, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А; ЄДРПОУ 37356833) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 21.03.2025-144001779 від 21 березня 2025 року за тілом кредиту у сумі 11761 (одинадцять тисяч сімсот шістдесят одна) гривня 55 (п`ятдесят п`ять) копійок та за відсотками у сумі 0 (нуль) гривень 40 (сорок) копійок, а всього 11761 (одинадцять тисяч сімсот шістдесят одна) гривня 95 (дев`яносто п`ять) копійок.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» витрати по сплаті судового збору в сумі у сумі 1906 (одна тисяча дев`ятсот шість) гривень 22 (двадцять дві) копійки.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи.

Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Заочне рішення може бути переглянуте Чечелівським районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідачки протягом двадцяти днів зо дня отримання нею копії рішення.

Суддя А.І. Приваліхіна