Рішення від 12 березня 2026 р. у справі №202/245/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/245/26

Провадження № 2-о/202/81/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Мариніна О.В.

присяжних Матвєєва С.О., Повєріна С.В.

за участі секретаря судового засідання Пєшкічевої А.Ю.

представника заявника Довженка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку окремого провадження цивільну справу заявою ОСОБА_1 про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, заінтересована особа: Петриківська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання безвісно відсутнім його сина ОСОБА_2 , який проходив військову службу у Збройних силах України та зник безвісти. На теперішній час місцеперебування безвісно зниклого ОСОБА_2 не встановлено. Визнання ОСОБА_2 зниклим безвісті потрібно для опіки його майна.

У судове засідання заявник не з`явився, його представник – адвокат Довженко О.В. вимоги заяви підтримав, просив задовольнити заяву, з зазначених у ній підстав, оскільки матеріалами службового розслідування підтверджено зникнення безвісті сина заявника.

Представник заінтересованої особи Петриківської селищни ради Дніпровського району Дніпропетровської області до суду не з`явилася, подала клопотання про розгляд справи без її участі, заперечень стосовно заяви не висловила.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників, суд дійшов наступного.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 .

27.04.2022 року головний сержант ОСОБА_2 , який проходив військову службу у Збройних силах України, зник безвісти, що підтверджується копією сповіщення сім`ї №10 вих. № 1/1707 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.04.2022 р.

На підставі повідомлення ОСОБА_1 від 04.05.2022 р. ЧЧ ВП № 2 ДРУП ГУНП Дніпропетровської області внесені відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12022041660000199 про кримінальне порушення за ст. 110 ч. 3 КК України щодо обставин зникнення безвісти сина Заявника, що підтверджується копією витягу з ЄРДР.

Відповідно до акту службового розслідування по факту зникнення безвісти ОСОБА_2 судом встановлено, що під час виконання бойового наказу, екіпаж танку Т-72 стройовий номер 123, зазнав знищення машини в результаті попадання противником та зникнення безвісти членів екіпажу, зокрема навідника 1 танкового взводу 3 танкової роти НОМЕР_2 танкового батальйону військової частини НОМЕР_3 головного сержанта ОСОБА_2 .

Встановлено, що після попадання противником, в середині танку Т-72 почалась пожежа та спрацювала система пожеже гасіння, після гасіння пожежі, танк продовжував горіти. Командир танку 1 танкового взводу 3 танкової роти НОМЕР_2 танкового батальйону військової частини НОМЕР_4 молодший сержант ОСОБА_3 доповів командиру НОМЕР_5 бригади про небоєздатність танку Т-72 стройовий номер 123 та віддав наказ екіпажу про евакуацію. Під час евакуації під вогнем противника командир танку 1 танкового взводу 3 танкової роти НОМЕР_2 танкового батальйону військової частини НОМЕР_3 молодший сержант ОСОБА_3 , оглянувши пошкодження танку, тіло навідника ОСОБА_2 не знайдено. На момент ведення бою та евакуації в танку Т-72 стройовий номер 123 люк механіка-водія заходився зачинений. Після евакуації протягом 5 хвилин був нанесений противником авіаційний улар, по танку Т-72 стройовий номер 123, в результаті чого було знищено танк. Під час знищення танку командир танку Т-72 стройовий номер 123 втратив свідомість під виливом оглушення та, повернувшись на територію розташування підрозділу доповів рапортом про події.

Пошукові заходи результатів не дали, серед евакуйованих, поранених та загиблих ОСОБА_2 не знайдено.

Таким чином, матеріали вказаного службового розслідування підтверджують ті обставини, що дійсно навідник 1 танкового взводу 3 танкової роти НОМЕР_2 танкового батальйону військової частини НОМЕР_3 головний сержант ОСОБА_2 зник безвісти під час виконання бойового завдання 25.04.2022 року.

Цивільне процесуальне законодавство передбачає можливість зміни в судовому порядку правового статусу фізичної особи шляхом визнання її безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, що визначено пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України.

Необхідність у зміні правового статусу фізичної особи виникає у зв`язку з тим, що невизначеність правового становища особи, яка тривалий час відсутня у місці свого постійного проживання, створює певні перешкоди щодо реалізації суб`єктивних прав фізичними та юридичними особами, які перебувають із нею в певних правовідносинах.

Як зазначає заявник, встановлення юридичного факту визнання фізичної особи безвісно відсутньою необхідно для реалізації права опіки над майном.

Відповідно до статті 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.

Законодавець пов`язує визнання особи безвісно відсутньою зі встановленням відповідного юридичного складу, тобто сукупністю взаємопов`язаних юридичних фактів, що становлять предмет доказування.

Безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування).

При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі №760/3112/16-ц, від 29 серпня 2019 року у справі №225/2576/17, від 22 листопада 2018 року у справі №225/882/17, від 07 травня 2018 року у справі №225/1297/17.

Згідно з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2018 року у справі № 317/3139/15 ц, визнання судом у встановленому законом порядку фізичної особи безвісно відсутньою жодним чином не свідчить про смерть такої особи, так і не виключає самої можливості смерті. Зазначене зумовлює одночасну наявність двох припущень щодо двох взаємовиключних життєвих станів безвісно відсутньої фізичної особи (особа жива, особа померла).

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім.

Згідно матеріалів справи, до зникнення безвісти ОСОБА_2 , набув права власності на квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом про державну реєстрацію права власності № 35092112 від 07.08.2012 року.

Відповідно ст. 44 ЦК України на підставі рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою нотаріус вживає заходів для встановлення опіки над її майном.

Зважаючи викладене, суд вважає за необхідне зазначити в резолютивній частині про необхідність встановлення опіки над майном ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10-13, 76-82,89, 263-265, 293, 295-300 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Визнати громадянина України ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 - безвісно відсутнім.

Початком безвісної відсутності ОСОБА_2 вважати 27 квітня 2022 року.

В порядку ст. 44 ЦК України встановити опіку над майном безвісно відсутнього ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Роз`яснити, що у разі появи фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою, або одержання відомостей про місцеперебування цієї особи, особою, яку було визнано безвісно відсутньою, або іншою заінтересованою особою може бути подано заяву до суду за місцеперебуванням особи або до суду, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою, про скасування рішення про визнання особи безвісно відсутньою в порядку, передбаченому ст. 309 ЦПК України.

Копію рішення, після набрання ним законної сили, надіслати до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, з метою передачі рішення за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів, передбачених ч. 1 ст. 44 ЦК України, та встановлення опіки над майном, належного ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 19 березня 2026 року.

Головуючий О. В. Маринін

Присяжний С.О. Матвєєв

Присяжний С.В. Повєрін