Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №213/4975/25 — Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/4975/25

Номер провадження 2/213/153/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2026 року Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Мазуренко В.В., за участю секретаря Гусарової О.С., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Виконавчий комітет Інгулецької районної у місті Кривому Розі ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ

До суду з вказаним позовом звернувся позивач, вказавши, що квартира перебуває у комунальній власності, в ній зареєстрована вона з відповідачем, який доводиться позивачу братом. Відповідач з 2018р. не проживає у спірній квартирі, за комунальні послуги не сплачує. Просила визнати відповідача таким, що втратив право користування житлом.

Позивач та представник позивача до суду не з`явились, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився.

Матеріали справи містять заяви від начебто відповідача, в той же час суд критично відноситься та не приймає такі заяви, оскільки заява від 02.11.2025р. була надіслана позивачем, що видно з конверту (а.с.29), крім того, вказує адресу проживання м. Львів, але друга заява від відповідача (а.с.47-49) надіслана з м. Кривий Ріг. Вказане дає суду підстави сумніватись, що заяви дійсно були написані відповідачем та ним направлені до суду, та містять справжнє волевиявлення відповідача, щодо суті спору.

Представник третьої особи – виконкому - до суду не з`явився, надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, на розсуд суду.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

06.10.2025р. відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.

Вивчивши матеріали даної справи, вислухавши сторони, суд дійшов наступного.

За адресою: АДРЕСА_1 (попередня назва ОСОБА_3 ) зареєстровані: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 (а.с.7).

На відповідача, оскільки він зареєстрованій у вказаній квартирі, нараховуються експлуатаційні витрати та комунальні платежі, у погашенні яких відповідач участі не приймає (а.с.1-2,13-17).

Позивачем надано копію свідоцтва про шлюб та копію свідоцтва про народження, з яких видно, що її дошлюбне прізвище ОСОБА_6 , матір ОСОБА_7 , батько ОСОБА_8 . Також надано копію Актового запису про зміну прізвища та свідоцтва про народження, за якими видно, що ОСОБА_2 раніше мав прізвище ОСОБА_6 , батько ОСОБА_9 , матір ОСОБА_7 . Таким чином, суду доведено, що сторони є рідними братом та сестрою.

Відповідно до Ордеру №451, - ОСОБА_7 , сім`я якої складалась з 3 чоловік: ОСОБА_8 (чоловік), ОСОБА_10 (донька), було видано даний ордер на право зайняття квартири АДРЕСА_2 (а.с.9).

Відповідач зареєстрований за вказаною адресою з 18.06.2014р. (а.с.20).

Згідно ч.1 ст.71 Житлового кодексу України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Згідно ст.72 Житлового кодексу України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 107 ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сім`ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім`я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім`ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

У справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (стаття71ЖКУкраїни), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. Наймачеві або членові його сім`ї, який був відсутнім понад встановлений законом строк без поважних причин, суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права (вселення, обмін, поділ жилого приміщення тощо). Наймач або член його сім`ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред`явлення позову про це. На підтвердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресація кореспонденції, утворення сім`ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).

У справах про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, на позивача покладається обов`язок із доведення відсутності відповідача у спірному приміщенні понад строк, із яким законом пов`язана можливість збереження права користування житлом за відсутнім наймачем (користувачем), а на відповідача, відповідно, покладається обов`язок із доведення поважності причин відсутності у спірному приміщенні понад встановлений законом строк.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду: від 24 січня 2024 року у справі № 639/280/23 (провадження № 61-15989св23), від 12 січня 2021 року у справі № 344/7064/16-ц (провадження № 61-15204св20), від 02 грудні 2020 року у справі № 760/11141/19 (провадження № 61-23066св19), від 11 листопада 2020 року у справі № 619/40/17 (провадження № 61-10243св19), від 21 жовтня 2020 року у справі № 645/7374/18 (провадження № 61-10094св20).

Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до житлового приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до житлового приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

Така правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 639/280/23 (провадження № 61-15989св23), від 24 жовтня 2018 року у справі № 490/12384/16-ц (провадження № 61-37646св18).

Відповідно до Довідки від 21.09.2025 року, відповідач за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 не проживає з 2018 року "по теперішній час" (а.с.7). Інших будь-яких доказів факту не проживання відповідача за вказаною адресою у вказаний період часу суду надано не було.

Окрім іншого, позивач зверталась зі схожим позовом в 2024році до суду (справа 213/5120/24), де вказувала, що відповідач не проживав з 2005 року за вказаною вище адресою, що також викликає запитання з якого ж часу відповідач не проживав за вказаною адресою, чи дійсно взагалі не проживав та не проживає, чи не проживав періодично.

Також, суд звертає увагу, що оскільки відповідач зареєстрований за вказаною адресою, не має іншого житла на момент подання позову (доказів зворотнього матеріали справи не містять), тому відповідач має достатні зв`язки з конкретним місцем проживання, а зазначена квартира є його єдиним «житлом» у розумінні статті 8 Конвенції.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 759/14973/17.

Втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла (рішення Європейського суду з прав людини у справі «МакКенн проти Сполученого Королівства» від 13 травня 2008 року пункт 50, «Кривіцька та Кривіцький проти України» від 02 грудня 2010 року).

Враховуючи сумнівність наданих заяв від відповідача, про що судом вказано вище, та його неявку до суду, не надання позивачем жодних доказів не проживання відповідача за вказаною адресою реєстрації окрім зазначеної Довідки, відсутність клопотань про допит свідків для підтвердження чи спростування інформації у вказаній довідці, відсутність інших будь-яких доказів не проживання відповідача за вказаною адресою з поважних причин/ без поважних причин, суду не доведено не проживання відповідача за вказаною адресою більше 6 місяців, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 10, 12, 19, 23, 76-81, 89, 95, 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 274, 279, 352, 354, 430 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Виконавчий комітет Інгулецької районної у місті Кривому Розі ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч.1ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленомуЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 .

Третя особа: Виконком Інгулецької районної у місті ради, адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Гірницької слави, 1, код ЄДРПОУ 04052548.

Дата складання та проголошення рішення 19.03.2026р.

Суддя В.В.Мазуренко