Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №213/29/26 — Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/29/26

Номер провадження 2/213/587/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі: головуючого - судді Попова В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу № 213/29/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « СУПЕРІУМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Короткий зміст позовних вимог.

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, предметом якого є стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № С02.217.72942 від 18 квітня 2017 року в розмірі 59 247,55 грн. Як на підставу позову позивач посилається на те, що відповідач уклала кредитний договір з ПАТ «ІДЕЯ БАНК» і зобов`язалася виконувати умови договору, повернути кошти, сплатити відсотки за їх користування, але не виконала свого обов`язку щодо повернення кредиту, має заборгованість. 15 листопада 2023 року між АТ «ІДЕЯ БАНК» та позивачем укладено договір факторингу № 15/11/23, тому, отримавши право вимоги до відповідача, ТОВ «ФК «СУПЕРІУМ» звертається до суду для захисту своїх прав.

Процесуальні дії у справі.

29 грудня 2025 року позовна заява надійшла до суду.

09 січня 2026 року судом отримана інформація про реєстрацію місця проживання відповідача.

13 січня 2026 року позовна заява залишена без руху.

16 січня 2026 року усунуто недоліки.

20 січня 2026 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Витребувано докази.

02 лютого 2026 року виправлено описку в ухвалі від 20 січня 2026 року.

Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювались.

Заяви, клопотання.

Заяв та клопотань від сторін не надходило.

У зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом.

18 квітня 2017 року відповідач ОСОБА_1 уклала з ПАТ «Ідея Банк» угоду про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки № С02.217.72942, за умовами якої відповідач отримала кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії з кредитним лімітом у сумі 20 000,00 грн зі сплатою 48 % річних за користування кредитом. Договором передбачено, що розмір кредитного ліміту та тарифи банку можуть змінюватися.

Підписавши договір, відповідач погодився з його умовами.

Кредитор умови договору виконав, надавши відповідачу у користування грошові кошти.

Позичальник у порушення вимог кредитного договору свої зобов`язання з виконання належним чином взятих на себе зобов`язань за цим договором не виконала, що потягло за собою виникнення заборгованості за кредитом.

Із витребуваного за клопотання позивача розрахунку заборгованості АТ «Ідея Банк» встановлено, що заборгованість за договором становить 59 247,55 грн, з яких: заборгованість за основним боргом – 20 000,00 грн, заборгованість за процентами – 39 247,55 грн.

Доказів, які б спростовували розрахунок заборгованості, суду не надано.

15 листопада 2023 року між АТ «ІДЕЯ БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ» укладено договір факторингу №15/11/23, за умовами якого АТ «ІДЕЯ БАНК» відступило позивачу право вимоги до боржників, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № С02.217.72942.

Зміст спірних правовідносин.

Встановленим обставинам відповідають правовідносини із зобов`язань за кредитним договором та недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов`язань, а також щодо наслідків неналежного виконання зобов`язань.

Норми права, які застосовує суд.

За нормами ст.526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Нормою ст.638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Крім того відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно зі ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Визначення факторингу міститься у ст.49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст.1077 ЦК України).

Частиною 1 ст.1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Висновок суду.

Аналізуючи спірні правовідносини в контексті зазначених норм права, судом встановлено, що позивачем підтверджений факт укладення відповідачем кредитного договору з ПАТ «ІДЕЯ БАНК», порушення нею взятих на себе зобов`язань. Також підтверджено відступлення права вимоги до відповідача первісним кредитором позивачу.

Відповідачем не надано заперечень щодо того, що вона підписувала кредитний договір, отримувала кредитні кошти, а також користувалася ними, тобто та обставина, що відповідач отримала від первісного кредитора кредит, не спростована.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач правом на подання відзиву не скористалася, жодного доказу щодо сплати нею кредитних коштів в повному обсязі не надала, наявність заборгованості підтверджено розрахунком заборгованості, а тому суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат.

Суд вважає за необхідне на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір у сумі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 10, 12, 19, 23, 76-81, 89, 95, 137, 141, 258-259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ» заборгованість за кредитним договором № С02.217.72942 від 18 квітня 2017 року в розмірі 59 247 /п`ятдесят дев`ять тисяч двісті сорок сім/ грн 55 коп., з яких: заборгованість за основним боргом – 20 000,00 грн, заборгованість за процентами – 39 247,55 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ», місцезнаходження: м. Київ, вул. Вознесенський узвіз, буд. 23-А, нежитлове приміщення 35А, код ЄДРПОУ 42024152.

Відповідач – ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 20 березня 2026 року.

Головуючий суддя В.В. Попов