Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №213/68/26 — Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 19 березня 2026 р.

Справа: №213/68/26

Суддя: Попов В. В.

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/68/26

Номер провадження 2/213/613/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Попова В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу №213/68/26 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ « ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

06 червня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про надання коштів у кредит № 71822488. Згідно з умовами договору: сума кредиту – 8 000,00 грн, строк кредитування – 30 днів, фіксована процентна ставка – 0,5% у день. ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов`язання перед відповідачем за договором виконало та надало грошові кошти шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. Відповідач умови договору не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість.

Крім того, 04 липня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про надання коштів у кредит № 8152953, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 7 000,00 грн строком на 364 дні з фіксованою процентною ставкою – 0,95%. Кредитодавець умови договору виконав, надавши у користування кредитні кошти, проте відповідач умови договору не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість.

16 жовтня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено договір факторингу №16/10/25, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги, зокрема до відповідача за договорами № 71822488 та № 8152953.

Просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами в розмірі 53 528,50 грн, а також судові витрати, які складаються з судового збору у сумі 2 422,40 грн та витрат на правничу допомогу в сумі 4 500,00 гривень.

Процесуальні дії у справі.

30 грудня 2025 року позовна заява надійшла до суду.

19 січня 2026 року судом отримана інформація про реєстрацію місця проживання відповідача.

20 січня 2026 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Витребувано докази.

Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювались.

Заяви, клопотання.

Заяв та клопотань від сторін не надходило.

У зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом.

06 червня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про надання коштів у кредит №71822488. Сума кредиту становить 8 000,00 грн, строк кредитування – 30 днів, процентна ставка – 0,5% в день, комісія за надання кредиту – 15% від суми наданого кредиту, денна процентна ставка – 1%, проценти за понадстрокове користування кредитом та пеня – 4 %.

Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням ІКС, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір в електронній формі та його підписання сторонами шляхом використання електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором (п. 5.5, 5.6 договору).

У пункті 11 договору «юридичні адреси та реквізити сторін» зазначено реквізити платіжної банківської картки ОСОБА_1 : НОМЕР_1 .

Договір підписаний відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 42304.

Відповідач ознайомився з умовами договору та погодився з ними.

Згідно з довідкою вих. № КД-000078316 від 06 листопада 2025 року ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС», яке має ліцензію на надання фінансових послуг, підтверджує виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», та здійснення платіжної операції з переказу 8 000,00 грн на картку № НОМЕР_1 ; дата операції: 06 червня 2025року.

04 липня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено електронний договір кредитної лінії № 8152953. Сума кредиту становить 7 000,00 грн, тип кредиту – невідновлювальна кредитна лінія, строк кредитування – 364 дні, процентна ставка – 0,95% в день, комісія за надання кредиту – 17,25% від суми наданого кредиту, денна процентна ставка – 0,997%.

Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням ІКС, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір в електронній формі та його підписання сторонами шляхом використання електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором (п. 5.5, 5.6 договору).

У пункті 11 договору «юридичні адреси та реквізити сторін» зазначено реквізити платіжної банківської картки ОСОБА_1 : НОМЕР_1 .

Договір підписаний відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 654606.

Відповідач ознайомився з умовами договору та погодився з ними.

Відповідно до довідки вих. № КД-000004177 від 05 листопада 2025 року ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА», яке діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку, підтверджує виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», та здійснення платіжної операції з переказу 7 000,00 грн на картку № НОМЕР_1 ; дата операції: 04 липня 2025 року.

Згідно з інформацією АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», наданою на ухвалу суду про витребування доказів, платіжна картка НОМЕР_1 емітована на ім`я ОСОБА_1 . Випискою з особового рахунку відповідача підтверджується зарахування коштів у сумі 8 000,00 грн 06 червня 2025 року у сумі 7 000,00 грн – 04 липня 2025 року.

Таким чином, кредитодавець умови договорів виконав, надавши відповідачу у користування грошові кошти, проте ОСОБА_1 умови договорів з повернення коштів та сплати процентів і комісії не виконала, внаслідок чого утворилася заборгованість.

16 жовтня 2025 року між ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» укладено договір факторингу №16/10/25, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги до боржників, зазначених в реєстрі заборгованості, у тому числі до відповідача за договорами №71822488 (номер запису в реєстрі прав вимоги № 16/10/25-02 – 3181) та № 8152953 (номер запису в реєстрі прав вимоги № 16/10/25-01 – 4356).

Отже, до позивача перейшло право вимоги до відповідача за вищезазначеними договорами.

Матеріали справи не містять даних про те, що відповідач оспорював договір факторингу в частині переданої позивачу вимоги за кредитними договорами з підстав недійсності внаслідок невидачі кредиту чи припинення зобов`язання у зв`язку з повним виконанням тощо.

Згідно з наданими позивачем розрахунками заборгованість відповідача за кредитними договорами не погашена і становить у загальному розмірі 53 528,50 грн, з яких:

-заборгованість за договором № 71822488 – 26 400,00 грн (основний борг – 8 000,00 грн; заборгованість за процентами – 1 200,00 грн; комісія – 1 200,00 грн; неустойка – 16 000,00 грн);

-заборгованість за договором № 8152953 – 27 128,50 грн (основний борг – 7 000,00 грн; заборгованість за процентами – 4 921,00 грн; комісія – 1 207,50 грн, неустойка – 14 000,00 грн).

Розмір заборгованості за кредитами відповідачем не спростовано.

16 вересня 2025 року кредитодавець надіслав відповідачу вимогу виконати зобов`язання за договором № 8152953.

Зміст спірних правовідносин.

Встановленим обставинам відповідають правовідносини з відступлення права грошової вимоги фактору, належного виконання зобов`язань за договором кредиту та з недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов`язань і наслідків, які виникають при неналежній відмові.

Норми права, які застосовує суд.

Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Частина 2 статті 1056-1 ЦК України визначає, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Законом України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VIII законодавець залишив за кредитодавцем можливість встановлення комісії під час укладення кредитних договорів.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За статтею 12 цього Закону, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі статтею 514 ЦПК України.

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 550 ЦК України, передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов`язання.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Висновок суду.

Аналізуючи спірні правовідносини в контексті зазначених норм права, судом встановлено, що позивачем підтверджений факт укладення відповідачем кредитних договорів з первісним кредитором, після підписання яких між сторонами договору виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у відповідача виникло зобов`язання повернути кредитору кошти відповідно до умов договору і сплатити відсотки за користування ними і комісію; набуття позивачем права вимоги за цими договорами.

Так, позивачем надано як докази на підтвердження позовних вимог копії кредитних договорів, укладених відповідачем з первісним кредитором, докази перерахування відповідачу грошових коштів, копію договорів факторингу, реєстри боржників, розрахунки заборгованості.

Тобто, позивачем доведено порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитними договором.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розміри заборгованості за кредитними договорами відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано.

Суд враховує, що позивачем доведений факт досягнення сторонами домовленості за кредитними договорами про сплату відсотків за користування кредитами, комісії, з якими відповідач погодився.

Разом з тим, стягнення неустойки у період дії воєнного стану не відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: стягненню з відповідача заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 23 528,50 грн, з яких:

- заборгованість за договором № 71822488 – 10 400,00 грн (основний борг – 8 000,00 грн; заборгованість за процентами – 1 200,00 грн; комісія – 1 200,00 грн);

- заборгованість за договором № 8152953 – 13 128,50 грн (основний борг – 7 000,00 грн; заборгованість за процентами – 4 921,00 грн; комісія – 1 207,50 грн).

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 1 064,89 грн (43,96%).

Згідно з пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №756/2114/17, «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, в його рішенні від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до Постанови Верховного суду від 11 листопада 2021 року у справі

№922/449/21 витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Надаючи оцінку переліченим послугам правничої допомоги, на думку суду вартість послуг адвоката в загальній сумі 4 500,00 грн є обґрунтованою та співмірною із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом виконаної адвокатом роботи, значенням справи для учасників.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пропорційно розміру задоволених вимог 1 978,20 грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (43,96%).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 10, 12, 19, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 23 528 (двадцять три тисячі п`ятсот двадцять вісім) грн 50 коп. з яких:

- заборгованість за договором № 71822488 – 10 400,00 грн (основний борг – 8 000,00 грн; заборгованість за процентами – 1 200,00 грн; комісія – 1 200,00 грн);

- заборгованість за договором № 8152953 – 13 128,50 грн (основний борг – 7 000,00 грн; заборгованість за процентами – 4 921,00 грн; комісія – 1 207,50 грн).

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» сплачений судовий збір у розмірі 1 064,89 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 1 978,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», адреса: Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд.31/33, код ЄДРПОУ 43311346.

Відповідач – ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 20 березня 2026 року.

Головуючий суддя В.В. Попов.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua