Вирок від 19 березня 2026 р. у справі №212/3896/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Суд: Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 19 березня 2026 р.

Справа: №212/3896/26

Суддя: Чайкін І. Б.

Справа №212/3896/26

1-кп/212/1032/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному порядку в залі Покровського районного суду міста Кривого Рогу кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026046730000090 від 12.03.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , який 10.07.1963 року народився у м. Кривого Рогу, громадянина України, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, здобув середню спеціальну освіту, не працює, пенсіонер, інвалідом не являється, раніше не судимий, місце проживання зареєстровано та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

06.03.2026, близько 18:15 годин, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біля під`їзду № 2 будинку АДРЕСА_2 , зустрів свою сусідку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою у нього раніше склались стійки неприязні відносини та виник конфлікт на побутовому підґрунті.

Під час конфлікту у ОСОБА_2 виникла гостра неприязнь до ОСОБА_3 та раптово виник умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень останній.

Після чого, в цей же день, приблизно в 18:17 годин, ОСОБА_2 знаходячись на першому поверсі під`їзду № 2 будинку АДРЕСА_2 , реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень з мотивів гострої неприязні до ОСОБА_3 , умисно наніс один удар долонею лівої руки в ділянку обличчя потерпілої.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 , потерпілій ОСОБА_3 спричинено тілесні ушкодження у вигляді синця голови, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 370 від 16.03.2026 за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів.

Частиною 2 ст. 382 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Прокурором в обвинувальному акті заявлено клопотання про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, оскільки ОСОБА_2 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акту за його відсутності, а потерпіла ОСОБА_3 не заперечує проти такого розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_2 , який був представлений захисницею ОСОБА_4 , надав письмову заяву, в якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку беззастережно визнає в повному обсязі, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення кримінального правопорушення та згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні. Потерпіла ОСОБА_3 також надала заяву щодо згоди із встановленими обставинами та згоди на розгляд у спрощеному провадженні.

Крім того, обвинуваченому роз`яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Органом досудового розслідування встановлено фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення за частиною 1 статті 125 КК України, як беззаперечно визнані обвинуваченим та підтверджуються належними та допустимими доказами, які досліджені судом.

ОСОБА_2 в поданій заяві обставини викладені у обвинувальному акті не оспорює, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззастережно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу ОСОБА_2 , який на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, не працює, є пенсіонером, одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимий.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту матеріалами провадження підтверджено обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за 1 ст. 125 КК України, його вина у вчиненні кримінального правопорушення доведена в повному обсязі.

Дослідивши у сукупності матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що слід визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку за частиною 1 статті 125 КК України за ознаками: умисного легкого тілесного ушкодження.

Згідно з ст. 66 КК України, пом`якшуючою його відповідальність обставиною, суд визнає щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України - не виявлено.

Згідно зі ст. ст. 50, 65 КК України покарання на меті має не тільки кару, а й виправлення засуджених, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає необхідним призначити покарання у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України, яке, на думку суду, буде справедливим та достатнім для досягнення мети покарання.

З матеріалів справи встановлено, що процесуальні витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні. Матеріальна шкода не завдана. Цивільний позов не заявлений. Запобіжний захід не обирався.

Речовий доказ: диск з відеозаписом подій від 06.03.2026 року, який зроблено потерпілою ОСОБА_3 на мобільний телефон та на якому зафіксовано її побиття в під`їзді будинку № 20 по вул. Синьоводській м. Кривого Рогу - підлягає зберіганню в матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 374, 381-382, 394, 424, 473, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Запобіжний захід до набрання вироку законної сили - не застосовувати.

Речовий доказ: диск, з відеозаписом подій від 06.03.2026 року, який зроблено потерпілою ОСОБА_3 на мобільний телефон та на якому зафіксовано її побиття в під`їзді будинку АДРЕСА_2 - залишити зберігатися в матеріалах кримінального провадження.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua