Рішення від 08 березня 2026 р. у справі №175/19903/25 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, з них:

Дата: 08 березня 2026 р.

Справа: №175/19903/25

Суддя: Білоусова О. М.

Справа № 175/19903/25

Провадження № 2-о/175/263/25

РІШЕННЯ

Іменем України

"09" березня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Білоусової О.М.,

присяжні Полив`яна С.В., Улезко Д.О.,

за участю секретаря судового засідання – Яшиної М.В.,

представника заявника адвокат Маркело В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Слобожанське цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний нотаріус Дніпровського нотаріального округу Сидельникова Юлія Юріївна, відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), територіальна громада в особі Дніпровської міської ради, про оголошення фізичної особи померлою,

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду із заявою в якій просить оголосити померлим його діда ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув на території Польщі під час Другої світової війни.

В обгрунтування заяви зазначав, що його дід ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Софіївка Єлизаветградського повіту Херсонської губернії (потім Одеська обл., а нині Первомайський район Миколаївської області). Його дід перебував у шлюбі з моєю бабусею ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , але свідоцтво про реєстрацію їхнього шлюбу не збереглося. ОСОБА_2 та бабуся ОСОБА_3 в 1930 роках переїхали в м. Дніпропетровськ, де ними було побудовано частину будинку по АДРЕСА_1 балка. Жодних документів щодо переїзду сім?ї Яворських в м. Дніпропетровськ та будівництва будинку не збереглося.

Після початку війни його дід ОСОБА_2 був мобілізований до армії. ОСОБА_2 , 1901 року народження, загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що є відомості в Книзі пам?яті України (електронна база даних 1941-1945 р.р.), яка є в загальному доступі, але його смерть не була належним чином зареєстрована. Первинний документ з повідомленням про смерть діда не зберігся.

Крім того, Красногвардійським районним військоматом в квітні 1985 року надавалася довідка про те, що в книзі реєстрації повідомлень на загиблих та тих, хто пропав безвісти, солдатів та сержантів Радянської армії в період Великої Вітчизнаної війни значиться загиблим ОСОБА_2 .

Інших офіційних відомостей про смерть мого діда ОСОБА_2 немає.

Спадщину після смерті діда ОСОБА_2 прийняли його мати ОСОБА_4 , 1940 року народження, та його бабуся ОСОБА_3 — дружина діда.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

На момент її смерті в спірному домоволодінні проживала мати ОСОБА_5 , яка прийняла спадщину.

Батько ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . Мати ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Спадщину після смерті прийняв — ОСОБА_1 , так як на момент її смерті проживав разом з матір?ю в будинку АДРЕСА_1 та був зареєстрований за цією адресою.

15.07.2019 року заявник звернувся до приватного нотаріуса ДМНО Сидельковської Ю.Ю. 3 питання оформлення моїх спадкових прав після смерті матері на спірне домоволодіння. Нотаріус протягом тривалого часу витребовував документи на підтвердження факту народження, шлюбу моїх діда та бабусі, смерті діда, документи на спадкове майно.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25 квітня 2024 року приватного нотаріуса ДМНО Сидельковської Ю.Ю. йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в зв?язку з тим, що неможливо перевірити факт смерті ОСОБА_2 та через відсутність правовстановлюючого документу на спадкове майно.

Вказує, що для встановлення факту смерті мого діда ОСОБА_2 в судовому порядку немає підстав, так як жодного документу, яким би підтверджувався факт смерті, немає. Тому вважає за необхідне в судовому порядку оголосити ОСОБА_2 померлим.

Представник заявника подала до суду заяву, в якій просила справу розглядати без їх участі, також просила задовольнити заяву в повному обсязі. В минулому засіданні надала пояснення щодо заяви.

Представник заінтересованої особи про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним, подала до суду заяву, в якій просила справу розглядати без їх участі.

Вислухавши пояснення представника заявника, покази свідка, вивчивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

З доданих до заяви документів вбачається, що ОСОБА_7 є сином ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого 01 жовтня 1988 року серії НОМЕР_1 , актовий запис №304.

Відповідно до копії свідоцтва про народження, виданого 22 лютого 1965 року серії НОМЕР_2 , ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 , актовий запис №64. Батьками записані ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про оголошення фізичної особи померлою.

Згідно ч.3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Софіївка Єлизаветградського повіту Херсонської губернії (потім Одеська обл., а нині Первомайський район Миколаївської області), що підтверджується змістом супровідного листа Державного архіву Миколаївської області від 16.02.2023 року та копією виписки з метричної книги за 1901 рік, наданого на запит нотаріуса Сидельковської Ю.Ю

Як зазначає заявник, ОСОБА_2 перебував у шлюбі з його бабусею ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , але свідоцтво про реєстрацію їхнього шлюбу не збереглося, що підтверджується відповіддю Державного архіву Миколаївської області від 16.02.2023 року та відповіддю Державного архіву Дніпропетровської області від 14.04.2023 та відповіддю Державного архіву Миколаївської області від 16.02.2023року на запит приватного нотаріуса.

Відповідно до копії свідоцтва про народження повторно виданого від 20.06.1950 року серії НОМЕР_3 , вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_9 народилася ОСОБА_4 , актовий запис №3282. Її батьками вказані: батько ОСОБА_2 та мати ОСОБА_3 .

З відомостей Книги пам?яті України (електронна база даних 1941-1945 р.р.), вбачається, що ОСОБА_2 , 1901 року народження, загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Крім того, Красногвардійським районним військоматом в квітні 1985 року надавалася довідка №4/250 про те, що в книзі реєстрації повідомлень на загиблих та тих, хто пропав безвісти, солдатів та сержантів Радянської армії в період Великої Вітчизняної війни значиться загиблим ОСОБА_2 .

Відповіддю Центрально-Чечелівського об?єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 31.05.2024 року повідомлено, що відомості щодо загибелі ОСОБА_2 в ІНФОРМАЦІЯ_10 неможливо в зв?язку з закінченням строку зберігання ( 75 років).

Згідно відповіді КП "ДМБТІДМР від 03.10.2024 року №11748, правовстановлюючий документ на домоволодіння АДРЕСА_1 був оформлений в 1985 році за ініціативи іншого співвласника. На ім?я ОСОБА_2 25.04.1985 року було видано свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в цілому на ім?я ОСОБА_12 та ОСОБА_2 . Свідоцтво про право власності було видано Красногвардійським районним відділом комунального господарства на підставі рішення виконавчого комітету Красногвардійської районного ради народних депутатів за N?124/11 від 22.03.1985 року, зареєстровано в КП "ДМБТІ" 25.04.1985 року та записано в реєстрову книгу №440 за реєстровим №9.

Як вказує заявник, спадщину після смерті діда ОСОБА_2 прийняли його мати ОСОБА_4 , 1940 року народження, та його бабуся ОСОБА_3 - дружина діда.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 21.12.1979 року, актовий запис №6951.

Прізвище ОСОБА_13 після реєстрації шлюбу 10 червня 1962 року стало " ОСОБА_14 ", що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу №00023392605 від 15.07.2019 року.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , повторно виданого Ленінським районним у місті Дніпропетровську відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 11.08.2016 року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_11 , актовий запис №4013. Батьким записані ОСОБА_6 та ОСОБА_5

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 16.02.2006 року, актовий запис №1517.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується копією свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 від 16.03.2015 року, актовий запис №2250.

Також заявник зазначає, що спадщину після смерті батьків прийняв — ОСОБА_1 , так як на момент смерті проживав разом з матір?ю в будинку АДРЕСА_1 та був зареєстрований за цією адресою

15.07.2019 року заявник звернувся до приватного нотаріуса ДМНО Сидельковської Ю.Ю. 3 питання оформлення моїх спадкових прав після смерті матері на спірне домоволодіння.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25 квітня 2024 року приватного нотаріуса ДМНО Сидельковської Ю.Ю. заявнику в особі його представників було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в зв?язку з тим, що неможливо перевірити факт смерті ОСОБА_2 та через відсутність правовстановлюючого документу на спадкове майно.

Представник заявника звернувся до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі з заявою про проведення державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , але згідно відповіді на цю заяву від 12.10.2024 року №2193/31.29-25 було повідомлено, що на підставі наданих документів та інформації встановлено неможливість зареєструвати смерть громадянина ОСОБА_2 , оскільки не надані документи, які можуть бути підставою для державної реєстрації смерті.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що також займався розшуком зниклого родича. В 2005 році познайомився з заявником - ОСОБА_16 . Знає з розмов з ОСОБА_16 , що його дід не повернувся з другої світової війни. Знайомий з матір`ю заявника - ОСОБА_17 , яка розповідала, що її батько не повернувся з другої світової війни, а на дверях їх будинку він бачив зірку, тому і спитав про це, так дізнався, що дід заявника воював та не повернувся після війни.

Відповідно до ст. 46 ЦК України, фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців. Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 Цивільного кодексу України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.

Пунктом 13 Постанови Пленуму ВСУ "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" № 5 від 31 березня 1995 року передбачено, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, зазначених у ст. 21 ЦК на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав без вісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України.

При цьому заявник має мати особисту цивільну-правову заінтересованість у зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини - матеріально-правовий зв`язок або за відсутності такого зв`язку - дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб`єктивних прав або виконання обов`язків.

Оголошення ОСОБА_2 померлим необхідне заявнику для оформлення своїх майнових та спадкових прав.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами першою-другою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням змісту цієї норми суд вважає за необхідне оголосити померлим громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від дня набрання законної сили рішення суду.

Згідно зі ст. 21 ЦК (ЦК УРСР 1963 року) днем смерті громадянина, оголошеного померлим, вважається день набрання законної сили рішенням суду про оголошення його померлим. У разі оголошення померлим громадянина, який пропав безвісти за обставин, що загрожували смертю або дають підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, суд може визнати днем смерті цього громадянина день його гаданої загибелі. Оскільки оголошення громадянина померлим породжує ті ж правові наслідки, що й фізична смерть, зазначена норма закону встановлює правило, згідно з яким визначається день смерті особи, оголошеної померлою, а відповідно й час відкриття спадщини.

Рішення суду про оголошення особи померлою є підставою для державної реєстрації смерті, з видачею відповідного свідоцтва. Державна реєстрація смерті особи, оголошеної судом померлою, проводиться за рішенням суду, надісланим судом відділу державної реєстрації актів цивільного стану, після набрання ним законної сили або за заявою осіб, що були заявниками при розгляді судом справи, чи спадкоємців померлого (п. п. «г» п. 1, абз. 1 п. 9 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24.12.2010 № 3307/5).

Відповідно до ч. 2 ст. 308 ЦПК України після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, - відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. За наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.

Керуючись статтями 10, 12, 88,264, 265, 293-294, 308, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний нотаріус Дніпровського нотаріального округу Сидельникова Юлія Юріївна, відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), територіальна громада в особі Дніпровської міської ради, про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити.

Оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Одеської області, померлим. Днем смерті вважати ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його оскарження - якщо така заява подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О. М. Білоусова

Присяжні С.В. Полив`яна

Д.О. Улезко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua