Постанова від 19 березня 2026 р. у справі №209/31/26 — Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Справа № 209/31/26

Провадження № 3/209/107/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 року м. Кам’янське

Суддя Дніпровського районного суду міста Кам`янського Ковальова-Писарева А.Б., розглянувши адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , начальника групи з`ясування обставин, причин та умов вчинення правопорушення Військової частини НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-15 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

07 січня 2026 року до Дніпровського районного суду міста Кам`янського від військової частини НОМЕР_2 надійшов протокол про адміністративне правопорушення: А5242 №22 від 24 грудня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-15 КУпАП ОСОБА_1 .

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення А5242 №22 від 24 грудня 2025 року, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно - господарської діяльності) від 13 грудня 2025 року №71, було призначене службове розслідування за фактом самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_2 , та непідготовлення проекту наказу на призначення службового розслідування, а також начальником групи з`ясування обставин, причин та умов вчинення правопорушення військової частини НОМЕР_2 старшим лейтенантом ОСОБА_1 .

В ході проведення службового розслідування встановлено, що старший лейтенант ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді начальника групи з`ясування обставин, причин та умов вчинення правопорушення військової частини НОМЕР_2 був назначений та отримав розпорядження провести службове розслідування та подати матеріали до 30 листопада 2025 року, але не провів службове розслідування та не подав матеріали до 30 листопада 2025 року без законних на те підстав, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бездіяльності, передбачаючи шкідливі наслідки, свідомо допустив настання цих наслідків.

Також, було встановлено, що зазначена подія сталась у зв`язку з недбалим ставленням військової службової особи до військової служби ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 24 грудня 2025 року за №41/НОД та копією матеріалів службового розслідування вх.652 від 22 грудня 2025 року.

Адміністративне правопорушення було скоєно за місцем тимчасового розташування військової частини НОМЕР_2 в АДРЕСА_3 .

Своїми діями старший лейтенант ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-15 КУпАП, недбале ставлення до військової служби.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив наступне. Щоб підготувати наказ про службове розслідування та розпочати службове розслідування, йому потрібна підстава - рапорт про виявлення відсутності солдата, який самовільно залишив військову частину. Зазначений рапорт був поданий йому командиром інженерного взводу військової частини НОМЕР_2 старшим лейтенантом ОСОБА_3 лише 01 грудня 2025 року. А тому, він, ОСОБА_1 не провів службове розслідування та не подав матеріали до 30 листопада 2025 року. Також зазначив, що терміни були пропущені безпосередньо адмінгрупою, начальником якої є ОСОБА_4 . Він, ОСОБА_1 , казав про це ОСОБА_4 , на що останній відповів "почекай". Згідно Статутів, він, ОСОБА_1 , своєї вини не вбачає. Пояснення /а.с.52/, в яких він визнає свою вину через власну халатність та неуважність, він писав лише формально. При ознайомленні зі складеним на нього протоколом, його позбавили можливості отримати консультацію адвоката. Також, в судовому засіданні 05 березня 2026 року зауважив, що наказ про необхідність проведення службового розслідування та подання матеріалів до 30 листопада 2025 року він отримав від ОСОБА_5 вже після спливу усіх строків, тобто, після 30 листопада 2025 року.

Адвокат Кучерук Тарас Миколайович в судовому засіданні підтримав позицію ОСОБА_1 та зазначив, що в адміністративному матеріалі відсутні письмові докази, які б підтверджували, що ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за ч.2 статті 172-15 КУпАП; рапорт командиром інженерного взводу військової частини НОМЕР_2 старшим лейтенантом ОСОБА_3 лише 01 грудня 2025 року був поданий із значним запізненням; просив суд закрити провадження в даній справі про адміністративне правопорушення за відсутності складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , командир інженерного взводу військової частини НОМЕР_2 та старший лейтенант пояснив, що дійсно подав рапорт про виявлення відсутності солдата, який самовільно залишив військову частину, із значним запізненням, тобто, 01 грудня 2025 року, за що він, ОСОБА_3 , отримав догану та штраф.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , заступник командира роти з психологічної підтримки персоналу автомобільної роти військової частини НОМЕР_2 пояснила факт та обставини проведення нею службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_2 солдатом ОСОБА_2 та непідготовлення проекту наказу про призначення службового розслідування, а також неподання матеріалів службового розслідування начальником групи з`ясуванн обставин, причин та умов вчинення правопорушення військової частини НОМЕР_2 старшим лейтенантом ОСОБА_1 . Зазначила, що внаслідок неподання матеріалів службове розслідування ОСОБА_1 , службове розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_2 солдатом ОСОБА_2 довелось проводити їй.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , лейтенант юстиції, пояснив, що він є заступником командира військової частини НОМЕР_2 з правової роботи, але особисто не був присутній під час, коли ОСОБА_5 надавав наказ ОСОБА_1 про проведення службового розслідування та про необхідність подати матеріали щодо самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_2 до 30 листопада 2025 року. Він, ОСОБА_8 , не може пояснити, що саме перешкоджало ОСОБА_1 виконати наказ ОСОБА_5 .

Суд, повно, всебічно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи та дослідивши докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Згідно з приписами ст.1 Закону України «Про оборону України», ст.1, ч.8 ст.4 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) в Україні.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 оголошено воєнний стан.

Ч.1 ст.172-15 КУпАП встановлена відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби.

Диспозицією ч.2 ст.172-15 КУпАП встановлена відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду.

Відповідно до ст. 9 КУпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Положеннями ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.

Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, доведена і підтверджується дослідженими в судовому засіданні:

- протоколом про адміністративне правопорушення: А5242 №22 від 24 грудня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-15 КУпАП ОСОБА_1 /а.с.2/;

- матеріалами службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_2 солдатом ОСОБА_2 та непідготовлення проекту наказу про призначення службового розслідування, а також неподання матеріалів службового розслідування начальником групи з`ясуванн обставин, причин та умов вчинення правопорушення військової частини НОМЕР_2 старшим лейтенантом ОСОБА_1 /а.с.5 - 66/;

- поясненнями допитаного в судовому засіданні заступника командира батальону з психологічної підтримки персоналу, майора ОСОБА_5 , який пояснив, що він особисто усно надав наказ ОСОБА_1 про проведення службового розслідування та про необхідність подати матеріали щодо самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_2 до 30 листопада 2025 року. Наказ він, ОСОБА_5 , надав протягом наступної доби післі підписання довідки - доповіді командиром військової частини, яка підписана 21 листопада 2025 року. Також пояснив, що він, ОСОБА_5 , додатково, до спливу встановленого ОСОБА_1 строку до 30 листопада 2025 року, один раз задавав питання йому про стан виконання наказу, на що ОСОБА_1 повідомив, що наказ не виконано, оскільки рапорт про виявлення відсутності солдата, який самовільно залишив військову частину йому, ОСОБА_1 , не подано. ОСОБА_5 також пояснив, що дійсно, зазначений рапорт старшим лейтенантом ОСОБА_3 подано лише 01 грудня 2025 року.

Досліджений судом обсяг доказів в справі про адміністративне правопорушення свідчить про те, що ОСОБА_1 дійсно вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст. 172-15 КУпАП, тобто, недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду. Посилання ОСОБА_1 та ту обставину, що він отримав наказ від ОСОБА_5 про необхідність проведення службового розслідування та подання матеріалів вже після спливу усіх строків, тобто, після 30 листопада 2025 року, спростовані в судовому засіданні поясненнями заступника командира батальону з психологічної підтримки персоналу, майора ОСОБА_5 . Посилання ОСОБА_1 на те, що наказ ОСОБА_5 був неналежним чином оформлений, суд оцінює як неспроможні, оскільки згідно п.35 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затв.Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV, наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку. Військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін. Згідно п.37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов`язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов`язаний доповісти вищезазначеним особам негайно. ОСОБА_1 в судовому засіданні не надано документів чи пояснень щодо здійснення ним будь - яких активних дій чи заходів з метою належного та своєчасного виконання отриманого від ОСОБА_5 наказу.

При визначені ОСОБА_1 виду адміністративного стягнення суд враховує особу порушника та суспільну небезпеку вчиненого ним адміністративного правопорушення. Санкція ч.2 ст. 172-15 КУпАП передбачає такі види адміністративного стягнення як штраф від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу яка притягується до адміністративної відповідальності, який характеризується посередньо /а.с.47/, згідно Службової картки /а.с.63 - 66/, заохочень не має, отримав догани за порушення військової дисципліни та за неналежне виконання службових обов`язків, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що достатнім для виправлення ОСОБА_1 буде призначення йому адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», належить стягнути з правопорушника судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст.ст.33, 34, 40-1, ст. 172-15, 283, 284 КУпАП, п.35 та 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затв.Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Кам`янського протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст.32 або 32-1 КУпАП.

Строк звернення постанови до виконання три місяці з дня винесення.

Суддя А.Б. Ковальова-Писарева