Рішення від 09 березня 2026 р. у справі №629/324/26 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/324/26

Провадження № 2/629/626/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.03.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Солодовник І.С.,

при секретарі – Чередниченко М.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третьої особи без самостійних вимог – Департамента служб у справах дітей Харківської міської ради Харківської області про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, в інтересах дитини, звернувся до суду з позовною заявою до відповідача , третьої особи про позбавлення батьківських прав, в якій зазначає, що відповідачка ОСОБА_3 є матір`ю малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про батька дитини внесені до актового запису про народження відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.

Малолітня ОСОБА_2 з 26.05.2025 р. по 10.09.2025 р. перебувала в комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня». Мати дитини відмовилась забирати доньку з медичної установи з причин відсутності умов для проживання та фінансової неспроможності утримувати дитину, про що нею було підписано відповідну письмову заяву.

Рішенням Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради від 27.08.2025 № 249 малолітній ОСОБА_2 наданий статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

Відповідно до наказу від 09.09.2025 № 20 Служби у справах дітей по Шевченківському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради Харківської області дитину тимчасово влаштовано до сім`ї позивача – ОСОБА_1 ..

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 08.10.2025 № 496 над малолітньою ОСОБА_2 встановлено опіку і призначено ОСОБА_1 її опікуном.

Мати дитини, після залишення доньки у комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня» та за час перебування її доньки у родині позивача, не виявила інтересу до долі дитини, жодного разу не поцікавилась місцем її перебування, розвитком, станом здоров`я, тощо. Вона жодним чином не виявила бажання змінити ситуацію, виправити свої помилки. З приводу повернення їй дитини на виховання до органу опіки і піклування не зверталася.

У зв`язку з викладеним, позивач просить суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Здійснити розподіл судових витрат відповідно до чинного законодавства України.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити у повному обсязі, у разі неявки відповідача до суду не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с. 68-69).

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином (а.с. 39-41, 43-44, 59-61, 65-67), причину неявки суду не повідомила, відзив на позов та заяв про розгляд справи за її відсутністю не надала, у зв`язку з чим, зі згоди позивача та на підставі ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи – Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради Лєснікова Г.Б. у судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи без участі представника Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, вважають за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стосовно малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 47-49).

Перевіривши матеріали справи, дослідивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Так, у судовому засіданні встановлено, що батьками малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_3 . Відомості про батька записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 29.05.2025 р. Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батьків відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, сформованого 29.05.2025 р. № 00051505341 (звор. бік а.с. 12, а.с. 13).

Малолітня ОСОБА_2 після народження ІНФОРМАЦІЯ_3 була залишена матір`ю – ОСОБА_3 у Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня» з причин відсутності умов для проживання та фінансової неспроможності утримувати дитину, про що свідчить акт КНП Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня» про дитину, яку батьки (матір або батько), інші родичі або законний представник відмовилися забрати з пологового, іншого закладу охорони здоров`я, складений 12.08.2025 р. працівником закладу охорони здоров`я - завідувачем відділення неотального догляду, завідувачем відділення постінтенсивного догляду реабілітації та виходження недоношених новонароджених, юридичним консультантом юридичного відділу КНП ХОР «ОКЛ» у присутності інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Харківського районного Управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області, завідувачем сектору з питань попередження правопорушень та дотримання законодавства щодо дітей Служби у справах дітей по Шевченківському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради та начальником відділу соціальної роботи по Шевченківському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» (а.с. 15).

Відповідно до Виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 9п158н, наданої КНП ХОР «ОКЛ», новонароджена 26.05.2025 р. ОСОБА_5 (дівчинка), в період з 26.05.2025 р. по 30.06.2025 р. та з 30.06.2025 р. по 10.09.2025 р. перебувала на стаціонарному лікуванні у КНП ХОР «ОКЛ» у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених та відділенні постінтенсивного догляду, реабілітації та виходжування недоношених новонароджених (а.с. 19-20).

Рішенням виконавчого комітету Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради Харківської області від 27.08.2025 № 249, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування (а.с. 14).

Згідно з наказом начальника Служби у справах дітей по Шевченківському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради від 09.09.2025 № 20, малолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово влаштовано до сім`ї ОСОБА_1 , що також підтверджується актом про факт передачі дитини від 10.09.2025 р. (а.с. 16, 17).

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 08.10.2025 р. № 496, над малолітньою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено опіку та ОСОБА_1 призначено її опікуном (а.с. 18).

За приписами ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення у справі «М.С. проти України» від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13, пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).

Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц.

Згідно зі ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до висновку виконавчого комітету Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради Харківської області за № 63/01131-26 від 23.02.2026 року, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, як представник органу опіки та піклування вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стосовно малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 50).

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Пунктом 44 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Хант проти України» (заява № 31111/04) від 06.12.2006 року передбачено, що позбавлення батьківських прав є виправдане інтересами дитини, і такі інтереси повинні мати переважний характер над інтересами батьків.

Відповідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 164 СК мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

З правових позицій, викладених у пункті 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» видно, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У постанові від 04.03.2021 в справі № 756/6112/18, провадження № 61-12087св20 Верховний Суд вказав, що тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

З огляду на викладене, судом встановлено, що відповідач не забрала дитину із закладу охорони здоров`я без поважних причин і в подальшому повністю самоусунулась від виконання покладених на неї батьківських обов`язків, жодної участі у житті доньки не приймає, не дбає про її фізичний, моральний та психологічний розвиток, не виявляє ініціативи щодо участі у вихованні доньки, матеріально не забезпечує, не цікавиться станом здоров`я дитини.

Як було встановлено судом малолітня ОСОБА_2 з 21.01.2026 р. по 04.02.2026 р. перебувала на стаціонарному лікуванні у ДНП «Національна дитяча-спеціалізована лікарня «Охматдит» без супроводу матері (а.с. 53-54).

Отже, наведені вище факти свідчать, що відповідач свої обов`язки по відношенню до дитини не виконує, залишила новонароджену дитину у пологовому відділенні, таким чином, свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.

Враховуючи викладене, суд, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та позбавити відповідача батьківських прав відносно своєї дитини.

Суд звертає увагу відповідача на те, що згідно п. 1 ч. 1 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо його виховання.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 169 СК України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

В такому разі, судом буде перевірено, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини (ч. 4 ст. 169 Сімейного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 76, 81, 141, 223, 258-259, 263-265, 280, 281, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 155, 164 СК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третьої особи без самостійних вимог – Департамента служб у справах дітей Харківської міської ради Харківської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку м. Лозова Харківської області, РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про народження № 650 від 29.05.2025 року, складений Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , сплачений судовий збір в розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складений 20.03.2026 р.

Сторони справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради Харківської області, адреса: м. Харків, вул. Чернишевського, буд. 55, ЄДРПОУ 26489104.

Суддя: І.С. Солодовник