Вирок від 18 березня 2026 р. у справі №191/367/26 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/367/26

Провадження № 1-кп/191/22/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1

за участю секретаря – ОСОБА_2

прокурора – ОСОБА_3

обвинуваченого – ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041390000545 від 25.06.2024, стосовно

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, працює неофіційно, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 15.12.2000 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.143, ст.191 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, із застосуванням ст. 46-1 КК України відстрочення виконання вироку на 2 роки, штраф 700 гривень;

- 11.04.2002 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, 69, ч.2 ст.190, із застосуванням ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі. Звільнений 13.04.2005 року з Криворізької ВК Дніпропетровської області (№80) на підставі ЗУ «Про амністію»;

- 21.01.2008 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, КК України до 3 років позбавлення волі, відповідно до ст. 75, 76 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;

- 20.05.2010 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 187, ч.2 ст. 187, ч.2 ст.309, ч.2 ст.263 із застосуванням ст. 70, 71 КК України до 7 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 06.01.2014 року з П`ятихатської ВК Дніпропетровської області (№122) умовно-достроково з невідбутим строком 1 рік 2 місяці 11 днів;

- 18.05.2015 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 190, ч.3 ст.185 із застосуванням ст. 70, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 25.07.2017 року з Синельниківської ВК Дніпропетровської області (№94) умовно-достроково з невідбутим строком 8 місяців 2 дні;

- 21.06.2018 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.309, ч.2 ст.309 із застосуванням ст.70 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

- 11.05.2019 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.309 до 2 років позбавлення волі;

- 09.12.2020 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 із застосуванням ст.70 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 18.08.2023 року з Синельниківської ВК Дніпропетровської області (№94) по відбуттю строку покарання,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 05.07.2024 року приблизно о 11 годині 00 хвилин прибув до автостоянки магазину «ПРОДУКТИ-201» ТОВ «АТБ-маркет», що розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Садова, 110, де побачив стаціонарне паркувальне місце для велосипедного транспорту з залишеними в ньому велосипедами, під час чого у ОСОБА_4 раптово виник прямий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану (введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому Указом Президента України затвердженим Законом № 3684-IX від 08.05.2024 з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року продовжено строком на 90 діб).

Далі, продовжуючи перебувати на автостоянці магазину «ПРОДУКТИ-201» ТОВ «АТБ-маркет», за вищезазначеною адресою, у вищевказаний час, ОСОБА_4 помітив, як до стаціонарного паркувального місця для велосипедного транспорту під`їхав неповнолітній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підлітковому спортивному велосипеді марки «INTENZO» чорно-помаранчевого кольору, який останній взяв у користування в своєї матері ОСОБА_7 , та залишивши його в пристрої для парковки непристебнутим неповнолітній ОСОБА_6 пішов до приміщення вказаного магазину.

В цей час, раніше судимий за вчинення злочинів з корисливих мотивів ОСОБА_4 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна та звернення його на свою користь, вчинене повторно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи, що його дії носять таємний для оточуючих осіб характер (а саме відвідувачів магазину, які не знали кому належить вказаний велосипед), діючи умисно, з корисливих мотивів, таємно, шляхом вільного доступу викрав, підлітковий спортивний велосипед марки «INTENZO» модель Shimano, діаметр колес 26*13*, чорно-помаранчевого кольору ринкова вартість якого становила 5154,50 грн. (п`ять тисяч сто п`ятдесят чотири гривні 50 коп.), після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_7 , матеріальний збиток на вказану суму.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні, визнаючи себе повністю винним, та не оспорюючи фактичні обставини справи, обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував щодо розгляду справи в порядку частини 3 статті 349 КПК України.

Прокурор ОСОБА_3 також просив суд розглядати справу в порядку, передбаченому частиною 3 статті 349 КПК України.

Захисник ОСОБА_5 не заперечував проти розгляду справи в порядку, передбаченому частини 3 статті 349 КПК України.

Відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд встановив, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції.

Суд роз`яснив учасникам судового провадження положення частини 3 статті 349 КПК України про те, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухав думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

Суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, ухваливши допитати обвинуваченого та дослідити характеризуючі матеріали стосовно особистості обвинуваченого, письмові матеріали щодо належності речових доказів та вартості проведеної експертизи.

Після роз`яснення положень ч. 3 ст. 349 КПК України в суду немає сумнівів в добровільності та істинності позиції учасників судового провадження, у тому числі обвинуваченого.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, суду пояснив, що 05.07.2024 року, близько о 11:00 годині, перебував на автостоянці магазину «АТБ», який розташований за адресою: вул. Садова, буд. 110 в м. Синельникове Синельниківського району Дніпропетровської області. В нього не було грошей на квиток, щоб доїхати до м. Нікополь, до хворої матері та він просив їх у перехожих. Коли обвинувачений помітив спортивний велосипед чорно-помаранчевого кольору, то вирішив його привласнити, сів на нього та поїхав, не був ніким зупинений після чого здав велосипед у ломбард, виручив за нього 1200 гривень, після чого поїхав у м. Нікополь.

В судове засідання потерпіла ОСОБА_7 не з`явилася, надала суду письмову заяву, в якій просила проводити розгляд справи без її участі, покарання обвинуваченому просила призначити на розсуд суду.

Заслухавши обвинуваченого, захисника та прокурора, дослідивши письмові докази в частині характеризуючих матеріалів, вартості експертизи та належності речових доказів, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні є встановленою і доведеною належними і допустимими доказами, а його дії слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно в умовах воєнного стану.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинуваченим ОСОБА_4 вчинене кримінальне правопорушення, яке згідно статті 12 КК України є тяжким злочином.

Згідно ст. 66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому, слід віднести щире каяття, важкий стан здоров`я обвинуваченого, відшкодування майнової шкоди потерпілій, якій повернуто велосипед у неушкодженому виді.

Обставини, що обтяжують покарання, згідно зі ст. 67 КК України, відсутні.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , на утриманні не має малолітніх чи неповнолітніх дітей, з місця проживання характеризується задовільно, працює не офіційно, раніше судимий, має низку важких захворювань, що підтверджується наданими ним медичними документами, має на утриманні важко хвору матір похилого віку, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи сукупність наведених обставин справи, дотримуючись принципів законності, справедливості (який полягає у справедливому співвідношенні між тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного), а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого, враховуючи, що за приписами ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд, з урахуванням особи обвинуваченого та обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, доходить висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією частини 4 статті 185 КК України із застосуванням положень ст. 75 КК України щодо звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, що буде справедливим та відповідатиме цілям призначення покарання.

На думку суду, призначене обвинуваченому покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України є необхідним та достатнім для його виправлення і запобігання вчинення нових злочинів.

Ухвалою слідчого судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.01.2026 року обраний запобіжний захід у виді домашнього арешту строком до 21.03.2026 року. Оскільки клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу не подано, суд дійшов висновку про необхідність скасувати запобіжний захід.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 349, 368, 370 - 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, і визначити йому іспитовий строк 3 (три) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки згідно ст. 76 КК України.

Згідно п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід у виді домашнього арешту – скасувати.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати, пов`язані з проведенням судово-товарознавчої експертизи №3457/24 від 12.07.2024 року, у розмірі 320,00 грн. (триста двадцять гривень) 00 коп.

Речові докази у справі:

-підлітковий спортивний велосипед марки «INTENZO» моделі «Shimano» чорно-помаранчевого кольору, діаметром колес 26*13* - повернути за належністю (залишити у власності) потерпілій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

-диск з відеозаписом камери спостереження магазину Продукти 201 ТОВ «АТБ-маркет» від 05.07.2024 – залишити в матеріалах кримінального провадження;

-диск з відеозаписом камери спостереження ПТ «Економ ломбард Добродькін О.М і Компанія» за 05.07.2024 – залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду у відповідності з вимогами статті 394 частини 2 Кримінального процесуального кодексу України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до статті 349 частини 3 Кримінального процесуального кодексу України.

Суддя ОСОБА_1