Постанова від 09 березня 2026 р. у справі №183/2176/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/2176/26

№ 3/183/800/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2026 року суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Березюк В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з військової частини НОМЕР_1 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

РНОКПП НОМЕР_3 ,

за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 28 лютого 2026 року близько 20.00 години військовослужбовець резерву військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_2 , солдат ОСОБА_1 , який з 20.02.2026 року перебував на стаціонарному лікуванні в реабілітаційному відділенні КП “Центральна регіональна лікарня інтенсивного лікування Самарського району” м. Самар вул. Гетьманська буд. 238, був виписаний зі стаціонарного лікування за порушення госпітального режиму, а саме: перебував у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується тестом проведеним на приладі Alcotest Drager 5510, результат 3,55 проміле, чим вчинив правопорушення в умовах особливого періоду, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.

В суд ОСОБА_1 не з`явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.3 ст. 172-20 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, виходячи з таких обставин.

Ч. 1 ст. 172-20 КУпАП передбачає відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Ч. 3 ст. 172-20 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Судом досліджено надані до матеріалів справи: протокол про адміністративне правопорушення, в якому ОСОБА_1 зазначив, що вину визнає в повному обсязі; довідку КП ЦРЛІЛ Самарівського району № 653, відповідно до якої ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, результат тесту 3,55%; письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_1 порушив режим лікування, а саме під час лікування у КП “Центральна регіональна лікарня інтенсивного лікування Самарського району” АДРЕСА_2 , перебував в стані алкогольного сп`яніння; письмове пояснення самого ОСОБА_1 про те, що він, перебуваючи на лікуванні у КП “Центральна регіональна лікарня інтенсивного лікування Самарського району”, вирішив купити 0,5л. горілки та вжити її. Після чого, його побачив персонал лікарні, які повідомили про це командуванню; копія військового квитка на ім`я ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Разом з тим, приймаючи рішення у справі, суд має керуватися принципом презумпції невинуватості, закріпленим у ст. 62 Конституції України, відповідно до якого тягар доказування вини покладено на орган, який склав відповідний матеріал. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вирішуючи питання щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд виснує.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується перебуванняна території КП “Центральна регіональна лікарня інтенсивного лікування Самарського району” в стані алкогольного сп`яніння.

КП “Центральна регіональна лікарня інтенсивного лікування Самарського району” є закладом охорони здоров`я комунальної власності та діє на підставі Статуту. Згідно з нормами чинного законодавства, дана установа не входить до структури Збройних Сил України, не є військовою частиною, військовим закладом, установою чи організацією в розумінні Закону України "Про Збройні Сили України". Територія лікарні є громадським місцем, а не військовим об`єктом із особливим режимом доступу.

Водночас, як зазначено вище ч. 3 ст. 172-20 КУпАП України передбачає відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння в умовах особливого періоду.

Будь яких доказів того, що медичний заклад КП “Центральна регіональна лікарня інтенсивного лікування Самарського району” віднесено до території військових частин, військових об`єктів, так само як доказів того, що під час перебування в КП “Центральна регіональна лікарня інтенсивного лікування Самарського району” ОСОБА_1 виконував обов`язків військової служби, суду не надано і до матеріалів справи не долучено.

Отже, дослідивши наявні матеріали справи, з урахуванням того, що суд позбавлений можливості самостійно кваліфікувати дії особи, приходимо до висновку про відсутність доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та, відповідно, про відсутність в його діях складу даного правопорушення, що є підставою для закриття провадження у справі згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 247, 283, 284 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в :

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.В. Березюк