Вирок від 18 березня 2026 р. у справі №176/1082/26 — Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/1082/26

провадження №1-кп/176/322/26

В И Р О К

Іменем України

19 березня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Жовті Води в залі суду кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м. Привілля Луганської зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , освіта середньо-спеіальна, не одружений, неповнолітніх на утриманні не має, не працює, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у відповідності до ст.89 КК України раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.02.2026 року за №12026041220000082, -

за участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

01.02.2026, приблизно о 14 годині потерпіла ОСОБА_6 , перебуваючи поблизу буд. 16 по вул. Березнева (раніше 8-го Березня) в м. Жовті Води Кам`янського району Дніпропетровської області, прогулювалась неподалік вищевказаного будинку, де зупинилась, щоб витягнути з кишені рукавички, в котрій також був належний їй мобільний телефон, який через неуважність випустила з кишені та пішла у своїх справах.

Через деякий час, ОСОБА_3 , проходячи вищевказаною вулицею, поблизу будинку №16, помітив мобільний телефон марки «Росо» моделі «М7 Pro (5G)», 12/256GB в корпусі зеленого кольору з ІМЕІ 1: НОМЕР_1 та ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , в силіконовому чохлі, з сім-картою оператора мобільного зв`язку з номером « НОМЕР_3 ».

Припускаючи, що вказаний телефон належить комусь із жителів м. Жовті Води, чи приїжджих громадян, усвідомлюючи, що ця особа в будь-який час може повернутися за тимчасово залишеною нею без нагляду особистою річчю, щоб поновити контроль над своїм майном, а також допускаючи, що вказаний телефон у подальшому можна буде використовувати у власних цілях, у ОСОБА_3 виник умисел на крадіжку вказаного майна.

У тому ж місці того ж дня, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до вказаного мобільного телефону і непомітно для інших осіб підібрав із землі залишений потерпілою бувший у вжитку мобільний телефон марки «Росо» моделі «М7 Pro (5G)», 12/256GB в корпусі зеленого кольору з ІМЕІ1: НОМЕР_1 та ІМЕІ2: НОМЕР_2 , в силіконовому чохлі, з сім-карткою оператора мобільного зв`язку з номером « НОМЕР_3 » (силіконовий чохол та сім-картка для потерпілої матеріальної цінності не становлять).

Після чого, ОСОБА_3 безумовно розуміючи, що незаконно набув у володіння вказаний мобільний телефон, не бажаючи вживати жодних дій для повернення його власнику, натомість використовувати його у власних цілях, викинув сім-картку з телефону, зник з місця вчинення кримінального правопорушення та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Унаслідок своїх умисних протиправних дій, ОСОБА_3 завдав матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_6 згідно з висновком експерта №СЕ-191104-26/5460-ТВ від 23.02.2026, на суму 7153,58 грн (сім тисяч сто п`ятдесят три іривні 58 копійок).

11 березня 2026 року між прокурором Жовтоводської окружної прокуратури та обвинуваченим ОСОБА_3 , в присутності захисника ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до зазначеної угоди, обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні вказаних кримінальних правопорушеннях.

Потерпіла ОСОБА_6 в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 469 КПК України, надала письмову згоду прокурору у вказаному кримінальному провадженні на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України, за ступенем тяжкості відносяться до тяжких злочинів. Враховуючи особу винного, наявність обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обставин, що обтяжують покарання, відповідно до вимог ст. 67 КК України - не встановлені. Сторони домовились про призначення обвинуваченому узгодженого покарання:

- за ч. 4 ст. 185 КК України - у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі 75, 76 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.

Розглядаючи, в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України, питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст.468, 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів; 2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; 3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Прокурор в судовому засіданні вважала, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просила цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання, визначити долю речових доказів.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання. Зазначив, що наслідки укладення та затвердження угоди йому роз`яснені та зрозумілі. Окрім цього, зрозумілі їй наслідки невиконання угоди про визнання винуватості. Укладення угоди є добровільним.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між обвинуваченим та прокурором в його присутності. Зазначив, що угода про визнання винуватості відповідає вимогам КПК України та КК України.

Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилась, направила до суду заяву про розгляд кримінального провадження за її відсутності, позовних вимог до обвинуваченого не має.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_3 повністю і беззастережно визнав себе винуватим, згідно ст.12 КК України, за ч. 4 ст. 185 КК України, відноситься до тяжких злочинів.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України - не встановлено.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ст.474 ч.4 п.1 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст.473 ч.2 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.

Враховуючи вищевикладене та те, що умови угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 , в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.

За таких обставин, суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_3 вчинив умисні дії, які виразились у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити узгоджений сторонами угоди про визнання винуватості вид та строк покарання.

Оскільки суд приходить до висновку про затвердження угоди про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором, суд, на підставі ст.475 КПК України, з урахуванням вимог ст.374 КПК України, повинен вирішити питання про долю речових доказів, а саме: мобільний телефон марки «Poco», моделі "M7 Pro (5G)" 12/256GB, зеленого кольору, який передано під схорону розписку потерпілій ОСОБА_6 , слід вважати повернутим власнику.

Запобіжні заходи не застосовувались, судові витрати на залучення експерта згідно висновку судової товарознавчої експертизи від 23.02.2026 в сумі 1782,80 грн. слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314, 373, 374-376, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 11 березня 2026 року у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч.4 ст. 185 КК України, яка укладена між прокурором Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника ОСОБА_5 .

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання за ч. 4 ст. 185 КК України - у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 (один) рік.

Відповідно до вимог п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом пробації.

Речові докази, а саме: мобільний телефон марки «Poco», моделі "M7 Pro (5G)" 12/256GB, зеленого кольору, який передано під схорону розписку потерпілій ОСОБА_6 - вважати повернутим власнику.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати на залучення експерта згідно висновку судової товарознавчої експертизи від 23.02.2026 в сумі 1782 (одна тисяча сімсчот вісімдесят дві гривні) 80 коп.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку обвинуваченим, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди. Прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Копію повного тексту вироку суду негайно після проголошення його резолютивної частини вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору.

Суддя Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_7