Вирок від 19 березня 2026 р. у справі №212/1952/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Суд: Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Державна зрада

Дата: 19 березня 2026 р.

Справа: №212/1952/26

Суддя: Пустовіт О. Г.

Справа №212/1952/26

1-кп/212/886/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Кривому Розі кримінальну справу (провадження № 22026050000000010 від 01.01.2026) за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Андіжан Республіки Узбекистан, громадянина України, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 28.07.1999 Івано-Франківським МУВС МВС в Івано-Франківській області.

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.111, ч.7 ст.111-1 КК України,

учасники судового провадження – прокурор відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Донецької обласної прокуратури ОСОБА_6 , захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 , обвинувачений ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави – України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. Україна самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій та порядок утворення національно-адміністративних одиниць.

Рішенням Конституційного Суду України № 3-зп від 11.07.1997 зазначено, що засади конституційного ладу в Україні закріплені у розділах І, ІІІ та ХІІІ Основного Закону України – Конституції України.

Зокрема, положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Відповідно до ст. 5 Конституції України, носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Відповідно до Рішень Конституційного Суду № 6-рп/2005 від 05.10.2005, № 6-рп/2008 від 16.04.2008 зазначені норми визначають, що влада народу є первинною, єдиною і не відчуженою та здійснюється народом шляхом вільного волевиявлення через вибори, референдум, інші форми безпосередньої демократії у порядку визначеному Конституцією та законами України, через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, сформовані відповідно до Конституції та законів України. Тільки народ має право безпосередньо шляхом всеукраїнського референдуму визначати конституційний лад в Україні, який закріплюється Конституцією України, а також змінювати конституційний лад внесенням змін до Основного Закону України в порядку, встановленому його розділом XIII.

Стаття 6 Конституції України передбачає, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.

Статтями 69, 72 та 73 Конституції України передбачено, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Всеукраїнський референдум призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених цією Конституцією. Виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.

Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Донецька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.

Так, 07.04.2014 у м. Донецьку видано т.зв. «Акт про проголошення державної самостійності Донецької народної республіки», яким публічно закликано місцеве населення до проведення 11.05.2014 т.зв. «загального обласного референдуму» на території Донецької області з питання визнання державної самостійності «Донецької народної республіки» - (далі т.зв. «ДНР») та чинення збройного опору державній владі України, військовим підрозділам Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України. При цьому протягом квітня-травня 2014 року в окремих містах Донецької області організовано та проведено низку мітингів з метою привернення уваги та схилення громадян України з числа місцевих мешканців до визнання державної самостійності т.зв. «ДНР».

За таких обставин 11.05.2014 в окремих містах та районах Донецької області всупереч законодавству України проведено т.зв. «загальний обласний референдум», за результатами якого 12.05.2014 проголошено про суверенітет т.зв. «ДНР» на території Донецької області.

Надалі представниками самопроголошеної т.зв. «ДНР», які контролюються окупаційною адміністрацією Російської Федерації, з числа своїх громадян та місцевого населення області сформовано політично-управлінські т.зв. «органи державної влади ДНР» та силові органи.

Так, на учасників органів силового блоку покладено обов`язки підтримки збройної агресії Російської Федерації (далі – РФ) та вчинення дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, зокрема шляхом:

- систематичної організації та здійсненні актів застосування збройної сили проти держави України у особі Збройних Сил України, інших військових формувань, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, зокрема шляхом ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню їх службових обов`язків, обстрілів населених пунктів тощо;

- створення не передбачених законом озброєних підрозділів та участь у їх діяльності;

- вербування нових учасників до складу силового блоку «Донецької народної республіки» та організація їх у групи, навчання, озброєння та керівництво їхніми діями;

- захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об`єктів на території Донецької області з метою їх виводу з-під контролю органів державної влади України та їх включення до самопроголошеного псевдодержавного утворення т.зв. «ДНР»;

- захоплення чи заволодіння у інший спосіб зброєю, боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами з метою оснащення незаконних збройних формувань, які вчиняють дії, направлені на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України;

- координації та узгодження своїх дій з діями регулярних з`єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань російської федерації, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, з метою спільного та ефективного протистояння Збройним Силам України, іншим військовим формуванням;

- блокування виконання правоохоронними органами та підрозділами Збройних Сил України передбачених Конституцією та законодавством України функцій на тимчасово окупованій території України;

- силового подолання опору цивільного населення окупаційній адміністрації шляхом фізичної розправи та незаконного позбавлення волі;

- силової підтримки учасників органів політичного та управлінського блоку незаконних утворень т.зв. «ДНР», захопленні, укріпленні та охороні зайнятих ними будівель та споруд.

Водночас, на учасників органів політичного блоку покладено обов`язки підтримки збройної агресії РФ та вчинення дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, шляхом:

- створення та участі в діяльності окупаційної адміністрації РФ, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні РФ самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях Донецької області;

- видачі нормативно-правових актів від імені окупаційної адміністрації РФ та самопроголошених органів влади т.зв. «ДНР»;

- проведення агітаційної роботи серед населення щодо діяльності псевдодержавного утворення т.зв. «ДНР» з метою схиляння їх до участі у вказаній організації, приховування факту збройної агресії РФ проти України, отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України;

- організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників організації та осіб, лояльно налаштованих до їх діяльності, а також її розподілу;

- налагодження взаємодії з незаконним псевдодержавним утворенням т.зв. «ДНР» та її лідерами з метою координації дій, спрямованих на насильницьку зміну конституційного ладу України;

- налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності, що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для протидії правоохоронним органам та Збройним Силам України;

- координація та узгодження своїх дій з радниками та інструкторами РФ, з метою спільного та ефективного протистояння Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, та вчинення умисних дій, спрямованих на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України;

- налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітації, висвітлення діяльності т.зв. «ДНР», дискредитації діяльності органів державної влади України та осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції і заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, стримування і відсічі російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях, та формування думки серед населення про законність власних дій;

- надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам силового блоку т.зв. «ДНР» для забезпечення їх протиправної діяльності;

- забезпечення учасників т.зв. «ДНР» транспортом, символікою, агітаційними матеріалами тощо.

При цьому, кожний учасник органів політичного та силового блоків т.зв. «ДНР» (у т.ч. які долучалися в подальшому до їх складу) усвідомлював, що головним їх завданням є підтримка збройної агресії РФ та зміна меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України.

В результаті вищезазначених подій значна кількість території та населених пунктів Донецької області протягом квітня-вересня 2014 року опинилась під контролем регулярних з`єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань РФ, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, окупаційних адміністрацій РФ на території Донецької області, які Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VIII від 18.01.2018, Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» № 254-VIII від 17.03.2015 та Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» № 1680-VII від 16.09.2014 визнані тимчасово окупованими територіями.

Одночасно з метою зміни меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, на тимчасово окупованій частині Донецької області з числа представників політичного блоку т.зв. «ДНР» створено органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, які узурпували виконання владних функцій, та, згідно з Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 15.04.2014, є органами окупаційної адміністрації Російської Федерації..

21 лютого 2022 року керівники російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей звернулися до президента РФ з проханням визнати незалежність т.зв. «ДНР» та т.зв. «Луганської народної республіки» (далі – т.зв «ЛНР»).

В цей же день президент РФ скликав позачергове засідання ради безпеки Російської Федерації, де обговорено питання щодо доцільності визнання незалежності т.зв. «ДНР» та т.зв. «ЛНР».

Службові особи з числа вищого керівництва РФ, які входять до складу ради безпеки РФ, публічно підтримали звернення державної думи РФ та заявили про необхідність визнання президентом РФ незалежності т.зв. «ДНР» та т.зв. «ЛНР», а одним із основних аргументів для прийняття такого рішення членами Ради безпеки РФ було проживання на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей громадян РФ у кількості понад 800 тисяч осіб, а також понад 1,2 мільйонів осіб, котрі подали документи на громадянство РФ.

Цього ж дня президент РФ підписав указ про визнання незалежності т.зв. «ДНР» та т.зв. «ЛНР».

У подальшому президент РФ, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил РФ (далі по тексту – ЗС РФ) на територію України.

24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який діє до теперішнього часу.

Встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як громадянин України, який згідно із ст. 65 Конституції України має обов`язок здійснювати захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який у відповідності до частин 2, 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» може бути реалізований шляхом проходження військової служби виключно у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також правоохоронних органах спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, свідомо порушуючи свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, діючи в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, умисно, з корисливих та ідеологічних мотивів, з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, добровільно погодився прийняти участь у бойових діях на боці ворога (держави-агресора) – РФ.

18.10.2025 у громадянина України ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на вчинення державної зради в умовах воєнного стану, тобто діяння, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинений в умовах воєнного стану.

18.10.2025 ОСОБА_5 , керуючись корисливим та ідеологічним мотивом, перебуваючи в пункті відбору на військову службу за контрактом Збройних сил Російської Федерації м. Сімферополь, за адресою: АДРЕСА_3 , уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах Російської Федерації та в подальшому був зарахований до списків особового складу збройного формування держави-агресора –штурмової роти ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_3 ) ЗС РФ, отримав військове звання «рядовий», призначений на посаду стрільця, отримав позивний « ОСОБА_8 » та забезпечений вогнепальною зброєю АК-74, військовою формою одягу зразка ЗС РФ, особистим військовим спорядженням та засобами індивідуального захисту, тим самим здійснив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинений в умовах воєнного стану.

27.10.2025 ОСОБА_5 переміщено на територію військового полігону РФ в районі АДРЕСА_4 (координати НОМЕР_4 , 38.979519), де до 12.11.2025 проходив первинну військову підготовку.

12.11.2025 після проходження первинної військової підготовки ОСОБА_5 переміщено на територію місця тимчасової дислокації ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_3 ) ЗС РФ у АДРЕСА_4 (координати НОМЕР_5 , 38.430852).

З 13.11.2025 по 20.11.2025 ОСОБА_5 приймав безпосередню участь у бойових діях проти Сил оборони України в районі АДРЕСА_5 .

20.11.2025 ОСОБА_5 , приймаючи участь у бойових діях проти Збройних Сил України на боці ворога – Російської Федерації, виконуючи від невстановлених в ході досудового розслідування осіб наказ на бойове завдання в районі м. Сіверськ Бахмутського району Донецької області та в ході бойового зіткнення був затриманий військовослужбовцями Збройних Сил України, внаслідок чого його злочинну діяльність було припинено.

Під час проходження військової служби у вищезазначеному збройному формуванні держави-агресора, грошове забезпечення ОСОБА_5 відповідно до штатного розпису за його посадою, складало приблизно 200000 рублів РФ на місяць.

Крім того,з 18.10.2025 громадянин України ОСОБА_5 , діючи умисно, добровільно, за власною ініціативою, перебуваючи на тимчасово окупованих територіях АР Крим, Луганської та Донецької областей, приймав участь в збройних формуваннях держави-агресора з метою допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Так, 18.10.2025 ОСОБА_5 , керуючись корисливим та ідеологічним мотивом, перебуваючи в пункті відбору на військову службу за контрактом Збройних сил Російської Федерації м. Сімферополь, за адресою: АДРЕСА_3 , уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах Російської Федерації та в подальшому був зарахований до списків особового складу збройного формування держави-агресора –штурмової роти ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_3 ) ЗС РФ, отримав військове звання «рядовий», призначений на посаду стрільця, отримав позивний « ОСОБА_8 » та забезпечений вогнепальною зброєю АК-74, військовою формою одягу зразка ЗС РФ, особистим військовим спорядженням та засобами індивідуального захисту.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою провину у скоєних кримінальних правопорушеннях визнав у повному обсязі та суду показав, що обставини скоєних кримінальних правопорушень викладені прокурором вірно. Все так і відбувалось. Дійсно проходив службу у військових формуваннях країни-агресора рф. У скоєних злочинах кається, просить суд не карати його суворо.

Окрім повного визнання своєї вини у пред`явленому обвинуваченні, винуватість ОСОБА_5 підтверджується дослідженими судом матеріалами кримінального провадження, а саме:

Витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань від 01.01.2026, відповідно до якого внесено відомості відносно ОСОБА_5 , 20.05.1977 за ч.2 ст.111 КК України (короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення): громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у військовому комісаріаті зс рф у АДРЕСА_6 , вступив на військову службу до зс рф, чим вчинив умисне діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України, що полягало в переході на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану. 20.11.2025 року громадянина України ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 було взято у полон військовослужбовцями ЗС України в районі м. Сіверськ Баймутського району Донецької області, а його злочинну діяльність припинено; за ч.7 ст.111-1 КК України (короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення): громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 18.10.2025 року, перебуваючи у військовому комісаріаті зс рф у АДРЕСА_6 , вступив на військову службу до збройного формування держави - агресора - зс рф. 20.11.2025 року громадянина України ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 було взято у полон військовослужбовцями ЗС України в районі м. Сіверськ Баймутського району Донецької області.

Протоколом огляду від 03.01.2026 року, відповідно до якого оглянуто публікації, розміщенні на інтернет-ресурсі «Chrom» за електронним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3

На екран виведено статтю « ІНФОРМАЦІЯ_4 (рф).

На екран виведено статтю « ІНФОРМАЦІЯ_5 » інтернет видання «Тамбовская жизнь». Здійснено копіювання статті.

Далі здійснено перехід за посиланням: https://crime-ua.сom/node/22533.

Виведено на екран статтю «В оккупированной Кадиевке обосновались кадровые «казачки» из Санкт-Петербурга и Мурманска» інтернет видання «Crim зазирнути на темний бік». Здійснено копіювання статті.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.01.2026 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на фото № 1 впізнав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 як особу, яку він 20.11.2025 року взяв у полон поблизу м. Сіверськ Бахмутського району Донецької області.

Впізнає його за загальними ознаками, а саме за загальними зовнішніми рисами обличчя.

Відповідно до довідки до протоколу впізнання від 03.01.2026 року, на фото № 1 зображений стрілець штурмової роти ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_3 ) зс рф - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Протоколом огляду інтернет-ресурсу від 03.01.2026 року, відповідно до якого оглянуто інтренет ресурс «Googlemaps» за участю свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_7 .

Свідок за допомогою курсору миші здійснив пошук і вказав на точку за географічними координатами 48 °885565,38.074547 розташовану в районі м. Сіверськ Бахмутського району Донецької області.

Свідок пояснив, що саме за цими координатами ним в ході огляду поля бою було взято в полон вищевказану особу.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.01.2026 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 на фото № 1 впізнав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 як особу, яку він 20.11.2025 року взяв у полон поблизу м. Сіверськ Бахмутського району Донецької області.

Впізнає його за загальними ознаками, а саме за загальними зовнішніми рисами обличчя.

Протоколом огляду інтернет-ресурсу від 03.01.2026 року, відповідно до якого оглянуто інтренет ресурс «Googlemaps» за участю свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який проживає за адресою: АДРЕСА_8 .

Свідок пояснив, що саме за цими координатами ним в ході огляду поля бою було взято в полон вищевказану особу.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 05.01.2026 року, відповідно до якого підозрюваний ОСОБА_5 показав на карті місця несення ним військової служби у рядах збройних сил рф у період з 18 жовтня 2025 року по 20 листопада 2025 року.

Підозрюваний ОСОБА_5 пояснив, що керуючись корисливим та ідеологічним мотивами, перебуваючи у пункті відбору на військову службу за контрактом збройних сил російської федерації м. Сімферополь, за адресою: АДРЕСА_3 , уклав контракт про проходження військової служби у збройних силах російської федерації та в подальшому був зарахований до списків с особового складу збройного формування країни-агресора – штурмової роти ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_3 ) зс рф, отримав військове звання «рядовий», призначений на посаду стрільця, отримав позивний « ОСОБА_8 » та забезпечений вогнепальною зброєю АК-74, військовою формою одягу зразка зс рф, особистим військовим спорядженням та засобами індивідуального захисту.

Далі підозрюваний на електронній карті вказав на місце розташування пункту відбору на військову службу за контрактом збройних сил рф м. Сімферополь, за адресою: АДРЕСА_3 , де він вступив на військову службу.

Підозрюваний пояснив, що 27.11.2025 року його було переміщено на територію військового полігону рф в районі АДРЕСА_4 (координати 48.442621, 38.979519), де до 12.11.2025 проходив первинну військову підготовку.

Далі підозрюваний на електронній карті вказав місце розташування території військового полігону зс рф в районі АДРЕСА_4 (координати НОМЕР_4 , НОМЕР_6 ) де він до 12.11.2025 року проходив первину військову підготовку.

Далі підозрюваний пояснив, що 12.11.2025 після проходження первинної військової підготовки його було переведено на територію місця тимчасової дислокації ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_3 ) зс рф у АДРЕСА_4 (координати НОМЕР_5 , 38.430852).

Далі підозрюваний на карті вказав місце тимчасової дислокації ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_3 ) зс рф у АДРЕСА_4 (координати НОМЕР_5 , НОМЕР_7 ).

Далі підозрюваний пояснив, що з 13.11.2025 по 20.11.2025 приймав безпосередню участь у бойових діях проти Сил Оборони України в районі м. Сіверськ Бахмутського району Донецької області.

В ході виконання бойового завдання отримав поранення та 20.11.2025 здався в полон військовослужбовцям ЗСУ.

Дослідивши докази по кримінальному провадженню у їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєних кримінальних правопорушеннях та кваліфікує злочинні діяння обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 111 КК України, як державна зрада, тобто вчинення громадянином України умисного діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, що полягало у переході на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану та за ч. 7 ст. 111-1 КК України, як колабораційна діяльність, а саме добровільна участь громадянина України в незаконних збройних формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та в збройних формуваннях держави-агресора.

При призначенні покарання суд керується вимогами ст.. 65 КК України та враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують йому покарання.

У відповідності до ст.. 12 КК України, кримінальні правопорушення, вчинені обвинуваченим ОСОБА_5 є злочинами особливо тяжкими.

Дослідженням особистості обвинуваченого ОСОБА_5 суд встановив наступне: ОСОБА_5 є громадянином України, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не одружений, утриманців не має.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 передбаченими ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 передбачені ст. 67 КК України, не встановлено.

З огляду на викладене, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно призначити покарання за скоєнні кримінальні правопорушення виключно у виді позбавлення волі та призначенням додаткових покарань у виді конфіскації майна, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на певний строк, із призначенням остаточного покарання за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень, на підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

На думку суду, саме таке покарання у виді позбавлення волі на певний строк з конфіскацією майна та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на певний строк відповідатиме цілям покарання та буде достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 .

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 в даному кримінальному провадженні не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 366-368, 369, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111 та ч.7 ст. 111-1 КК України та призначити покарання:

- за ч. 2 ст. 111 КК України у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна;

- за ч. 7 ст. 111-1 КК України у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, пов`язаних з наданням публічних послуг, виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 10 (десять) років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 остаточне покарання у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, пов`язаних з наданням публічних послуг, виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на 10 (десять) років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Строк покарання обвинуваченому ОСОБА_5 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Строк відбування додаткового покарання у виді позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, пов`язаних з наданням публічних послуг, виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій рахувати ОСОБА_5 з моменту відбуття основного покарання.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд міста Кривого Рогу протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Головуючий суддя: ОСОБА_11

Судді ОСОБА_12

ОСОБА_13

Оригінал: reyestr.court.gov.ua