Постанова від 09 лютого 2026 р. у справі №523/26500/25 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/26500/25

Номер провадження 3/523/261/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2026 р. м. Одеса

Суддя Пересипського районного суду м. Одеси Кремер І.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , непрацюючого

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КпАП України, -

ВСТАНОВИВ

До Пересипського районного суду м. Одеси надійшли матеріали з Відділу поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КпАП України.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення Серії ВАД № 760244 від 14.11.2025 року, ОСОБА_1 , 11.11.2025 року, о 18год. 00хв., знаходячись за адресою проживання: АДРЕСА_1 , вчинив відносно свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , насильство в сім`ї, а саме вчинив дії фізичного характеру, а саме вдарив сина рукою по правій та лівій ділянці обличчя, внаслідок чого у дитини є явні ознаки слідів тілесних ушкоджень, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 172-2 КУпАП.

Правопорушник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, сповіщався судом про час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суддя доходить наступного висновку.

Згідно з приписами ст. ст. 245, 251, 252, 280 КпАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За правилами ст. ст. 252, 254, 255, 256 КпАП України протокол про адміністративне правопорушення – це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КпАП України, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення.

Системний аналіз положень КУпАП свідчить про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Так, в матеріалах справи наявні письмові пояснення правопорушника, в яких останній вказує на те, що 11.11.2025 року о 18год. 00хв. останній дозволив собі застосувати фізичну силу до неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме наніс два ляпаси по обличчю сина. Свої дії пояснює тим, що син має негативні прояви в поведінці, а саме курить та вживає алкогольні напої. На прохання та зауваження батька не реагує.

Окрім того, в матеріалах справи наявні письмові пояснення потерпілого, в яких останній вказує на те, що протиправні дії відносно нього батько вчинив, у зв`язку із курінням ОСОБА_2 .

У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» зазначено, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п. 43 рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України».

Відповідно до ст. 255 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У рішенні по справі «Пол і Одрі Едвардс проти Об`єднаного Королівства» від 14.03.2002 ЄСПЛ зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

У справі «Бербера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 ЄСПЛ встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Відповідно до правової позиції, викладеній у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 07.07.2020 у справі № 463/1352/16-а (провадження № К/9901/21241/18) у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Як вбачається із матеріалів справи, між батьком та сином мав місце конфлікт побутового характеру, який виник на ґрунті неналежної поведінки останнього, а саме вживання алкогольних напоїв, куріння та ігнорування зауважень з боку батька.

Під час вказаного конфлікту батько наніс сину два удари долонею по обличчю.

Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що внаслідок вказаних дій потерпілому було заподіяно шкоду фізичному чи психічному здоров`ю або існувала реальна загроза її заподіяння. Дані про наявність тілесних ушкоджень, звернення за медичною допомогою чи інші об`єктивні наслідки відсутні.

Поза увагою судді не може бути залишено той факт, що поведінка потерпілого не відповідала загальноприйнятим нормам та стала безпосередньо причиною виникнення конфліктної ситуації, однак сама по собі така обставина не є підставою для застосування фізичного впливу.

Застосування будь-яких форм фізичного впливу до дитини є неприпустимими, суперечать принципам захисту прав дитини та не може розглядатися як належний спосіб виховання.

Водночас, дії правопорушника носили разовий ситуативний характер та були зумовлені емоційною реакцією на поведінку сина, без ознак системності, переслідування мети приниження, залякування чи встановлення контролю над потерпілим, що є характерними ознаками домашнього насильства.

Матеріали справи не містять доказів, в розумінні ст. 251 КУпАП, які б підтверджували наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Стаття 62 Конституції України передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За змістом ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на вказане, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, на підставі ч. 1 п. 1 ст. 247 КУпАП.

Оскільки стягнення судового збору передбачено законом лише при накладенні адміністративного стягнення, судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись статтями 173-2, 247, 251, 254, 283-286 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляція на протязі десяти днів до Одеського апеляційного суду.

Суддя Пересипського

Районного суду м. Одеси І.О. Кремер