Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №511/821/26 — Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/821/26

Номер провадження: 2-о/511/63/26

19 березня 2026 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Теренчук Ж. В.,

секретаря судового засідання Ніколас С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Роздільна Одеської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,

встановив:

Короткий зміст поданої заяви.

16.03.2026 року ОСОБА_1 звернулась в суд з заявою про видачу обмежувального припису з метою протидії домашньому насильству, яке застосовує систематично що до неї співмешканка її сина ОСОБА_2 .

Заява обґрунтована тим, що заявник ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 . Заявниця ОСОБА_1 проживаємо з сином за адресою: АДРЕСА_1 . Вищезазначена квартира знаходиться у власності заявниці, а також її чоловіка – ОСОБА_4 та сина ОСОБА_3 . Разом з ними без реєстрації за вказаною адресою проживає співмешканка сина - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З початку її фактичного проживання у сім`ї стосунки розладились, ОСОБА_2 почала регулярно вживати алкогольні напої. Під час сварок ОСОБА_2 постійно ображає її нецензурною лайкою та намагається вчинити бійку. Заявниця неодноразово зверталась за захистом до правоохоронних органів, в результаті її заяв, матеріали були передані до суду.(Постанови Роздільнянського районного суду Одеської області у справах: 511/341/25, 511/728/26, 511/4290/25) якими ОСОБА_2 визнана винуватою у вчиненні домашнього насильства.

Вищезазначені факти свідчать, що ОСОБА_2 не бажає змінювати свою поведінку, а застосовані до неї стягнення не є дієвими, адже щодо неї продовжується вчинятись домашнє насильство. ОСОБА_5 вчиняє насильство щодо неї протягом тривалого часу, не зважає на заходи вжиті поліцією і судом. Після кожного постанови суду вона і надалі погрожує їй розправою та впевнена у своїй безкарності. Її агресія щоразу посилюється.

Зважаючи на це, заявниця переконана, що вірогідність продовження та повторного вчинення насильства ОСОБА_6 щодо неї, а також настання тяжких наслідків для її здоров?я є дуже високою.

Просила суд видати обмежувальний припис, так як навіть після приїзду поліції ОСОБА_2 не перестає вчиняти протиправні дії. В приписі встановити для неї наступні обмеження тимчасово на строк 6 місяців: - заборонити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 наближатися на відстань менше 300 м до місця проживання постраждалої особи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 строком на 6 місяців; - заборонити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 вести телефонні переговори з постраждалою особою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , або контактувати з нею через інші засоби зв?язку особисто і через третіх осіб, строком на 6 місяців; - заборонити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею строком на 6 місяців.

Процесуальні дії .

Ухвалою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 17.03.2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляду у порядку окремого провадження.

Позиції сторін в судовому засіданні.

Заявник ОСОБА_1 та її представник в судове засідання не прибули, представник заявника надав суду заяву, в якій просив провести розгляд справи без участі заявниці, так як вона може зазнати в зв"язку з участю у розгляді справи в подальшому домашнього насильства та дискримінації від ОСОБА_2 . Заяву просив задовольнити .

Заінтересована особа – ОСОБА_2 в судове засідання на виклики суду не прибула, останній не вдалося вручити судову повістку в зв"язку з відсутністю її по місцю проживання, про що свідчить рапорт працівників поліції.

Нормативно - правове обґрунтування.

Дані правовідносини регулюються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 7 грудня 2017 року № 2229-VIII (далі – Закон України № 2229-VIII).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України № 2229-VIII, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються.

Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи (пункт сьомий частини першої статті 1 Закону України № 2229-VIII).

Статтею 26 Закону України № 2229-VIII передбачено обмежувальний припис стосовно кривдника, яким визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

Закон про домашнє насильство надає безпеці постраждалої особи першочерговий пріоритет навіть над майновими правами осіб на житло. Тому в ч. 3 ст. 25 цього Закону передбачено можливість винесення термінового заборонного припису стосовно житлового приміщення, яке належить навіть винятково кривднику, за умови, що таке житло є місцем спільного проживання (перебування) постраждалої особини та кривдника.

Згідно правового висновку, зробленого Верховним Судом у справі № 756/3859/19 (провадження № 61-11564св19) обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

Мотиви суду та висновки.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , виданого Мигаївською сільською радою Великомихайлівського району Одеської області від 26 червня 1982 року, актовий запис №8 (а.с. 7)

Заявниця ОСОБА_1 проживає з сином за адресою: АДРЕСА_1 , доказом чого є копія домової книги. (а.с. 4-5) Вищезазначена квартира знаходиться у власності заявниці, а також її чоловіка – ОСОБА_4 та сина ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на квартиру, виданим на підставі рішення виконкому Роздільнянської міської ради від 11.07.2006 року (а.с. 6)

Разом з ними без реєстрації за вказаною адресою проживає співмешканка сина - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 4-5).

Постановою Роздільнянського районного суду Одеської області від 03.02.2025 року ОСОБА_2 було притягнено до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.173-2 КУпАП (домашнє насильство), відповідно до якої 21.01.2025 року близько 22.00 години ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , виражалась грубою нецензурною лайкою на адресу своєї свекрухи ОСОБА_1 , на зауваження не реагувала, своїми діями завдала шкоду психлогічному здоров`ю потерпілої;

Постановою Роздільнянського районного суду Одеської області від 09 березня 2026 року ОСОБА_2 було притягнено до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.173-2 КУпАП (домашнє насильство), відповідно до якої 02.03.2026 року в 18:00 год. громадянка ОСОБА_2 знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила домашнє насильство відносно своєї свекрухі громадянки ОСОБА_1 а саме висловлювалась на її адресу словами грубої нецензурної лайки, намагалася затіяти бійку, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілій;

Постановою Роздільнянського районного суду Одеської області від 25.12.2025 року ОСОБА_2 було притягнено до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.173-2 КУпАП (домашнє насильство), відповідно до якої 02.12.2025 року, біля 21:30 год., ОСОБА_2 , за місцем мешкання: АДРЕСА_1 , виражалась грубою нецензурною лайкою на адресу свекрухи - ОСОБА_1 , на зауваження не реагувала, своїми діями ОСОБА_2 завдала шкоди психологічному здоров`ю потерпілої.

Суд вважає, що наданими у справі доказами заявниця підтвердили факти вчинення систематичного домашнього насилля стосовно неї з боку співмешканки її сина ОСОБА_3 , а відтак в її інтересах до ОСОБА_2 належить застосувати заходи впливу та тимчасово обмежити її в правах, оскільки існують високі ризики вчинення домашнього насильства повторно.

Вирішуючи питання щодо обрання заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків, суд вважає, що необхідним і достатнім в даному випадку буде заборонити ОСОБА_2 наближатись на відстань менше 300 м до місця проживання постраждалої особи ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 строком 6 місяців, а також вступати з нею в листування, переписки в мобільних телефона, особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.

У відповідності до ст.350-6 ЦПК України розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк від одного до шести місяців.

Про видачу або продовження обмежувального припису суд не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано або продовжено обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.

В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.

Згідно із ч. 4ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.

На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 4, 76- 81, 258-259, 263, 265, 273, 350-1-350-8 ЦПК України,

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, – задовольнити.

Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вигляді тимчасового обмеження прав ОСОБА_7 та покладення на неї наступних обов`язків, а саме:

-заборони ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наближатися на відстань менше 300 м до місця проживання постраждалої особи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

-заборони ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вести телефонні переговори з постраждалою особою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , або контактувати з нею через інші засоби зв?язку особисто і через третіх осіб.

-заборони ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.

Встановити строк дії обмежувального припису 6 (шість) місяці з дня ухвалення рішення суду.

Рішення суду підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Рішення у вказаній цивільній справі направити до Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на облік.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ж. В. Теренчук