Рішення від 16 лютого 2026 р. у справі №510/780/25 — Ренійський районний суд Одеської області

Справа № 510/780/25

Провадження № 2/510/519/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

17 лютого 2026 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

- за участю секретаря Лабановой С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання, які призначалися на 18.12.2025р., 20.01.2026р., 17.02.2026р., будучи належним чином сповіщений, не явився, про причину неявки суд не сповістив, був попереджений, що на підставі ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки без поважних причин або неповідомлення суду про причини неявки, справа буде розглянута у його відсутності на підставі даних, що є в матеріалах справи. Відзиву на позов не надав.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив справу розглянути без його участі.

Згідно із ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку із цими обставинами суд прийняв рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних доказів. Позивач проти заочного розгляду справи не заперечував.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про народження позивача; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 – помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 – померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_5 – помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; копія довідки Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 07.03.2025р. про склад сім`ї ОСОБА_3 на день його смерті; копія довідки Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 07.03.2025р. про склад сім`ї ОСОБА_4 на день її смерті; копія договору купівлі-продажу нерухомості від 16.05.2000р. №1132; копія довідки КП «Ренійське БТІ» Ренійської міської ради від 07.03.2025р. №14; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 ; копія довідки КП «Ренійське БТІ» Ренійської міської ради від 08.10.2019р. №324;звіт від 19.03.2025р. про проведення незалежної оцінки вартості житлового будинку; копія постанови нотаріуса від 19.02.2025р. про відмову у вчиненні нотаріальної дії; відповідь завідувачки Ренійської державної нотаріальної контори Одеської області від 24.12.2025р.; копія заяви ОСОБА_1 від 10.08.2019р. про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 ; копія інформаційної довідки від 10.08.2019р. зі Спадкового реєстру (після смерті ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину не видавалось); копія інформаційної довідки від 10.08.2019р. зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори); копія витягу від 10.08.2019р. про реєстрацію в Спадковому реєстрі (дата заведення спадкової справи- 10.08.2019р.); Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру від 22.12.2025р.; Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру від 22.12.2025р. (після смерті ОСОБА_4 спадкова справа не заводилась).

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач у справі являється сином нині померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відповідач рахується зареєстрованим за адресою спадкової нерухомості.

За життя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належало наступне майно:

-по 1/3 частці житлового будинку із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 , - на підставі договору купівлі-продажу нерухомості від 16.05.2000р. №1132 – кожному з них.

Інша 1/3 частка вищевказаного житлового будинку належить позивачу.

За життя ОСОБА_4 не розпорядилась належною їй часткою в майні (житловому будинку), заповіту не залишила, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла. Після її смерті відкрилась спадщина на вищезазначене майно.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 були її чоловік та син. У відповідний 6-місячний строк після смерті спадкодавця ані чоловік, ані позивач не звернулись до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 . Незважаючи на це, чоловік ОСОБА_4 прийняв спадщину на майно, що належало його дружині в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки був зареєстрований та на момент смерті мешкав разом із нею. ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_2 не могли претендувати на спадщину, оскільки відносилися до іншої черги спадкування, заповітів щодо них ОСОБА_4 не складала.

Таким чином, ОСОБА_3 прийняв спадщину після смерті дружини в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, однак її не переоформив документально на себе.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. За життя він не розпорядився належними йому частками – 2/3 - в майні (житловому будинку), заповіту не залишив. Після його смерті відкрилась спадщина на вищезазначене майно. Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 був його син – позивач у справі. У відповідний 6-місячний строк після смерті спадкодавця позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Про це свідчить його заява від 10.08.2019р. про прийняття спадщини, подана ним нотаріусу. ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_2 не могли претендувати на спадщину, оскільки відносилися до іншої черги спадкування, заповітів щодо них ОСОБА_3 не складав.

Пізніше, при зверненні ОСОБА_1 до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, йому в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на вищевказані відповідні частки житлового будинку, про що 19.02.2025р. нотаріусом було винесено вмотивовану постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідач ОСОБА_2 на час розгляду справи судом відзиву, будь-яких заперечень щодо позовних вимог не надав.

Необхідні нотаріусу оригінали документів (щодо відповідних часток житлового будинку) позивач надати не може у зв`язку із тим, що за життя його батько не оформив належним чином право власності на 1/3 частку житлового будинку, що була успадкована після смерті дружини, володів нею без оформлення відповідних документів.

Згідно п. 7 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. №296/5, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) правовстановлюючих документів – у т.ч. і при видачі свідоцтва про право на спадщину.

На копіях (фотокопіях) зазначених документів проставляється відповідна відмітка про перехід права власності до набувача чи спадкоємця.

Отже, після смерті батька позивача це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на нерухомість, як на об`єкт спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України (у вигляді 2/3 часток житлового будинку), що залишилася після померлого ОСОБА_3 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідач її не прийняв та на неї не претендує.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України). Ст. 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем першої черги за законом.

У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивач звернувся до нотаріальної контори із відповідною заявою. Як зазначив позивач, після смерті батька у нього були відсутні належні правовстановлюючі документи на спадкові 2/3 частки житлового будинку. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідне свідоцтво позивач не має можливості.

Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину юридично, оскільки його воля, як спадкоємця за законом, була виражена у його діях по своєчасній подачі заяви про прийняття спадщини до нотаріуса. Крім того, після смерті батька позивач фактично управляє та володіє спадковим майном (зберігає технічні документи на будинок, розпоряджається щодо його цільового використовування тощо).

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на спадкове майно з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.1 ст. 1269 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 258, 259, 264 - 265, 268, 280-289, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1258, 1259, 1261, 1268, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП : НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом право власності на:

- 2/3 частки житлового будинку із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 ,

що належали ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 (1/3 частка вищевказаної нерухомості рахується оформленою за ОСОБА_4 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Вячеслав ДУДНИК