Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №509/474/26 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/474/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді Гандзій Д.М.

при секретарі Задеряка Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в с.-щі Овідіополь в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ :

26 січня 2026 року, представниця ОСОБА_1 адвокат Дубінчук Ж.М. звернулася до суду з названим позовом, в якому просила суд, розірвати шлюб між позивачкою та відповідачем, зареєстрований 29.07.2003 року Овідіопольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (актовий запис № 62), в якому народився неповнолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що сімейне життя між подружжям не склалось через суперечки, сварки, різні характери та погляди на сімейне життя, виховання дитини, моральні та духовні цінності, наслідком чого стали непорозуміння по всім життєвим питанням, зокрема щодо сімейних відносин, а також ведення спільного господарства, втрати довіри, почуття любові, що призвело до негативного ставлення один до одного через зловживання відповідачем алкогольними напоями, і як наслідок, його агресивної поведінки, під час якої він застосовував до позивачки фізичну силу, подружні відносини і шлюбні стосунки між ними фактично припинились, сторони не проживають разом і не ведуть спільного господарства з березня 2025 р., а тому вважає, що шлюб сторін носить формальний характер, подальше збереження шлюбу неможливо, а розірвання шлюбу буде відповідати свободам та інтересам позивачки.

У визначений ухвалою суду від 27.01.2026 р., згідно з якою, розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, 15-ти денний строк з дня вручення даної ухвали та матеріалів позову з додатками в порядку ст. 178 ЦПК України, відповідач відзиву на позов, письмових пояснень, заперечень чи зустрічного позову не надав, хоча вказані матеріали позову та ухвалу суду у відповідності до вимог ст.ст. 130,131 ЦПК України, направлялись за останньою відомою позивачці та судові адресою його місця проживання, що підтверджується зворотним поштовим повідомленням, яке повернулося до суду з відміткою (підписом) про вручення.

На підставі ст. 280 ЦПК України, якщо відповідач не подав відзив на позов, суд вважає можливим розглянути справу на підставі даних, які є в матеріалах справи та зі згоди позивача, який не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, ухвалити рішення при заочному розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження, що відповідає положенням ст.ст. 191 ч. 2, 281 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що офіційний шлюб між позивачкою та відповідачем був зареєстрований 29.07.2003 року Овідіопольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (актовий запис № 62), в якому народився неповнолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого повторно 15.01.2026 р. та копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 04.08.2010 р.

З матеріалів справи вбачається, що сімейне життя між подружжям не склалось через суперечки, сварки, різні характери та погляди на сімейне життя, виховання дитини, моральні та духовні цінності, наслідком чого стали непорозуміння по всім життєвим питанням, зокрема щодо сімейних відносин, а також ведення спільного господарства, втрати довіри, почуття любові, що призвело до негативного ставлення один до одного через зловживання відповідачем алкогольними напоями, і як наслідок, його агресивної поведінки, під час якої він застосовував до позивачки фізичну силу, подружні відносини і шлюбні стосунки між ними фактично припинились, сторони не проживають разом і не ведуть спільного господарства з березня 2025 р., а тому на думку суду, шлюб сторін носить формальний характер, подальше збереження шлюбу неможливо, і розірвання шлюбу буде відповідати інтересам позивача.

Статтею 24 СК України передбачено – шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу – не допускається.

Одночасно, статтею 56 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку допомогою фізичного або психічного насильства - є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.

Статтею 24 СК України передбачено – шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу – не допускається.

Статтею 56 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно із ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу, якою передбачено – позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Статтею 111 СК України передбачено, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

У відповідності до ст. 112 ч. 2 СК України, суд з?ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу та обставини життя подружжя і постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

При таких обставинах, беручи до уваги стійке бажання позивачки розірвати шлюб з відповідачем без надання їм строку на примирення, про що було зазначено у позові, суд приходить до висновку, що сім`я розпалась остаточно і зберегти її неможливо, а збереження сім`ї в даному випадку, з урахуванням встановлених судом обставин – буде суперечити інтересам та свободам позивачки і моральним засадам суспільства, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3-7,10-13,18,11,76-83,95,133,141,174,191,213,228,229,241-246,258,259,263-268,272,273,280-283 ЦПК України, ст.ст. 24,56,104,111,105,109,110,112 СК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити ;

2. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 29.07.2003 року Овідіопольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (актовий запис № 62) – розірвати.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено та підписано 20.03.2026 р.

Суддя Гандзій Д.М.