Вирок від 19 березня 2026 р. у справі №521/14533/25 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

521/14533/25

1-кп/521/1098/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2025 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1

з секретарем – ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника – адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162470001108 від 24.07.2025 року відносно:

ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , без інвалідності, з вищою освітою, одруженого, неповнолітніх (непрацездатних) осіб на утриманні не маючого, не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022 року введено воєнний стан на всій території України строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався в установленому законом порядку, а на момент вчинення кримінального правопорушення - Указом Президента України № 235/2025 від 15.04.2025, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 4356-IX від 16.04.2025, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року строком на 90 діб.

Так, 23 липня 2025 року о 13 годині 04 хвилини, під час дії воєнного стану, ОСОБА_5 , перебував на території майданчику для паркування транспортних засобів, що розташований перед будівлею супермаркету ТОВ «Сільпо - Фуд» за адресою: м. Одеса, вул. Євгена Танцюри, 51, де помітив, як у потерпілого ОСОБА_6 випав з кишені гаманець чорного кольору.

Маючи намір на вчинення крадіжки чужого майна та переслідуючи мету незаконного збагачення, впевнившись що його дії залишаються непомітними для оточуючих, діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись тим, що його дії є непомітними для оточуючих та самого потерпілого, підійшов до місця де лежав гаманець, нахилився, та взяв правою рукою з землі гаманець, в якому знаходилися грошові кошти в сумі 2 250 гривень, 400 доларів США, що відповідно до офіційного курсу гривні до іноземних валют Національного банку України на 23.07.2025 року становить 41, 7653 гривень за 1 долар США, на загальну суму 16 706 гривень 12 копійок, посвідчення водія серія НОМЕР_2 на ім?я ОСОБА_6 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 на ім?я ОСОБА_7 та банківська картка «Банк Південний» № НОМЕР_4 на ім?я ОСОБА_8 .

Надалі, ОСОБА_9 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, отримавши можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 18 956 гривень 12 копійок.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, кваліфікацію своїх дій не оспорював та надав показання, які за змістом аналогічні обставинам, що зазначені в обвинувальному акті, а саме те, що він влітку 2025 року, близько 13 години дня, знаходячись біля магазину «Сільпо», яке розташоване по вул. Ген. Петрова, в м. Одесі, побачив загублений потерпілим гаманець, а також у тому, що ніхто не спостерігає за ним, він підійшов до гаманця, підняв його та покинув місце злочину. В ході досудового розслідування відшкодував потерпілому частину завданої майнової (матеріальної) шкоди шляхом повернення. Цивільний позов, який стосується залишку невідшкодованої суми завданих збитків, визнає в повному обсязі та бажає відшкодувати. Назву та вартість викраденого майна не оскаржує. У вчиненому щиро кається, розуміє що скоїв крадіжку в період воєнного стану та просить суд суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні участі не приймав, оскільки матеріали справи містять його заяву, якою він просить здійснювати розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за його відсутністю, просить цивільний позов задовольнити, а призначення покарання залишає на розсуд суду.

Прокурор під час судового розгляду просила обмежитись допитом обвинуваченого і дослідженням документів, що характеризують його особу, документів, що стосуються вирішення долі речових доказів та заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, а також документів, що стосуються цивільного позову потерпілого та, відповідно до вимог статті 349 КПК України, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Отже, за згодою учасників судового провадження, які, під час судового розгляду, не оспорювали фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, крім того, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст обставин даного провадження, отже, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, і обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням документів, що характеризують його особу, а також дослідженням документів, що стосуються вирішення долі речових доказів, заходів забезпечення кримінального провадження, цивільного позову.

При цьому судом з`ясовано правильність розуміння учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позицій, та роз`яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Під час допиту обвинувачений ОСОБА_5 підтвердив, що саме він, за викладених в обвинувальному акті обставин, здійснив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) в умовах воєнного стану.

Показання ОСОБА_5 є послідовними, логічними, не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції, тому зважаючи на викладене та те, що обвинувачений підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини, і беззаперечно визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, суд вважає доведеним пред`явлене йому обвинувачення і кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , судом не встановлено.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином; особу ОСОБА_5 та його вік (64 роки); соціальне положення (одружений, має зареєстроване та постійне місце проживання); стан здоров`я (особа осудна, на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, інвалідності чи тяжких захворювань не має); часткове відшкодування завданої матеріальної шкоди та те, що ОСОБА_5 раніше не судимий та вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнав вину у вчиненому у даному провадженні, а також готовий нести за це відповідальність; наявність обставин, що пом`якшують покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення) та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини вчиненого кримінального правопорушення, та те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення, а також запобігання вчиненню обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, позицію прокурора в судових дебатах, про те, що виправлення обвинуваченого може бути досягнуто без ізоляції від суспільства та те, що потерпілий у своїй заяві не наполягав на призначенні обвинуваченому суворого покарання, суд приходить до висновку про можливість призначити ОСОБА_5 покарання, в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі з подальшим звільненням його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладенням на нього певних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Саме таке покарання та спосіб його виконання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень (злочинів, кримінальних проступків).

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому (ч. 1 ст. 129 КПК України). Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України.

В рамках даного кримінального провадження потерпілим ОСОБА_6 було заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_5 , а саме потерпілий просить суд стягнути з обвинуваченого на його користь невідшкодовану частину матеріальної (майнової) шкоди, яка була завдана внаслідок злочину. Невідшкодована частина матеріальної (майнової) шкоди становить 7183 (сім тисяч сто вісімдесят три) гривні 06 (шість) копійок.

Судом встановлено, що шкода завдана потерпілому ОСОБА_6 була заподіяна діями обвинуваченого ОСОБА_5 та цивільний позов заявлено до нього як до особи, що заподіяла її.

Під час судового розгляду ОСОБА_5 цивільний позов визнав в повному обсязі та беззаперечно, враховуючи те, що визнання цивільного позову обвинуваченим не суперечить вимогам закону (ст. ст. 16, ч. 1 ст. 1166, ст. 1190, ч. 2 ст. 1192 ЦК України), керуючись ч. 4 ст.174 ЦПК України, суд доходить висновку, що цивільний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 31.07.2025 року – скасувати.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирався, враховуючи його особу та приймаючи до уваги призначене покарання, суд вважає, що підстав для застосування відносно ОСОБА_5 будь-якого запобіжного заходу до набрання цим вироком законної сили, не має.

Керуючись ст. ст. 349, 368-371, 373, 374, 615 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Визнати винним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання цим вироком законної сили відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід не застосовувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 31.07.2025 року – скасувати.

Речові докази, відповідно до постанов слідчої від 24.07.2025 року та 30.07.2025 року, а саме:

- посвідчення водія на ім?я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 серія НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу BMWX6 д.з. НОМЕР_5 на ім?я ОСОБА_7 серія НОМЕР_6 ; картку Gesundheitskarte № НОМЕР_7 на ім?я ОСОБА_10 ; картку «Метро» на ім?я ОСОБА_6 ; картку ОСОБА_11 ; картка лояльності Colibri; дві ікони; пластиковий Хрест; паперовий конверт «Проскупта»; чоловічий гаманець чорного кольору; грошові кошти в сумі 200 доларів США купюрами номіналом 100 доларів серія QК355010143, LB53911778H; грошові кошти в сумі 3420 гривень, 3 купюри номіналом 1000 гривень серії 3H1820876, 3T9625468, 3H1820873, 1 купюра номіналом 200 гривень, 2 купюри номіналом 100 гривень, 1 купюра номіналом 20 гривень; банківська карта видана на ім?я

ОСОБА_10 ; чек з обмінника від 24.07.2025 року - вважати повернутими власнику за належністю, що підтверджується розпискою ОСОБА_6 від 25.07.2025 року;

- жіночу сумку бежевого кольору тагаманець коричневого кольору, які було вилучено в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 (наразі зберігаютсья в камері схову Відділу поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області за квитанцією №008499) – повернути власникам за належністю;

- оптичний носій інформації який містить відеозаписи з камер відео нагляду, які установлені в приміщенні ТОВ «СІЛЬПО-ФУД», код ЕРДПОУ 40720198 за адресою: м. Одеса, вул. Євгена Танцюри, 51 за період часу з 12:50 години до 13:10 години 23.07.2025 року та отримано на підставі постанови слідчого та оптичний носій інформації який містить відеозаписи з камер відео нагляду, які установлені в приміщенні ТОВ «ФК «ТАЙГЕР ІНВЕСТ», за адресою: м. Одеса, вул. Євгена Танцюри, 51 за період часу з 09:00 години до 09:20 години 24.07.2025 року та отримано на підставі постанови слідчого - зберігати при матеріалах досудового розслідування у кримінальному провадженні за №12025162470001108 від 24.07.2025 року.

Цивільний позов ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про стягнення з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матеріальної (майнової) шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення у сумі 7 183 (сім тисяч сто вісімдесят три) гривні 06 (шість) копійок – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріальну (майнову) шкоду, завдану внаслідок кримінального правопорушення у сумі 7 183 (сім тисяч сто вісімдесят три) гривні 06 (шість) копійок.

Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили з моменту закінчення строку апеляційного оскарження.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст. 349 КПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України, копія вироку після його проголошення негайно вручається прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1