Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №947/42933/25 — Київський районний суд м. Одеси

_____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/42933/25

Провадження № 2/947/796/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2026 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Куриленко О.М.,

за участю секретаря судового засідання – Петрової А.М.,

представника позивача – Нікішева О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради та Київської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання апартаментів житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

14 листопада 2025 року засобами поштового зв`язку позивач звернувся з позовом, в якому просить ухвалити рішення, яким визнати апартаменти №203, загальною площею 129,1 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які були надані громадянину ОСОБА_1 та членам його родини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за виданим Київською районною адміністрацією Одеської міської ради ордером на службове приміщення №2935 Серія КР від 29.12.22 - житловим приміщенням (квартирою); виключити апартаменти № НОМЕР_1 , загальною площею 129,1 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які були надані громадянину ОСОБА_1 та членам його родини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за виданим Київською районною адміністрацією Одеської міської ради ордером на службове приміщення №2935 Серія КР від 29.12.2022 р. зі числа службових приміщень.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 з 01.08.1992 року по теперішній час є військовослужбовцем Збройних Сил України, що підтверджується Довідкою (Форма 5) Військової частини НОМЕР_2 Збройних Сил України Міністерства оборони України № 154/111/34966 від 22.10.2025 року. Зазначає, що 29.12.2022 року позивачу та членам його родини громадянам України: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Київською районною адміністрацією Одеської міської ради було видано ордер на службове приміщення №2935 Серія КР, яке було апартаментами №203, загальною площею 129,1 кв.м., розташованими за адресою: АДРЕСА_1 (номер об`єкту в ДРРП 2660887651 100). Зазначає, що позивач разом із членам родини – ОСОБА_2 (дружина) та ОСОБА_3 (син) вселилися до вказаного приміщення, на даний час мешкають у цьому приміщенні та зареєстрували там своє місце проживання. Стверджує, що 08.08.2025 року керівництво Збройних Сил України листом №300/1/C/6735 звернулось на адресу Виконавчого комітету Одеської міської ради із запитом щодо виключення вказаного вище об`єкту нерухомого майна із числа службових приміщень для подальшого його надання позивачу та членам його родини у постійне користування. 30.09.25 року вказаний запит було розглянуто Київською районною адміністрацією Одеської міської ради, яка листом №586/01-10-2 відмовила у задоволенні вказаного звернення, мотивуючи це тим, що апартаменти не є житловим приміщенням, а тому не можуть бути виключені із числа службових.

Зазначає, що порушені права та охоронювані Законом інтереси позивача можуть бути захищені шляхом визнання судом спірних апартаментів житловим приміщенням (квартирою) та виключенням цього об`єкту нерухомості зі статусу службових приміщень.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 17.11.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради та Київської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання апартаментів житловим приміщенням та зобов`язання вчинити певні дії, – залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків – п`ять днів з дня отримання копії даної ухвали.

На виконання ухвали суду 17.12.2025 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 надано заяву про усунення недоліків разом з квитанцією про оплату судового збору.

Ухвалою судді від 18.12.2025 року відкрито провадження в цивільній справі та призначено підготовче судове засідання на 13.01.2026 року о 12 год. 00 хв.

02.01.2026 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача Київської районної адміністрації Одеської міської ради – Уланової Вікторії Владиславівни надійшов Відзив на позовну заяву, в якому просила у задоволенні позову відмовити.

05.01.2026 року до канцелярії суду від представника відповідача Виконавчого комітету Одеської міської ради – Бутрик Анастасії Олегівни надійшов Відзив на позовну заяву, в якому просила у задоволенні позову відмовити.

У зв`язку з відсутністю електроенергії, підготовче судове засідання, призначене на 13.01.2026 року о 12 год. 00 хв. було відкладено до 29.01.2026 року до 10.00 год.

У зв`язку з відсутністю електроенергії, судове засідання, призначене на 18.02.2026 року о 14.00 год. було відкладено до 13.03.2026 року до 12.00 год.

У судове засідання, призначене на 13.03.2026 року, з`явився представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_4 та надав клопотання позивача ОСОБА_1 про залишення без розгляду частини позовних вимог/ Згідно наданої заяви позивач просить залишити без розгляду позовні вимоги щодо виключення апартаментів №203, загальною площею 129,1 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які були надані громадянину ОСОБА_1 та членам його родини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за виданим Київською районною адміністрацією Одеської міської ради ордером на службове приміщення №2935 Серія КР від 29.12.2022 р. зі числа службових приміщень.

Ухвалою суду від 13.03.2026 року заяву позивача ОСОБА_1 про залишення без розгляду частини позовних вимог по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради та Київської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання апартаментів житловим приміщенням та зобов`язання вчинити певні дії, – задоволено. Залишено без розгляду позовні вимоги щодо виключення апартаментів №203, загальною площею 129,1 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які були надані громадянину ОСОБА_1 та членам його родини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за виданим Київською районною адміністрацією Одеської міської ради ордером на службове приміщення №2935 Серія КР від 29.12.2022 р. зі числа службових приміщень. В решті позовних вимог розгляд справи продовжено.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

У судове засідання, призначене на 19.03.2026 року, з`явився представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_4 , позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представники відповідачів Виконавчого комітету Одеської міської ради та Київської районної адміністрації Одеської міської ради у судове засідання не з`явилися, повідомлені належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.08.1992 року по теперішній час є військовослужбовцем Збройних Сил України, що підтверджується довідкою (Форма 5) Військової частини НОМЕР_2 Збройних Сил України Міністерства оборони України № 154/111/34966 від 22.10.2025 року (а.с. 20).

17.11.2022 року державним реєстратором Юридичного департаменту Одеської міської ради прийнято рішення про державну реєстрацію права власності № 65527217 та зареєстровано право власності на апартаменти № НОМЕР_1 загальною площею 129,1 кв. м в корпусі АДРЕСА_2 за Одеською міською радою (а.с. 76).

На підставі рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 24.11.2022 р. № 292 «Про передачу Київській районній адміністрації Одеської міської ради приміщень для тимчасового проживання військовослужбовців, які забезпечують оборону України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності» Київській районній адміністрації Одеської міської ради передано приміщення для тимчасового проживання (апартаменти) згідно з додатком 1 до цього рішення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , для включення їх до числа службових приміщень, призначених для тимчасового проживання військовослужбовців.

Пунктом 2 зазначеного рішення Виконкому встановлено, що приміщення, зазначенні в додатку 1 до цього рішення, розподіляються для надання військовослужбовцям між військовими формуваннями Збройних Сил України, іншими військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, та правоохоронними органами, які забезпечують оборону України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості, згідно з додатком 2 до цього рішення.

Згідно з додатком 2 до вказаного рішення апартаменти АДРЕСА_3 , розподілено командуванню Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

Пунктом 3 рішення Виконкому № 292 Київській районній адміністрації Одеської міської ради доручено вжити заходів щодо надання приміщень для тимчасового проживання (апартаментів) відповідно цього рішення.

У зв`язку з цим, на підставі розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 01.12.2022 р. № 485-01р включено до числа службових жилих приміщень Одеської міської ради приміщення для тимчасового проживання (апартаменти), перелік яких викладено у додатку 1 до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 24.11.2022 р. № 292, призначених для тимчасового проживання військовослужбовців, за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому, на виконання вимог рішення Виконкому № 292, Київською районною адміністрацією Одеської міської ради 01.12.2022 р. видано розпорядження № 486-01р «Про надання приміщень для тимчасового проживання (апартаментів) відповідно до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 292 від 24.11.2022 року».

Відповідно до вказаного розпорядження, на виконання п. 3 рішення Виконкому № 292, сектору обліку та розподілу житла Райадміністрації доручено оформити та видати військовослужбовцям для тимчасового проживання службові ордери на приміщення апартаментів, в тому числі військовослужбовцю Військово-Морських Сил Збройних Сил України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для вселення в апартаменти № НОМЕР_1 , загальною площею 129,1 кв.м. по АДРЕСА_1 , на сім`ю складом в три особи: позивач, його дружина – ОСОБА_2 , 1977 р.н., син – ОСОБА_3 , 2005 р.н., без зняття з квартирного обліку.

29.12.2022 року ОСОБА_1 та членам його родини – дружині ОСОБА_2 , 1977 року народження, та сину ОСОБА_3 , 2005 року народження, Київською районною адміністрацією Одеської міської ради видано ордер №2935 Серії КР на службове приміщення – апартаменти №203, загальною площею 129,1 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 17). Ордер видано на підставі рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №292 від 24.11.2022 р. та розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради №486-01 р. від 01.12.2022 року.

Згідно висновку судового експерта № 61/2025 від 11 листопада 2025 року апартаменти №203, загальною площею 129,1 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (номер об`єкту в ДРРП 2660887651100) відповідають вимогам чинних державних будівельних норм та правил, які встановлені для житлових квартир та їх можливо використовувати як житлову квартиру та придатні для проживання (а.с. 21-33).

13.08.2025 року Головнокомандувач Збройних Сил України генерал ОСОБА_5 звернувся до Виконавчого комітету Одеської міської ради листом від 08.08.2025 р. № 300/1/С/6735 на ім`я Одеського міського голови Труханова Г.Л., в якому просив розглянути питання про переведення службового приміщення апартаментів № 203, наданих для тимчасового проживання командувачу Військово-Морських Сил Збройних Сил України віце-адміралу ОСОБА_6 , у статус житлового, з одночасним виключенням даних апартаментів зі списків службового житла, з метою забезпечення зазначеного військовослужбовця постійним житлом на території міста Одеси.

На виконання доручення першого заступника міського голови від 17.09.2025 р. № 02.2-13/2012 звернення Головнокомандувача Збройних Сил України генерала Олександр Сирського розглянуто Київською районною адміністрацією Одеської міської ради та за результатами розгляду автору звернення надано відповідь від 30.09.2025 р. № 586/01-10-2, відповідно до якої чинним законодавством, а саме Положенням про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженим постановою Ради Міністрів Української РСР від 04 лютого 1988 року № 37 «Про службові жили приміщення» (далі – Положення), передбачено виключення з числа службових жилих приміщень, якими апартаменти не є.

Стаття 379 Цивільного кодексу України визначає, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.

Частиною 1 ст.382 ЦК України визначено, що Квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.

У свою чергу стаття 3 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання” визначає, що місце проживання – це житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Тобто, як бачимо, закон передбачає можливість реєстрації місця проживання виключно у житлі.

Згідно Витягу з реєстру територіальної громади від 22.10.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 11).

Згідно Витягу з реєстру територіальної громади від 23.10.2025 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 14).

Згідно Витягу з реєстру територіальної громади від 23.10.2025 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 16).

Згідно ст. 5 Цивільного кодексу України кожній особі надане право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожній особі надане право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до ст.47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно ст. 43 Житлового Кодексу України громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

Згідно ст. 48 Житлового Кодексу України жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки.

Статтею 1? Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах свободах, визначених законодавством України.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців житлом або за їхнім бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання житло відповідно до цього Закону та інших законів України. Військовослужбовці відповідно до законодавства можуть скористатися державною підтримкою для реалізації права на житло незалежно від рівня доходу.

Військовослужбовцям, які мають вислугу в календарному обчисленні 20 років і більше, а також особам, звільненим з військової служби за станом здоров`я, за віком, у зв`язку із скороченням штату або проведенням інших організаційних заходів, та членам їх сімей, членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, безоплатно надається у власність житло (у тому числі житло, яке вони займають у будинках державного житлового фонду або житлового фонду територіальних громад, якщо таке житло придбане або збудоване за рахунок коштів державного бюджету та передане у комунальну власність) або за їхнім бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання житло за рахунок коштів державного бюджету.

Згідно пункту 1 розділу VI «Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями», затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 року №380 житловими приміщеннями для постійного проживання забезпечуються військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» набули права та не забезпечувалися постійним житлом протягом усього часу проходження військової служби і мають календарну вислугу на військовій службі 20 років і більше, зареєстровані в населеному пункті дислокації військової частини, в якій військовослужбовець проходить службу та перебуває на відповідному обліку.

Згідно пункту 10 розділу VII Інструкції № 380 військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а також особи, звільнені з військової служби за станом здоров`я, віком, у зв`язку із скороченням штатів, особи з інвалідністю І чи ІІ групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, що забезпечені службовими житловими приміщеннями незалежно від місця його знаходження, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання за умови перебування на обліку та в порядку, визначеному пунктами 3-7 цього розділу.

Відповідно до пункту 11 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 року №1081 житлове приміщення виключається з числа службового, якщо відпала потреба в його використанні, а також якщо в установленому порядку його виключено з числа житлових приміщень.

Судовим експертом Чорною Ю.П. було надано висновок № 61/2025 від 11 листопада 2025 року, що вказані вище апартаменти були переобладнані під житлове приміщення (квартиру, придану для проживання), відповідають вимогам чинних державних будівельних норм та правил, які встановлені для житлових квартир, і підтверджується й тим, що виконавчий комітет Одеської міської ради рішенням №292 від 24.11.2022р. визначив його таким, що має бути наданим військовослужбовцям Збройних Сил України для тимчасового проживання.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 379, 380, 382 ЦК України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Інструкцією з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 року №380, Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 року №1081, ст.ст. 10, 12, 80-81, 265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради та Київської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання апартаментів житловим приміщенням, - задовольнити.

Визнати апартаменти №203, загальною площею 129,1 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які були надані громадянину ОСОБА_1 та членам його родини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за виданим Київською районною адміністрацією Одеської міської ради ордером на службове приміщення №2935 Серія КР від 29.12.2022 – житловим приміщенням (квартирою).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О. М. Куриленко