Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №496/5436/25 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/5436/25

Провадження № 3/496/117/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Буран В.М., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1

за ч.1 ст. 130 КУпАП, -

У С Т А Н О В И В:

04.08.2025 року о 21:45 год. траса Київ – Одеса 452 км 800 м, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAF FT XF 105.460 д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме зіниці очей які не реагують на світло, підвищена жвавість, почервоніння шкіри обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП ООМЦПЗ ООР водій відмовився, на ПВР 475714; 230579.

Своїми діями гр. ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.5 ПДР України, відповідальність за дане правопорушення передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

09.12.2025р. на електронну адресу суду надійшло клопотання від адвоката Коцан Р.М. про закриття адміністративного провадження.

Судове засідання яке було призначене на 11.12.2025р. з`явився ОСОБА_1 та адвокат в режимі відеоконференції ОСОБА_2 .

Ількін І.С. в судовому засіданні вину у скоєному не визнав, пояснив, що його зупинили співробітники поліції на блок пості для перевірки документів. Він пред`явив права, співробітники поліції йому сказали, що у нього вже є позбавлення права керування транспортним засобом. Співробітники поліції почали говорити, що він під наркотичним сп`янінням, бо у нього почервоніння очей, хотіли його витягти з машини, щоб здати в ТЦК, бо стояв бус, стояли працівники ТЦК. Він не був під наркотичним сп`янінням. Співробітники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП України, бо ОСОБА_1 відмовився виходити з машини.

Адвокат Коцан Р.М. в режимі відеоконференції пояснив, що із долученого відеозапису вбачається, що працівники поліції фактично зупинили транспортний засіб, для того, щоб передати водія представникам ТЦК. Про що свідчать фрази: «Запитай чи є в нього відстрочка, якщо ні, то кажи, що в розшуку з 30.07», «не хоче виходити, що я зроблю», «Ця схема вже не працює» сказана одним представником поліції до іншого після того, як водій не хотів вийти з транспортного засобу. В подальшому уже одразу запропонували пройти водію огляд на стан наркотичного сп`яніння, не озвучивши які саме ознаки дали підстави їм вважати, що водій знаходиться в стані наркотичного сп`яніння. Крім цього, із відеозапису вбачається, що жодних ознак сп`яніння, які б могли викликати підозру у працівника поліції, що особа знаходиться у стані наркотичного сп`яніння, не було. Зазначає, що на відеозаписі не зафіксовано безпосередньо особу водія, його обличчя. Із закадрового голосу не вбачається жодних ознак. Якщо ж ці ознаки були явними, то виникає запитання чому представники патрульної поліції не озвучили це водію під відеозапис.

Також зазначає, що жодні документи, які містяться в матеріалах адміністративної справи, не були складені в присутності особи і під відеозапис, з чого можна зробити висновок, що наявні в матеріалах справи: направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №412602 складалися одночасно, а отже з порушенням встановленого законодавством порядку.

З вищевказаних підстав вважає, що неможливо брати до увагу всі докази по справі, оскільки, вони є неналежні, недостовірні, винесені з грубими порушеннями законодавства.

Таким чином, можна дійти висновку, що із наявних матеріалів неможливо встановити жодні обставини, які б свідчили, що складання працівниками патрульної поліції матеріалів про вчинення адміністративного правопорушення здійснювалось належним чином.

Отже з матеріалів справи можна дійти висновку, що ОСОБА_1 не являється правопорушником за відмову від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного сп`яніння керування транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння.

Просить закрити провадження у справі №496/5436/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

04.03.2026р. на електронну адресу суду надійшла заява про розгляд справи у відсутності адвоката та ОСОБА_1 також просив справу закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за кваліфікуючою ознакою – відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення доказана матеріалами адміністративної справи, а саме: обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, серії ЕПР 1 №412602 від 04.08.2025р.

-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.08.2025 року, огляд не проводився, відеозаписом.

Так, з 09.40 хвилини відеозапису, поліцейський підходить до вантажного автомобілю під керуванням ОСОБА_1 , який був зупинений на блок посту КП Дачне, 452 км. автодороги Одеса-Київ, та повідомляє водію, що по базі даних поліції, він проходить як такий, що позбавлений права керування. Слід зазначити, що протягом судового розгляду справи ОСОБА_1 не заперечував факт керування автомобілем, вказаним у протоколі.

Далі, працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти у приміщення КП для з`ясування обставин. ОСОБА_1 починає сперечатись з працівником поліції та не виходить з автомобілю.

В подальшому спілкування з водієм, який знаходиться в кабіні автомобілю продовжується, і на думку судді, з огляду на поведінку водія, у поліцейських виникають обґрунтовані підстави, вважати, що ОСОБА_1 може перебувати в стані наркотичного сп`яніння. С 21. 20 хвилини відеозапису, поліцейський пропонує ОСОБА_1 пройти медичний огляд у лікарні, роз`яснює наслідки відмови. ОСОБА_1 продовжує сперечатись з поліцейськими і в решті решт, поліцейські складають протокол за фактом відмови від проходження огляду.

Слід зазначити, що працівники поліції під час спілкування з водієм, поводять себе коректно.

Суд також вважає зупинку транспортного засобу на КП Дачне у період воєнного стану законною.

Таки чином, розглянувши справу, перевіривши докази, суд вважає провину ОСОБА_1 доведеною.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, при накладенні адміністративного стягнення, керуючись ч. 1 ст. 130 КУпАП та з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, а також враховуючи те, що з матеріалів справи вбачається, що водій ОСОБА_1 отримував посвідчення водія, суд вважає, за необхідне застосувати до правопорушника стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 23, 24, 30, 33, 40-1, 130, 221, 283, 284 КУпАП України, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. (сімнадцять тисяч) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення 15 денного строку, передбаченого для сплати штрафу, надсилається правопорушником до суду, який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у 15 денний строк, з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до ст. 308 КУпАП з правопорушника стягується:

-подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскарженою до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Повний текст рішення складено 19 березня 2026 року, з урахуванням навантаження на склад суду, яке пов`язано з тим, що від штатної кількості – 11 суддів, зараз здійснюють правосуддя тільки - 6, недостатня кількість суддів, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ, введенням воєнного стану, обумовлює збільшення строку виготовлення повного тексту рішення суду, оскільки показники навантаження перевищують нормативні у 8 разів, передачі справ 2-х інших суддів, суд першої інстанції позбавлений можливості дотримання строків, передбачених національним законодавством.

З урахуванням рекомендованих Вищою радою правосуддя показників, ДСА України зробила розрахунок необхідної кількості суддів для здійснення ефективного правосуддя, яка суттєво перевищує кількість суддів визначену рішенням ВРП від 24 серпня 2023 р. 852/0/15/ - 23. Згідно розрахунків ДСА України, чисельність суддів Біляївського районного суду Одеської області, з урахуванням рівня навантаження, має складати 47 осіб. Зараз штатна кількість – 11 суддів, фактично здійснюють правосуддя тільки – 6 суддів.

Суддя В.М. Буран