Постанова від 18 березня 2026 р. у справі №569/22254/24 — Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2026 року

м. Рівне

Справа № 569/22254/24

Провадження № 22-ц/4815/184/26

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Гордійчук С.О.

суддів: Боймиструка С.В., Шимківа С.С.,

учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянула в порядку письмового позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 14 серпня 2025 року, ухваленого в складі судді Гордійчук І.О., дата складання повного тексту судового рішення 19 серпня 2025 року, у справі № 569/22254/24,

в с т а н о в и в :

В листопаді 2024 року ТОВ «Рівнетеплоенерго» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання.

21 січня 2025 року позивач подав клопотання про залучення співвідповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Також було подано позовну заяву до співвідповідачів.

Позови обґрунтовані тим, що ТОВ «Рівнетеплоенерго» здійснює відпуск теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання у житлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 . Вказує, що за особовим рахунком № НОМЕР_1 виникла заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 84986,60 грн.

Згідно витягу з дерхавного реєстру речових прав, квартира АДРЕСА_2 , належить на праві власності ОСОБА_1 з 30.01.2024 року на підставі договору купівлі-продажу від 30.01.2024 року. Попередніми власниками вказаної квартири були ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» заборгованість за надані послуги з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання в розмірі 81718,47 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» заборгованість за надані послуги з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання в розмірі 3268,13 гривень.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» пеню в розмірі 2552,64 гривень, інфляційні нарахування на суму боргу в розмірі 6818,31 гривень, 3 % річних в розмірі 2092,41 гривень та витрати у зв`язку зі сплатою судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 14 серпня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» заборгованість за надані послуги з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання в розмірі 81718 гривень 47 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» заборгованість за надані послуги з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання в розмірі 3268 гривень 13 коп.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» пеню в розмірі 2552 грн 64 коп., інфляційні нарахування на суму боргу в розмірі 6818 грн 31 коп., 3 % річних в розмірі 2092 грн 41 коп.

Вирішено питання про судовий збір.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просять судове рішення в частині стягнення коштів з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що рішення суду законне та обґрунтоване. Просить залишити його без зміни, а скаргу без задоволення.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 367 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції цим вимогам відповідає.

Встановлено, що ТОВ «Рівнетеплоенерго» здійснює відпуск теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання у житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , за особовим рахунком № НОМЕР_1 .

Згідно витягу з державного реєстру речових прав квартира АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_1 , державна реєстрація з 30.01.2024 року на підставі договору купівлі-продажу від 30.01.2024 року.

Згідно договору купівлі-продажу від 30.01.2024 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продали, а ОСОБА_1 купила квартиру адресою: АДРЕСА_1 . Згідно п.14 даного договору продавці зобов"язуються фактично передати квартиру, оплатити заборгованості по оплаті комунальних платежів по утриманню житла.

Надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води здійснюється у відповідності до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а також Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630, якими визначений порядок надання послуг, порядок їх обліку, оплати, права та обов`язки споживача і виконавця, а також інші питання.

Розрахунок вартості наданих послуг здійснюється ТОВ «Рівнетеплоенерго» за тарифами з теплопостачання у розмірах затверджених рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради №137 від 09 жовтня 2008 року, №6 від 04 січня 2011 року (із відповідними змінами) та постановами НКРЕКП «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуги централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб`єктами господарювання, які є виконавцями послуг» (із відповідними змінами).

Оскільки відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не виконують свого обов`язку по оплаті цих послуг, то за ними за період з 01.03.2013 по 29.01.2024 року утворилася заборгованість в розмірі 81718,47 грн.

Крім того, ОСОБА_1 не виконує свого обов`язку по оплаті з централізованого опалення та послуги централізованого постачання гарячої води, у зв`язку з чим за період з 30.01.2024 по 31.10.2024 року утворилася заборгованість в розмірі 3268,13 грн.

Згідно зі статтею 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власність зобов`язує.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.81 ч.1, 6 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.1281 ЦК України, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Згідно ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Згідно зі ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За положеннями пункту 45 типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженого постановою КМУ від 21 серпня 2019 року №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року №1022), у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Судом встановлено, що згідно з розрахунком позивача, який не оспорювався відповідачами, за період з 01.01.2024 року по 31.10.2024 року інфляційні нарахування на суму боргу становлять 6818,31 грн, пеня в розмірі 2552,64 грн, 3 % річних в розмірі 2092,41 грн.

Колегія суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачі отримавши послуги з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання належної якості, зобов`язані були оплатити їх вартість у повному розмірі, розрахованому на підставі діючих тарифів.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Крім того, убачається, що станом на 30.12.2025 року відповідачі виконали рішення суду добровільно повністю, сплативши вказану заборгованість, що підтверджується наданими апеляційному суду квитанціями.

Отже, висновки суду першої інстанції є обґрунтованими та узгоджуються із матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів не було порушено норм процесуального законодавства та правильно застосовано норми матеріального права.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене відповідно до ч.13ст.141ЦПК України відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 14 серпня 2025 року залишити без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 19 березня 2026 року.

Головуючий суддя: Гордійчук С.О.

Судді: Боймиструк С.В.

Шимків С.С.