Постанова від 08 березня 2026 р. у справі №529/856/24 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 529/856/24 Номер провадження 22-ц/814/289/26Головуючий у 1-й інстанції Петренко Л. Є. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя : Триголов В.М.,

судді: Чумак О.В., Лобов О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Диканського районного суду Полтавської області від 20 травня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2024 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати.

В обґрунтування позову вказував, що 12.06.2023 між сторонами укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1221-5833, на підставі якого кредитор взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для особистих потреб в сумі 4400 грн., строк кредитування складає 300 днів, заявлений строк, який обраний позичальником в момент укладення кредитного договору, протягом якого може бути використано право користування кредитом за зниженою процентною ставкою та в останній день якого позичальник зобов`язується сплачувати нараховані проценти за користування кредитом становить 14 днів, зі зниженою відсотковою ставкою 2,5% в день, стандартною відсотковою ставкою 3,00% в день. Позичальниці було надано одноразовий доступ ідентифікатор для підписання зазначеного кредитного договору.

Крім того, 26.06.2023 Додатковою угодою № 1 до Договору про відкриття кредитної лінії №1221-5833 від 12.06.2023 кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит в сумі 2300 грн.

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» свої договірні зобов`язання перед відповідачкою за кредитним договором виконало в повному обсязі та надало їй кредит відповідно до умова укладеного кредитного договору.У свою чергу , ОСОБА_1 в порушення умов договору у встановлений строк заборгованість за кредитом не погасила, а також не виконала в повному обсязі всі інші грошові зобов`язання перед кредитором як наслідок станом на 15.07.2024 виникла заборгованість в сумі 40 191 грн. 35 коп. та складається з простроченої заборгованості за кредитом в сумі 4 310 грн., простроченої заборгованості за нарахованими процентами 35 881 грн. 35 коп.

Разом з тим, кредитодавцем прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг, а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими відсотками у сумі 10641 грн. 35 коп. за умови погашення позичальником решти заборгованості за договором в сумі 29550 грн., яка складається з простроченої заборгованості за кредитом 4 310 грн., прострочену заборгованість за нарахованими відсотками в сумі 25240 грн., які позивач і просить стягнути з ОСОБА_1 .

Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 20 травня 2025 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія УКР КРЕДИТ ФІНАНС до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», заборгованість за кредитним договором № 1221-5833 від 12.06.2023, яка складається з тіла кредиту 4310 грн., заборгованості за нарахованими процентами в сумі 25 240 грн., а всього 29550 (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят) грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКР КРЕДИТ ФІНАНС`витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Непогодившись із вказаним рішенням його в апеляційному порядку оскаржив відповідач ОСОБА_1 . Скарга мотивована тим, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права .

Скаржник зазначає, що судом не враховано , що нею фактично сплачено 5 350 грн, що майже повністю покриває тіло кредиту (4 310 грн). Також зауважує, що судом при складанні тексту рішення допущено описки.

Окрім того, на момент укладення договору та його виконання в Україні діє воєнний стан. Ця обставина є юридично значущою відповідно до ст. 617 ЦК України, яка передбачає звільнення боржника від відповідальності у разі дії обставин непереборної сили. Проте , суд не врахував положення п. 8.4 кредитного договору, яким передбачено звільнення позичальника від відповідальності за порушення умов договору у випадку дії форс-мажорних обставин.

Також скаржник посилається на те, що 26.06.2023 була укладена Додаткова угода №1 до кредитного договору, згідно з якою відповідачу було надано додатково 2 300 грн. Відповідно до п. 2.3 цієї угоди, вся сума боргу мала складати 4 310 грн. Проте суд не перевірив, чи здійснено перерахунок за новими умовами, і не зобов`язав позивача надати повний графік платежів із зазначенням оновленої процентної ставки. Наголошує на порушенні ЗУ «Про захист прав споживачів» , адже сума нарахованих процентів майже у 6 разів перевищує саму суму заборгованості.

Зважаючи на викладене відповідач просить скасувати рішення Диканського районного суду Полтавської області від 20 травня 2025 року та ухвалити у справі нове судове рішення з урахуванням вимог апеляційної скарги.

Від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач вказуючи на необґрунтованість апеляційної скарги просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно вимог ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до слідуючого висновку.

З матеріалів справи встановлено , що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» є фінансовою установою, що здійснює діяльність з інших видів кредитування, отримало Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи від 01 серпня 2013 року № 2565, видане Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

12.06.2023 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачкою ОСОБА_1 , за допомогою Веб-сайту (CreditKasa), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1221-5833.

Відповідно до умов кредитного договору, позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в сумі 4 400 грн. зі строком кредитування на 300 календарних днів; базовий період - 14 днів, зі стандартною відсотковою ставкою 3% на день. Кінцева дата повернення кредиту 06.04.2024 .

Договір підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А1610.

Згідно умов кредитного договору, зокрема п. 3.4., кредитні кошти перераховуються кредитодавцем на картковий рахунок позичальника, який він зобов`язаний вказати (реквізити банківської платіжної картки) у реквізитах сторін в даному випадку № НОМЕР_1 .

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного договору, що підтверджується довідкою про перерахування коштів.

Також 16.06.2023 сторони уклали Додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 1221-5833, відповідно до умов якої позивачем надано у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 2300 грн.

Сторони у п. 2.3 додаткової угоди погодили, що після надання кредитодавцем позичальнику у кредит додаткових грошових коштів, позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю суму грошових коштів в розмірі 4310 грн. у строки та на умовах, викладених у Договорі з урахуванням умов цієї Додаткової угоди та сплатити проценти за користування вказаними грошовими коштами у розмірі та на умовах, передбачених Договором п. 2.4.

Додаткова угода укладена в електронному викладі, шляхом накладення електронним підписом одноразовим ідентифікатором А2709.

Разом з тим, як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконувала своїх договірних обов`язків в частині погашення кредитної заборгованості.

Разом з тим позивачем зазначено, що було прийнято рішення стосовно можливості застосування програми лояльності та часткове списання заборгованості, тому просить суд стягнути з відповідача не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме прострочену заборгованість за кредитом 4310 грн. та прострочену заборгованість за нарахованими відсотками 25 240 грн., що разом становить 29 550 грн.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості(частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.06.2023 року в електронній формі між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1221-5833, відповідно до якого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надало ОСОБА_1 кредит в розмірі 4400,00 грн. При цьому ОСОБА_1 не спростовує факту укладення нею вказаного кредитного договору та отримання кредиту. Доказів неотримання на її картку вищезазначеної суми коштів суду не надано.

Установивши, що ОСОБА_1 неналежним чином виконувала свої зобов`язання за договором про відкриття кредитної лінії, суд першої інстанції дійшов законного і обґрунтованого висновку про задоволення позову ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надано розрахунок заборгованості за договором, відповідно до якого станом на 15.07.2024 року утворилася заборгованість за кредитом у розмірі 40 191,25 грн. Що в подальшому , згідно програми лояльності була зменшена на 29 550 , 00 грн , шляхом списання частини відсотків.

Розрахунок, наданий позивачем, не спростований.

Обґрунтовуючи вимоги про стягнення відсотків ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» зазначає, що відповідач при укладенні договору була належним чином повідомлена про умови кредитування у тому числі щодо сплати процентів.

Згідно чинного законодавства включення у договори із споживачем умов, які є несправедливими, є підставою для визнання таких умов недійсними.

Проте , ОСОБА_1 не оспорювала укладений між нею та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» договір та з позовом про визнання його недійсним, в цілому або в його частині, до суду не зверталась. Відтак , сторони належним чином узгодили умови та відповідний розмір відсоткової ставки.

Вказані умови кредитування є результатом домовленості сторін, не були визнані судом недійсними, а отже, з урахуванням положень ст.ст. 627-629 ЦК України, є обов`язковими для врахування та виконання сторонами.

Щодо посилань скаржника на наявність підстав для звільнення боржника від відповідальності у зв`язку із дією обставин непереборної сили , воєнного стану, колегія суддів вважає слідуюче.

Із доказів у справі вбачається , що штрафних санкцій відповідачу за прострочення виконання грошового зобов`язання в тому числі нарахувань за ст. 625 ЦК України за договором не відбувалось. Так, згідно розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» , що міститься в матеріалах справи, вбачається, що Товариством не здійснюється будьяких нарахувань (штраф, пеня) за порушення умов договору, а нарахування відсотків відбувалось у відповідності до умов Договору та строку кредитування. Отже, позивач законно нарахував проценти за користування кредитом, згідно п. 4.6. та 10.1. кредитного договору, протягом строку договору, що визначені в п. 4.8. кредитного договору.

А отже , позивачем дотримано нових правил роботи банків та небанківських фінансових установ, зокрема тих, що надають послуги з кредитування, викладених у Законі України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», де зазначено, що «у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення».

В розділі 8 Кредитного договору передбачена відповідальність Позичальника за неналежне виконання Кредитного договору, однак , як встановлено у справі, позивач не нараховував відповідачу жодних процентів, пеню, штраф або інших платежів за неналежне виконання умов Кредитного договору.

Щодо посилань ОСОБА_1 на часткове погашення нею заборгованості суд виходить слідуючого.

Згідно Розрахунку заборгованості за договором №1221-5833 ОСОБА_1 дійсно вчиняла платежі на погашення заборгованості , проте аргументи про їх неврахування судом першої інстанції при задоволенні позовних вимог є необґрунтованими , оскільки вказані платежі враховані самим позивачем при здійсненні розрахунку заборгованості , що підтверджується матеріалами справи.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції виконав вимоги закону про обґрунтованість та законність рішення суду.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог є законними і обгрунтованими, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Наведене свідчить, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦІК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну саргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Диканського районного суду Полтавської області від 20 травня 2025 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя: В.М.Триголов

Судді: О.В.Чумак

О.А.Лобов