Постанова від 17 березня 2026 р. у справі №539/1754/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 539/1754/25 Номер провадження 22-ц/814/1148/26Головуючий у 1-й інстанції Просіна Я. В. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.,

судді: Дорош А.І., Триголов В.М.,

розглянув в порядку письмового провадження без виклику учасників в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Антіховича Володимира Володимировича, представника ОСОБА_1 , на заочне рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 10 червня 2025 року (час ухвалення судового рішення та дата виготовлення повного тексту судового рішення не зазначено) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд

У С Т А Н О В И В:

У квітні 2025 року ТОВ «ФК "Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з вказаним позовом, просило ухвалити рішення, яким стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №34058-04/2024 у сумі 19 800 грн, з яких: 6 000 грн – заборгованість по тілу кредиту, 10 800 грн – заборгованість по відсоткам; 3 000 грн – сума заборгованості по штрафним санкціям; вирішити питання судових витрат.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що відповідачка свої зобов`язання за укладеним кредитним договором не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, права вимоги якої відступлені 19.09.2024 на користь ТОВ «ФК "Європейська агенція з повернення боргів» на підставі укладеного договору факторингу.

Заочним рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 10 червня 2025 року позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №34058-04/2024 від 20.04.2024 у розмірі 16 800 грн та судовий збір в сумі 2 569 грн.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 06 жовтня 2025 року поновлено представнику відповідачки – адвокату Антіховичу В.В., строк на подання заяви про перегляд заочного рішення; заяву представника відповідачки – адвоката Антіховича В.В., про перегляд заочного рішення по цивільній справі №539/1754/25 за позовом ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі адвокат Антіхович В.В. представник ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджується, що суд залишив поза увагою той факт, що позивачем не надано доказів укладення договору між сторонами та отримання відповідачкою коштів. Сума процентів є завищеною та не має перевищувати 50% суми кредиту.

Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав:

Відповідно п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що 20.04.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» і ОСОБА_1 укладено договір позики №34058-04/2024, який підписаний відповідачкою електронним підписом з одноразовим ідентифікатором W3346 (а.с.7-9 зворот).

Відповідно до умов договору відповідачка мала отримати у позику 6 000 грн, строком на 120 днів, з 20.04.2024 по 17.08.2024, зі сплатою процентів за користування кредитом.

Як вбачається з інформаційної довідки, складеної ТОВ «Платежі Онлайн» від 30.01.2025 за №3466_250130180631, 20.04.2024 о 10:35:18 за допомогою системи «iPay.ua» була проведена транзакція № 377429878 на суму 6 000 грн на номер платіжної картки НОМЕР_1 (а.с.19)

З листа АТ «Універсал банк»» від 23.04.2025 за № БТ/Е-2956 вбачається, що картка № НОМЕР_1 емітована на ім?я ОСОБА_1 (а.с.42)

Як вбачається виписки про рух коштів по картці № НОМЕР_1 емітованої на ім`я ОСОБА_1 , 20.04.2024 на картковий рахунок було зараховано 6 000 грн від IPAY_CREDIT_VIS A1 (а.с. 45 зворот)

19.09.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладений договір відступлення прав вимоги № 19092024, відповідно до умов якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» права грошової вимоги до Боржників за Кредитними Договорами, вказаними у Реєстрі Боржників. (а.с.12-13а)

Згідно з актом прийому-передачі реєстру боржників від 19.09.2024 за договором факторингу від 19.09.2024 № 19092024 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло реєстр боржників (а.с.14).

Згідно з витягом з Реєстру боржників від 19.09.2024 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 19 800 грн, з яких: 6 000 грн – заборгованість по тілу кредиту; 10 800 грн – заборгованість по відсоткам 3 000 грн заборгованість по штрафним санкціям.(а.с.15)

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності обставин, на які посилався позивач у підтвердження заявлених вимог, однак, відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафу, посилався на п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з такого.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 634, 638 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

В ст.3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Із зазначеного вбачається, що укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладено договір в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому, відповідачка через особистий кабінет на веб-сайті первісного кредитора подавала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту, після чого первісний кредитор надсилав позичальнику за допомогою засобів зв`язку на зазначений нею номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду (одноразовий ідентифікатор - дані в електронній формі у вигляді алфавітноцифрової послідовності), який відповідачка використала для підтвердження підписання кредитного договору.

Укладений між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 договір про надання споживчого кредиту: №34058-04/2024 від 20.04.2024 підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «W3346».

Вказані ідентифікатори були власноручно введені відповідачкою для електронного підпису. Зазначені підписи підтверджують, що відповідачка ознайомилася та погодилася з усіма умовами договорів, які відповідають вимогам Закону України «Про електронну комерцію», підписані відповідачем одноразовим ідентифікатором, який є аналогом власноручного підпису. Отже, сторони погодили усі істотні умови та уклали в належній формі кредитний договір.

Окрім того слід звернути увагу, що для укладення договору в електронному вигляді на отримання кредиту ОСОБА_1 вказано значну за обсягом і інформативністю кількість особистих даних, зокрема номери мобільного телефонів, дату народження, паспортні дані, сімейний стан, місце проживання, реєстрації, а також номер належної їй банківської картки.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності в матеріалах справи доказів отримання відповідачкою коштів згідно договору спростовуються випискою про рух коштів по картці № НОМЕР_1 емітованої на ім`я ОСОБА_1 , з якої вбачається що 20.04.2024 на картковий рахунок було зараховано 6 000 грн від IPAY_CREDIT_VIS A1 (а.с. 45 зворот)

Укладення кредитного договору онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов`язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення кредиту за електронним договором є обов`язковим.

На підставі викладеного, суд відхиляє доводи відповідачки, що позивачем не було надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що нею підписувався (укладався) кредитний договір та отримувались кошти.

Перевіряючи обгрунтованість вимог про стягнення нарахованих процентів за користування кредитними коштами, колегія суддів керується таким.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом підтвердження удосконаленого або кваліфікованого електронного підпису чи печатки, а в разі накладання на електронний документ електронного підпису чи печатки іншого виду, із застосуванням інших засобів і методів захисту інформації з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації.

Якщо електронний документ підписаний за допомогою КЕП або УЕП, суд може перевірити достовірність, цілісність і незмінність даних, які в ньому містяться, за допомогою спеціальних програмних засобів або з використанням спеціальних онлайн-сервісів.

Якщо ж електронний документ підписано за допомогою будь-якого іншого електронного підпису (не КЕП чи УЕП), то суд має здійснити окремі процесуальні дії, спрямовані на перевірку цілісності та незмінюваності даних, які в ньому містяться.

Які саме це мають бути дії, залежить від способу надання відповідного процесуального документу до суду (паперова копія, електронний примірник тощо), формату, в якому цей документ зберігається, особливостей електронного підпису, за допомогою якого він підписаний, тощо. При цьому характер цих процесуальних дій визначається особливостями дослідження електронних доказів, що передбачені процесуальним законодавством.

Наведене відповідає позиції Верховного Суду, сформованій у справі №758/14925/23 від 04.02.2026, яка за правилами частини четвертої статті 263 ЦПК України є обов`язковою для застосування.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, адвокат Антіхович В.В., представник ОСОБА_1 , заявив клопотання про витребування документів:

оригінали: паспорту споживчого кредиту; договір про надання фінансового кредиту №34058-04/2024 від 20.04.2024 з додатками; оригінал листа-повідомлення про відступлення права вимоги №34058-04/2024 від 20.04.2024; договір факторингу № 19092024 від 19.09.2024; акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 19092024 від 19.09.2024; витяг з реєстру боржників до договору факторингу № 19092024 від 19.09.2024; лист сервісу онлайн платежів №3466-250130180631 від 30.01.2024,

а також:

первинні бухгалтерські документи, котрими підтверджується перерахування коштів відповідачу за спірним кредитом;

відомості щодо конкретного карткового рахунку на номер карти на який здійснено перерахування коштів;

докази направлення відповідачу заявленого у розові одноразового ідентифікатора, за допомогою мобільного телефону чи відповідної послуги за допомогою якої здійснено надсилання;

інформацію про програмні забезпечення, що використовуються для цілей ідентифікації позичальника, зокрема , хто розробник, на якій підставі фінансові організації використовують ці програмні забезпечення, яким чином підтверджується той факт, що направлення смс дає змогу підтвердити факт ознайомлення позичальника саме з такими умовами договору, які надає позивач до суду;

докази направлення відповідачу будь-яких смс повідомлень;

докази котрі підтверджують, що саме цими смс-повідомленнями було направлено одноразові ідентифікатори;

докази того, що зазначені позивачем одноразові ідентифікатори вводилися в будь-яку електронну систему чи сайти належні кредиторам; підтвердження виконання кредиторами умов абз.2 ч.7 с.11 ЗУ» Про електронну комерцію» - пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинен містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту;

підтвердження виконання кредиторами умов абз.3 ч.8 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» - інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачити технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати змін наданої інформації до моменту прийняття пропозиції;

підтвердження виконання кредиторами умов ч.11 ст.11 ЗУ « Про електронну комерцію» - покупець( замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов2язку передати покупцеві товар. Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості: умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги; найменування продавця(виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги; гарантійні зобов`язання та інформація про інші послуги, пов`язані з утриманням чи ремонтом товару або за виконанням роботи чи наданням послуги; порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 16 лютого 2026 року зобов`язано ТОВ «ФК « ЄАПБ» надати суду:

докази направлення відповідачу заявленого у позові одноразового ідентифікатора, за допомогою мобільного телефону чи відповідної послуги за допомогою якої здійснено надсилання;

докази направлення відповідачу будь-яких смс повідомлень;

докази надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію»;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію»;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею, відповідно.

02.03.2026 ТОВ «ФК « ЄАПБ» направило до суду заяву на виконання вимог ухвали від 16.02.2026, у якій зазначило, що надати витребувані документи не виявляється можливим, оскільки позивач не є первісним кредитором та 22.05.2025 НБУ застосував до ТОВ «Аванс Кредит» захід впливу у вигляді відкликання ліцензії на діяльність фінансової компанії з огляду на визнання ділової репутації цієї установи небездоганною.

Отже, у апеляційного суду відсутні можливості перевірити цілісність та незмінюваність договору №34058-04/2024 від 20.04.2024 наявного в матеріалах справи та встановити чи саме ці відсотки погодили сторони під час його підписання, як і перевірити правильність нарахування відсотків.

Таким чином, рішення суду першої інстанції слід скасувати і ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог - стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6 000 грн, в іншій частині позовних вимог слід відмовити у зв?язку з недоведеністю.

Частиною 1 та п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ФК « ЄАПБ» сплатив 3 028 грн судового збору.(а.с.1)

Позов задоволено на 30,30%.

Таким чином, ТОВ «ФК « ЄАПБ» має право на стягнення з ОСОБА_1 витрати, понесені на сплату судового збору за подачу позову, у розмірі 3028 х 30,30% = 917,48 грн.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 , сплатила 4 542 грн судового збору (а.с.103)

Апеляційна скарга задоволена на 69,70%.

Таким чином, ОСОБА_1 має право на стягнення з ТОВ «ФК « ЄАПБ» витрати зі сплати судового збору у розмірі 4542 х 69,70% = 3 165,77 грн.

Відповідно до ч.10 ст.141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Оскільки з ТОВ «ФК « ЄАПБ» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3165,77 грн, а з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК « ЄАПБ» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 917,48 грн, то, враховуючи ч.10 ст. 141 ЦПК України, з ТОВ «ФК « ЄАПБ» на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути різницю судових витрат, покладених на обидві сторони, в розмірі 3165,77 – 917,48 = 2 248,29 грн, а також звільнити ОСОБА_1 від обов`язку сплачувати ТОВ «ФК « ЄАПБ» частину судового збору.

Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу адвоката Антіховича Володимира Володимировича, представника ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Заочне рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 10 червня 2025 року скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №34058-04/2024 у сумі 6 000 грн заборгованості по тілу кредиту.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 248,29 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду з урахуванням вимог ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови виготовлено 18 березня 2026 року.

Головуючий суддя О.А.Лобов

Судді А.І.Дорош

В.М.Триголов