Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №676/8551/25 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/8551/25

Номер провадження 2/676/1247/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

20 березня 2026 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Гладій Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Сенчишеної Р.М.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позову зазначає, що 05.07.2022 року між ТОВАРИСТВОМ З ДОДАТКОВОЮ В1ДІЮВІДАЛБІІІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ГАРД1АН» та ОСОБА_3 укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс) № АР-6365315, забезпечений транспорт «ВАЗ 21093» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

О 19 год. 30 хв. 30 вересня 2022 року на перехресті вул. Князів Коріатовичів – вул. Шевченка в м. Кам`янці-Подільському Хмельницької області мало місце ДТП, за участю транспортного засобу «ВАЗ 21093» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «VOLKSWAGEN GOLF» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , внаслідок якого пошкоджено транспортний засіб «VOLKSWAGEN GOLF» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 . Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «ВАЗ 21093» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована у ТДВ «СК «Гардіан» Договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме поліс № АР-6365315.

Згідно Постанови Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області у справі № 676/5177/22 від 21.10.2022 року винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст.124. 122-4. ч.1 ст.130 КУпАП, визнано ОСОБА_2 , який керував автомобілем «ВАЗ 21093» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

За умовами Полісу ОСЦПВ № АР-63653, на підставі страхового акту № G-20947-I

заяви про страхове відшкодування та зібраних документів, розмір виплати за пошкодження

транспортного засобу «VOLKSWAGEN GOLF» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 складає 9 551,00 грн., які ТДВ «СК «ГАРДІАН» відшкодувало власнику транспортного засобу «VOLKSWAGEN GOLF» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 . Оскільки відповідач керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та будучи причетним до ДТП, залишив місце пригоди, ТДВ «СК «ГАРДІАН» має право зворотної вимоги (регресу) до ОСОБА_2 на суму 9 551,00 грн.

14.08.2025 року між ТДВ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ГАРДІАН» та ФОП ОСОБА_1 укладено Договір 1/Г про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого право грошової вимоги від ТДГ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ГАРДІАН» до ОСОБА_2 перейшло до ФОП ОСОБА_1 .

Позивач звертався до відповідача з метою досудового врегулювання спору, із вимогою про відшкодування збитків, а саме засобами поштового зв`язку 01.09.2025 року простим листом надсилалася вимога про відшкодування збитків в порядку регресу на суму 9 551,00 грн., оскільки відповідач проігнорував дане звернення, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області від 18.11.2025 року у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін, витребувано докази.

Ухвалою Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області від 06.02.2026 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, направила суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримує і просить задвольнити.

Відповідач ОСОБА_2 , в судове засідання повторно не з`явився, про місце і час розгляду справи судом повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив та не направив заяви про відкладення розгляду справи, відзив на позов не подав.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження, однак, відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч.8 ст.178 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку загального позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вимоги ст.280 ЦПК України, а також беручи до уваги згоду позивача по справі, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі тих доказів, які є в матеріалах справи.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.

05.07.2022 року між ТОВАРИСТВОМ З ДОДАТКОВОЮ В1ДІЮВІДАЛБІІІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ГАРД1АН» та ОСОБА_3 укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс) № АР-6365315, забезпечений транспорт «ВАЗ 21093» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

О 19 год. 30 хв. 30 вересня 2022 року на перехресті вул. Князів Коріатовичів – вул. Шевченка в м. Кам`янці-Подільському Хмельницької області мало місце ДТП, за участю транспортного засобу «ВАЗ 21093» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «VOLKSWAGEN GOLF» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , внаслідок якого пошкоджено транспортний засіб «VOLKSWAGEN GOLF» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «ВАЗ 21093» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 була застрахована у ТДВ «СК «Гардіан» Договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме поліс № АР-6365315.

Згідно Постанови Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області у справі № 676/5177/22 від 21.10.2022 року винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4, ч.1 ст.130 КУпАП, визнано ОСОБА_2 , який керував автомобілем «ВАЗ 21093» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та накладено на нього адміністративні стягнення.

У відповідності з ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як вказано у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року у справі № 234/16272/15-ц, з огляду на презумпцію вини заподіювана шкоди (ч.2 ст.1166 ЦК України) особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини. Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. У такому разі і призначення відповідної експертизи не вимагається.

Таким чином, вина ОСОБА_2 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно із ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 1 ч.1 ст.1188 ЦК Українивстановлено, що шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.

Відповідно до ст.990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов Договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акту.

Відповідно до ст.993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною 1 ст.1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018р. по справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) дійшла висновку про те, що згідно зі ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування.

Такий перехід права вимоги є суброгацією. Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі ст.ст.3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до підпункту «в» п.38.1.1 ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції Закону № 1961-IV чинного станом на момент дорожньо-транспортної пригоди) страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Відповідно до ст.37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після здійснення страхової виплати має право зворотної вимоги до особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду (особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду), якщо, зокрема, в) така особа після дорожньо-транспортної пригоди відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції,

Приймаючи до уваги, що відповідач після вчинення ДТП від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовилася, то саме на неї покладений обов`язок відшкодувати страховій компанії ТДВ «СК «Гардіан» суму виплаченого страхового відшкодування.

14.08.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ГАРДІАН» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено Договір 1/Г про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого право грошової вимоги від ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ГАРДІАН» до ОСОБА_2 перейшло до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Статтею 512 ЦК України передбачено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов`язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору № 1/Г про відступлення права вимоги від 14.08.2025 року, грошової вимоги до ОСОБА_2 9 551,00 грн. перейшло до ФОП ОСОБА_1 .

З урахуванням наведеного, беручи до уваги, що ТДВ «СК «ГАРДІАН» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 9 551,00 грн., право вимоги за якою перейшло до ФОП ОСОБА_1 , а відповідач, як особа яка завдала шкоду, у добровільному порядку не вжилв заходів, щодо відшкодування завданої шкоди, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідачка користь позивача витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування у розмірі 9 551,00 грн. є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, суд також вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача судовий збір.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Представник позивача просить стягнути витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, у розмірі 3 000,00 грн.

Згідно з ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною третьої вказаної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження надання правничої допомоги представником позивача суду наданий договір про надання правової допомоги № 4 від 20.08.2025 року, укладений між ФОП позивачем і адвокатом Каплею А.С., Акт приймання-передачі наданих послуг від 23.08.2025 року за договором про надання правової допомоги № 4 від 20.08.2025 р. на суму 3000 грн. за правову допомогу в підготовці (написанні) та поданні позовної заяви до суду про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5,6 ст.137 ЦПК України).

Відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу через їх неспівмірність складності справи не подавав.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 ст.137 ЦПК, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони.

Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони. На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі № 275/150/22.

Підсумовуючи викладене, суд вважає розмір витрат позивача на надання правничої допомоги доведеним і таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.89, 137, 141, 229, 247, 263, 264, 279-289, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовн задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 9 551,00 грн., судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн., а всього стягнути 13 762,20 грн.

Позивач: фізична особа – підприємець ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців від 04.10.2021 року, IBAN НОМЕР_4 у «ПриватБанк», МФО 305299, PHОКПП: 3062511847).

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , проживає по АДРЕСА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Л.М. Гладій