Постанова від 17 березня 2026 р. у справі №159/9425/25 — Волинський апеляційний суд

Справа № 159/9425/25 Провадження №33/802/195/26 Головуючий у 1 інстанції:Губар В. Є.

Доповідач: Клок О. М.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря судових засідань – Зубрицької А.М., захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Сидоренка В.В. (в режимі відеоконференції), перевіривши доводи заявленого захисником Шох К.А. клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04 лютого 2026 року,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

Не погоджуючись з постановою судді першої інстанції, захисник Шох К.А. подала апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати, як незаконну та постановити нову, якою провадження по даній справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Водночас, просить поновити строк апеляційного оскарження.

Перевіривши її доводи, викладені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника Сидоренка В.В., доходжу такого висновку.

У відповідності до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Тобто, законодавець пов`язує початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови судді першої інстанції виключно з моментом її винесення.

У поданій скарзі значиться, що останнім днем строку на апеляційне оскарження постанови судді першої інстанції є 16 лютого 2026 року (перший робочий день після вихідного), тому дана скарга, як стверджує захисник, подана в десятиденний строк, визначений ст. 294 КУпАП. Попри наведене, у прохальній її частині, просить поновити строк апеляційного оскарження даної постанови.

Тобто, поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції захисником жодним чином не вмотивована.

Установлено, що постанову у даній справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 винесено 04 лютого 2026 року, відтак строк на її апеляційне оскарження закінчився 16 лютого 2026 року, оскільки 14 лютого 2026 року – вихідний день.

Відповідно до відмітки відповідального працівника канцелярії суду, апеляційна скарга подана на електронну адресу суду 17 лютого 2026 року за № 677-ел.вх./26. ОСОБА_1 , хоча і не був присутнім при розгляді даної справи у суді, однак у день її розгляду - 04 лютого 2026 року у приміщенні суду отримав копію постанови, згідно письмової розписки, наявної у матеріалах справи (а.м.с. 18). Відтак, останній був обізнаний із змістом прийнятого рішення, його мотивами.

Європейський Суд з прав людини в рішенні «Рябих проти Росії» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Таким чином, Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності.

Апелянт пропустила строк апеляційного оскарження судового рішення, і хоча порушує питання про його поновлення, однак, жодних мотивів причин пропуску такого строку, не наводить.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В

Відмовити захиснику Шох К.А. у поновленні строку апеляційного оскарження постанови судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04 лютого 2026 року стосовно ОСОБА_1 , а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: