Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №462/8023/25 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/8023/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова,

в складі

головуючого судді Ліуша А.І.,

секретаря Поляниці А.М.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третіх осіб: приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Савицької Тетяни Орестівни, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ :

позивач звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Свої вимоги мотивувала тим, що він є онуком ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . 02 жовтня 2025 року позивачу стало відомо, що його бабця склала на нього заповіт. Дану інформацію він отримав від свого батька ОСОБА_3 , який мав намір подати заяву про прийняття спадщини після своєї матері, та його бабці - ОСОБА_4 , у зв?язку із чим він з?явився до державного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу 5-ї державної нотаріальної контори, де йому повідомили, що у приватного нотаріуса Савицької Т.О., уже відкрита спадкова справа. Цього ж дня його батько ОСОБА_3 , дізнався від приватного нотаріуса Савицької Т.О., що покійна ОСОБА_4 , за своє життя розпорядилась своїм майном та склала заповіт на свого унука, тобто на позивача - ОСОБА_1 . Відповідно до інформації яку йому надав батько, він з?явився до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Савицької Тетяни Орестівни і подав заяву про прийняття спадщини в порядку спадкування за заповітом. Однак, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Савицька Т.О., відмовила йому в прийнятті спадщини посилаючись не те, що позивачем пропущений строк на прийняття спадщини. Разом із цим, повідомила його, про те, що спадкова справа відкрита за заявою його дядька ОСОБА_2 , а його як спадкоємця за заповітом вона повідомляла листом, однак, даний лист повернувся їй без вручення. Вважає, що строк на прийняття спадщини пропущений не з його вини і він має законне право на спадкування після смерті бабці в порядку спадкування за заповітом.

Позивач в судовому засіданні вимоги позову підтримав в повному обсязі, просив такий задовільнити, з підстав, викладених в ньому.

ОСОБА_2 , належним чином, згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі "Лазаренко та інші проти України", повідомлено про розгляд справи, направлено ухвалу про відкриття провадження у справі, разом з позовом та додатками рекомендованою поштовою кореспонденцією, які було повернуто до суду. Відзиву до суду подано не було.

ОСОБА_3 , належним чином, згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі "Лазаренко та інші проти України", повідомлено про розгляд справи, направлено ухвалу про відкриття провадження у справі, разом з позовом та додатками рекомендованою поштовою кореспонденцією, які було повернуто до суду. Відзиву до суду подано не було.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Савицька Т.О., подала до суду заяву про здійснення розгляду справи без її часті. Вирішення спору поклала на розсуд суду.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Судом було встановлено, що згідно свідоцтва про народження /запис №5791/, батьками ОСОБА_1 , значаться ОСОБА_3 , та ОСОБА_5 . Згідно свідоцтва про народження /запис №1381/, батьками ОСОБА_3 , значаться ОСОБА_6 , та ОСОБА_4 .

Згідно наявного в матеріалах справи заповіту від 28 січня 2019 року, ОСОБА_4 , належну їй на праві приватної власності частку квартири АДРЕСА_1 та все інше належне їй майно заповіла своєму онукові ОСОБА_1 . Вказане також стверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі №54893754.

Як вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказане також стверджується свідоцтвом про поховання № НОМЕР_2 , договором-замовленням на організацію та проведення поховання та довідкою про причину смерті.

Згідно відповіді Львівського міського нотаріального округу Савицької Т.О., від 16 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 , пропустив строк для прийняття спадщини.

В матеріалах справи також міститься свідоцтво про право власності на квартиру від 12 березня 2007 року, технічний паспорт на приватизовану квартиру, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, які стверджують право власності померлої ОСОБА_4 , на квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 28 січня 2019 року, спадкоємцями майна ОСОБА_7 ,, є його дружина ОСОБА_4 ,, та син ОСОБА_2 . Вказане також стверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі.

02 жовтня 2025 року, ОСОБА_3 , подав заяву про прийняття спадщини після смерті сестри – ОСОБА_8 .

Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України встановлено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як роз`яснено в Постанові Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що знайшло своє підтвердження обґрунтування позивача про правомірність позовних вимог про надання додаткового строку для прийняття ним спадщини. Позивач є онуком померлої ОСОБА_4 , яка за життя заповіла йому своє майно. Поважність причин пропуску, встановленого в законі строку в шість місяців, свідчить про фактичні обставини, що об`єктивно та істотно утруднили вчинення позивачем дій, спрямованих на прийняття спадщини, оскільки, приватним нотаріусом не було повідомлено позивача про відкриття спадкової справи в м. Львові, не роз`яснено про необхідність звернення до нотаріуса за місцем знаходження майна, та не надіслав заяву про прийняття спадщини за належністю.

Згідно з правовим висновком, викладеним Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-49617, під час вирішення питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також необхідність поваги до волі заповідача та обов?язковість її виконання. Дотриманням свободи заповіту в частині реалізації волі спадкодавця є забезпечення спадкоємцю можливості прийняти спадщину в порядку, встановленому чинним законодавством.

У статті 63 Закону України "Про нотаріат" закріплено обов?язок нотаріуса (посадової особи органу місцевого самоврядування, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій) повідомити про відкриття спадщини тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі. З цими нормами корелюються і приписи Глави 9 та 10 Порядку вчинення нотаріальних дій, зокрема, щодо з?ясування нотаріусом наявності заповіту за даними Спадкового реєстру та роз?яснення нотаріусом спадкоємцям права подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Отже, закріплений у законодавстві обов?язок повідомлення нотаріусом спадкоємців, про яких йому відомо, про відкриття спадщини, та роз?яснення права на її прийняття є одним з правових механізмів забезпечення права на спадкування, дотримання якого має перевірити суд при вирішенні питання про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом через поважність причин пропуску такого строку.

Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23. Необхідність вчинення нотаріусом дій для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, здійснення виклику спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі узгоджується із правовими висновками Верховного Суду України, викладеними в постановах від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, від 06 вересня 2017 року в справі № 6-49617, а також висновками Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду у постановах від 26 січня 2022 року у справі №390/195/21, від 06 березня 2023 року у справі № 559/2112/19-ц, від 22 листопада 2023 року у справі №333/8115/21.

Так, матеріали справи не містять жодних даних про належне повідомлення позивача ОСОБА_1 , про відкриття спадщини, зокрема про його виклик шляхом направлення повідомлення за відомим місцем проживання або роботи або ж шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі. Таким чином, є всі законні підстави для задоволення позовних вимог. Додатковий строк для прийняття спадщини позивачу суд встановлює у один місяць з дня набрання рішенням законної сили.

Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

позовні вимоги задовільнити.

Визначити ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , паспорт - НОМЕР_4 зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 / ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 / терміном в 1 /один/ місяць з дня набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 19 березня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: А.І. Ліуш