Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №569/21993/25 — Здолбунівський районний суд Рівненської області

Суд: Здолбунівський районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про повернення безпідставно набутого майна (коштів)

Дата: 18 березня 2026 р.

Справа: №569/21993/25

Суддя: Ковалик Ю. А.

Справа № 569/21993/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2026 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Ковалика Ю. А. секретаря судових засідань Щербак В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Здолбунів в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2025 року за підсудністю із Рівненського міського суду Рівненської області надійшла цивільна справа за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів в розмірі 294 669 грн. 00 коп., моральної шкоди в розмірі 30 000 грн. 00 коп., судових витрат у вигляді судового збору в сумі 3 246 грн. 69 коп.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що згідно усної домовленості між ним та ОСОБА_2 , відповідач розпочав підрядні роботи, що стосувалися облаштування будівництва, а саме оплати за надані послуги та комунікації з виконавцями щодо заливки бетонку, закупівлі піску, бетону, плитки та інших матеріалів, потрібних для виконання будівельних робіт. В процесі виконання необхідних будівельних та облаштовувальних робіт ОСОБА_2 було видано кошти в загальному розмірі 294 669 грн. 00 коп. Кошти бралися ОСОБА_2 для оплати відповідних послуг з будівництва, однак мети оплачувати за дані послуги не було. Під час особистих зустрічей відповідач спершу запевняв, що за все оплачено та кошти пішли за призначенням, після чого почав запевняти, що ніяких коштів він взагалі не отримував, на телефонні дзвінки перестав відповідати, на зв`язок не виходить. Дії відповідача завдали йому не лише суттєвих матеріальних збитків, але й істотної ділової репутації та відносини з контрагентами, що ставить під загрозу подальший розвиток його бізнесу. З огляду на це, позивачу була завдана моральна шкода у розмірі 30 000 грн.

Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 18 листопада 2025 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання позивач ФОП ОСОБА_1 не з`явився, подав до суду заяву, якою позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглянути справу без його участі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 на неодноразові виклики в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать поштові повідомлення та оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив.

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін та враховуючи те, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права, урегульовані нормами, закріпленими у главі 83 ЦК України.

Відповідно до статті 1212 ЦК України, що міститься у главі 83 ЦК України та в якій закріплені загальні положення про зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Аналіз положень статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що ця стаття стосується позадоговірних зобов`язань з повернення безпідставно набутого, збереженого майна (кондикційні зобов`язання), що виникають за наявності одночасно таких умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

При цьому, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

Такі висновки щодо застосування положень глави 83 ЦК України та, зокрема, статті 1212 ЦК України, є сталими у судовій практиці та викладені у численних постановах Верховного Суду, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.12.2021 у справі № 911/1101/21, від 06.06.2022 у справі № 903/142/21 та в інших.

Проаналізувавши ст. 1212 ЦК України, суд дійшов висновку, що норми даної статті не можуть застосовуватися щодо усної домовленості між сторонами, щодо виконання підрядних робіт.

Крім того суд зазначає, що видаткові касові ордери від 02.05.2025, від 29.04.2025, від 19.04.2025, від 17.04.2025, від 14.04.2025, від 07.04.2025, від 03.04.2025, від 26.03.2025, від 29.04.2025, від 21.03.2025 не можуть бути належними та допустимими доказами про надання коштів, оскільки не містять даних про платника коштів та не відповідають постанові Правління НБУ від 29.12.2017 № 148 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні".

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Обов`язок заподіювача шкоди по її відшкодуванню виникає за певних юридичних фактів, до них належать: наявність моральної шкоди; неправомірні дії (бездіяльність) заподіювача; причинний зв`язок між неправомірними діями (бездіяльністю) заподіювача і шкодою, що спричинена; вина заподіювача.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено факту заподіяння йому моральної шкоди, тому вимога позивача про стягнення моральної шкоди є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Суддя: Ю.А. Ковалик

Оригінал: reyestr.court.gov.ua