Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №559/3148/25 — Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Суд: Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про позбавлення батьківських прав

Дата: 15 березня 2026 р.

Справа: №559/3148/25

Суддя: Жуковська О. Ю.

Справа № 559/3148/25

Провадження № 2/559/177/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року місто Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області у складі головуючої судді Жуковської О.Ю., за участі секретаря судового засідання Джигирей В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування Тараканівської сільської ради, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції сторін.

1. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився його внук, ОСОБА_3 . У свідоцтві про народження його прізвище вказане « ОСОБА_3 », у графі батько вказано « ОСОБА_5 », зазначені відомості були внесені зі слів його матері ОСОБА_2 на підставі ст. 135 СК України, оскільки у зареєстрованому шлюбі із сином позивача ОСОБА_6 відповідачка не перебувала. Потім факт батьківства встановили через суд.

Починаючи із самого народження внук ОСОБА_7 постійно проживав з ним як дідом та його дружиною ОСОБА_8 у АДРЕСА_1 . Також з ними проживав і батько хлопчика до своєї смерті. ІНФОРМАЦІЯ_2 його син ОСОБА_6 помер. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла і його дружина ОСОБА_8 та вони з онуком залишились вдвох.

Матір ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , не проживає із дитиною тривалий час, не піклується про нього, живе своїм життям та інтересами.

Причиною звернення до суду із даним позовом стало те, що матір дитини ОСОБА_2 не цікавиться його життям і долею фактично з народження. Відповідачка в житті дитини відсутня взагалі, не допомагає матеріально, не дбає про нього, не спілкується, повністю ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, що є підставою для позбавлення її батьківських прав.

1.2 Відповідачка позовні вимоги визнає, правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк не скористалася.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

2.1. Ухвалою суду від 03.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. 29.10.2025 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

2.2. Представниця позивача адвокат Лопухович А.О. згідно поданої заяви просить розгляд справи проводити без її участі та участі позивача Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити в інтересах дитини.

2.3. Відповідачка в судове засідання повторно не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, опубліковано і оголошення на офіційному веб-сайті Судова Влада України. ОСОБА_2 власноруч написала заяву, згідно якої вона визнає позовні вимоги у повному обсязі, просить справу розглянути у її відсутності. Додаткових заяв та клопотань по суті позовних вимог до суду не надходило.

2.4. Представник органу опіки та піклування Тараканівської сільської ради Романова В.В. подала до суду заяву, згідно якої просить розгляд справи проводити без участі представника органу опіки та піклування. Зазначила, що позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.

2.5. Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини справи.

3.1. Судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження його матір`ю вказана ОСОБА_2 . Відомості про батька записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України та вказано « ОСОБА_5 » (а.с.11).

3.2. Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 04.06.2025 встановлено факт батьківства ОСОБА_6 відносно сина ОСОБА_3 та внесено відповідні зімни у актовий запис про народження дитини (а.с.12-14).

3.3. 11.07.2025 Здолбунівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції видано свідоцтво про народження ОСОБА_3 , серії НОМЕР_1 , у якому його батьком вказаний ОСОБА_6 , матір`ю - ОСОБА_2 (а.с.10).

3.4. Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 - це батько ОСОБА_6 , а відтак і дідусем ОСОБА_3 (а.с.19).

3.5. Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.20).

3.6. Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади неповнолітній ОСОБА_3 проживає та зареєстрований з позивачем ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 (а.с.8,15).

3.7. Згідно Акту обстеження матеріально - побутових умов проживання сім`ї від 14.01.2025 встановлено, що ОСОБА_3 проживає у АДРЕСА_1 з дідусем ОСОБА_1 та бабусею ОСОБА_8 (на час розгляду справи - померла, п.3.8). Також за вказаною адресою зареєстрована матір дитини ОСОБА_2 . Стосунки у сім`ї доброзичливі, але матір хлопчика ОСОБА_2 зловживає алкогольними напоями, частко зникає з дому та залишає дитину з бабусею. В ході бесіди з повнолітніми членами сім`ї встановлено, що ОСОБА_2 не було вдома. Зі слів бабусі ОСОБА_8 матір дитини ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, зловживає спиртним, матеріально та фінансово дитину не забезпечує. Батько дитини помер. ОСОБА_8 виявляє бажання взяти під опіку ОСОБА_7 , який хоче проживати з нею та ОСОБА_1 . У них досить хороші стосунки (а.с.23).

3.8. 09.03.2025 дружина позивача - бабуся неповнолітнього ОСОБА_7 , ОСОБА_8 також померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.21,22).

3.9. Наказом служби у справах дітей Тараканівської сільської ради №18 від 11.03.2025 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово влаштовано у сім`ю ОСОБА_1 , до прийняття відповідного рішення про влаштування дитини (а.с.9).

3.10. Згідно Акту обстеження матеріально - побутових умов проживання сім`ї від 31.07.2025 встановлено , що за адресою АДРЕСА_1 проживають неповнолітній ОСОБА_3 та його дідусь ОСОБА_1 . Матір дитини ОСОБА_2 з сином не проживає. Стосунки між онуком та дідусем доброзичливі, але між матір`ю ОСОБА_2 та сином напружені, оскільки вона із сином не проживає, ніде не працює, власного житла не має, не надає дитині ніякої допомоги, не виховує та не утримує сина. В результаті бесіди із неповнолітнім ОСОБА_7 та його дідусем комісією встановлено наступне: ОСОБА_7 хоче проживати з дідусем, мати зайнята своїм особистим життям, хлопчик практично з нею не спілкується. Вона злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, у зв`язку з чим заслуговує на позбавлення батьківських прав (а.с.24).

3.11. Факт не проживання ОСОБА_2 разом із сином за адресою АДРЕСА_1 підтверджується також довідкою Тараканівської сільської ради №02-21/427/25 від 31.07.2025 (а.с.25).

3.12. Згідно характеристики, наданої Тараканівською сільською радою від 31.07.2025 ОСОБА_1 , пенсіонер, проживає у власному будинку разом із внуком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснює його виховання, забезпечує всім необхідним для нормальних умов проживання дитини. ОСОБА_9 відповідально ставиться до виховання та емоційно підтримує внука. Порушення дисципліни в громадських місцях не допускав, до адміністративної відповідальності не притягувався (а.с.26).

3.13. Також Тараканіською сільською радою надано характеристику щодо ОСОБА_2 , згідно якої остання за час свого проживання на території сільської ради зарекомендувала себе з негативної сторони, взагалі не приймає участі у вихованні та утримані сина ОСОБА_7 , не надає йому фінансової допомоги, не цікавиться успіхами у навчанні, взагалі самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків. Представниками служби у справах дітей Тараканівської сільської ради неодноразово велася роз`яснювальна робота з ОСОБА_10 щодо належного догляду та виховання сина ОСОБА_7 . Однак, незважаючи на попередження, ОСОБА_11 не змінює своєї поведінки, з грудня 2024 року разом з сином не проживає, у зв`язку з чим дитину тимчасово влаштовано у сім`ю дідуся ОСОБА_1 (а.с.27).

3.14. 14.10.2025 ОСОБА_2 письмово попереджено про можливість притягнення до адміністративної відповідальності за ухилення від створення належних умов життя, навчання та виховання дитини (а.с.53).

3.15. Згідно характеристики, наданої Тараканівською сільською радою від 14.10.2025 встановлено, що місце перебування ОСОБА_2 невідоме, участі у вихованні та утриманні сина ОСОБА_7 остання не приймає (а.с.54).

3.16. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , навчається у 7 класі Тараканівського ліцею. За період навчання зарекомендував себе як відповідальний, спокійний учень. Дисциплінований, має товариський характер. Дитина проживає разом із дідусем, який займається вихованням онука. Мати ОСОБА_7 , не виявляє активної участі в житті дитини, не цікавиться навчальними успіхами, не підтримує зв`язок із школою, з власної ініціативи видалилася із батьківського чату. Упродовж останнього року жодного разу не відвідувала батьківські збори (а.с.55).

3.17. Відповідно до письмового висновку органу опіки та піклування Тараканівської сільської ради №01-31/2534/25 від 15.10.2025 визнано неналежним виконання батьківських обов`язків відповідачкою та вважають за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.45-49).

3.18. Суд звертає увагу, що орган опіки та піклування з`ясовував думку дитини не лише при обстеженні умов його проживання ОСОБА_7 (п.3.10), а також і під час засідання комісії з питань захисту прав дитини 14.10.2025 на виконання ухвали суду, що підтверджується і власне текстом висновку, і витягом з протоколу №11 цієї комісії (а.с. 50-52).

На засіданні комісії разом з дитиною був дідусь-позивач, а також з`явилась матір-відповідачка, та в їх присутності ОСОБА_12 вже після виступу і дідусі, і матері, повідомив, що не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно нього як сина, оскільки вона взагалі його не виховує, не утримує, не цікавиться його здоров`ям, навчанням, життям, взагалі нічим й не допомагає.

Матір дитини не змогла відповісти на ряд питань членів комісії, зокрема на таке важливе, як чому залишає дитину на дідуся? Лише сказала, що не працює, коштів на утримання дитини не отримує. Довго думала над питанням, які обставини їй перешкоджають належним чином виконувати свої батьківські обов`язки відносно сина ОСОБА_7 , а відповіла лише, що їй нема куди забрати ОСОБА_7 . Для суду ця відповідь свідчить, що немає поважних чи хоч будь-яких розумних об`єктивних причин невиконання батьківських обов`язків, оскільки матір могла би жити з сином у дідуся-вдівця і працювати чи допомагати по господарству, враховуючи її працездатний вік, проте вона цього не робить. Це суб`єктивний вибір відповідачки, яка самоусунулась від дитини, покинувши її на діда.

Матір дитини на засіданні комісії не була згідна з позбавленням її батьківських прав.

Крім того, один з членів комісії відмітив, що складається враження, ніби ОСОБА_2 не усвідомлює чому її запросили на засідання комісії з захисту прав дитини і з нею було проведено роз`яснювальну роботу, що вона зобов`язана виконувати як матір відносно дитини - утримувати, виховувати, дбати ітд. ОСОБА_2 відповіла, що все це робить дідусь ОСОБА_1 .

3.19. Хоч 14.10.2025 ОСОБА_2 на засіданні комісії із захисту прав дітей Тараканівської сільської ради (п.3.18) не була згідна із позбавленням її батьківських прав, проте вже 29.10.2025 на підготовче судове засідання вона написала заяву суду, що позовні вимоги визнає. Суд відмічає, що текст заяви складається з 22 слів, а відповідачкою було допущено 21 помилку, включно із написанням власного прізвища. Це відповідає її характеристиці за місцем проживання як жінки, яка зловживає алкогольними напоями, а також слушним є зауваження членів комісії захисту прав дітей, що жінка не розуміє що означає обов`язок виконувати батьківські обов`язки. Матері 36 років і вона не знає правил письма, які діти вивчають в початкові школі в віці 6-10 років, вона і не цікавиться навчанням 13-річного сина зовсім і не забезпечує його нічим необхідним. Очевидно, ОСОБА_2 не забезпечує здобуття дитиною повної загальної середньої освіти і не готує сина до самостійного життя.

3.20. Суд викликав неодноразово ОСОБА_2 в судові засідання, але вона більше не з`являлась і не висловлювала якусь іншу думку по справі, ніж ту, що викладена в заяві від 29.10.2025 (п.3.19).

IV. Норми права, які застосував суд.

За змістом ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Вирішуючи даний позов, суд, згідно ст. 3 Конвенції про права дитини, ухваленої Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1989 р., ратифікованої Постановою ВРУ від 27.02.1991, приділяє першочергову увагу якнайкращому забезпеченню інтересів дітей.

Статтею 3 Конвенції про права дитини встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці Конвенції зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки батьків…, які відповідають за неї за законом.

Держави-учасниці Конвенції забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї… (ст.9 Конвенції про права дитини).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 цієї Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Як роз`яснено у п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і у сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

У принципі № 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, записано: «Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення».

Крім цього, суд враховує, що дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року по справі «Хант проти України»).

Згідно ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно роз`яснень, що містяться в пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», … у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

5.1. Стороною позивача було надано до суду достатньо доказів того, що відповідачка свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно свого малолітнього сина, не приймає участі у його вихованні, не цікавиться його життям та здоров`ям, і подання позову, насамперед, є способом захисту прав та інтересів дитини.

5.2. Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_2 тривалий час не займалася вихованням сина ОСОБА_7 в достатній мірі, переклавши обов`язки по вихованню дитини спочатку на біологічного батька з допомогою його батьків, а потім і на одного дідуся, який є особою похилого віку. На даний час жінка працездатного віку ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, з 2024 року з сином і не проживає, не піклується про нього, не забезпечує належних умов для його проживання, розвитку, навчання та медичного догляду, не надає жодної матеріальної допомоги на його утримання. Батько та бабуся хлопчика померли, дитина знаходиться на вихованні у дідуся, який здійснює всі необхідні дії щодо забезпечення добробуту, освіти та фізичного розвитку дитини, надає підтримку та любов.

5.3. Також, суд приймає до уваги наявну в матеріалах справи заяву ОСОБА_2 , згідно якої остання визнає позовні вимоги та не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав, вже після роз`яснення їй серйозності ситуації комісією із захисту прав дітей, що ще раз підтверджує її свідоме небажання піклуватися про сина та займатися його вихованням. Водночас, сам ОСОБА_7 у підлітковому віці неодноразово і однозначно висловив свою позицію і підтримує позивача-дідуся, а не матір-відповідачку, яка не цікавиться його життям, здоров`ям, навчанням та вихованням.

5.4. Суд першочергову увагу приділяє якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Враховуючи, що ОСОБА_2 свідомо та без поважних причин не виконує своїх батьківських обов`язків, тому є підстави для позбавлення її батьківських прав щодо її сина ОСОБА_7 , відповідно п.2 ч.1 ст.164 СК України. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, однак, на думку суду, у даному випадку така міра є виправданою та необхідною, оскільки відповідає найкращим інтересам дитини

5.5. Суд роз`яснює ОСОБА_2 , що у відповідності до ч. 1 ст. 169 СК України вона має право на звернення до суду з позовом про поновлення її батьківських прав після зміни поведінки та обставин, що були підставою для позбавлення її батьківських прав.

5.6. Частина 1 ст.133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Позивачем було сплачено судовий збір за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав у розмірі 1211,20 грн., які підлягають стягненню з відповідачки, оскільки позов задоволено.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 18, 76, 95, 133, 141, 223, 258, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 141, 150, 164, 166, 169, 180 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити: позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Представник позивача: адвокат Лопухович Алла Олександрівна, адреса вул. Д.Галицького, 12, м. Дубно, Рівненської області, РНОКПП НОМЕР_5 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Тараканівської сільської ради, код ЄДРПОУ 44307519, адреса вул. Льввіська, 117, с. Тараканів, Дубенського району, Рівненської області. Представник Романова Вікторія Вікторівна.

Суддя О.Ю. Жуковська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua