Вирок від 18 березня 2026 р. у справі №541/298/26 — Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/298/26

№ провадження 1-кп/541/169/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2026 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025170550000822 від 20.08.2025, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанськ Луганської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодружений, утриманців не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 10 січня 2025 року Червоноградським міським судом Львівської області за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік: 10.03.2025 поставлений на облік Червоноградським РВ ДУ пробації у Львівській області, -

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України, -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_5 , маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість за скоєння кримінального правопорушення корисливої спрямованості, на шлях виправлення не став та знову у період іспитового строку вчинив кримінальні правопорушення на території м. Миргорода, Полтавської області за наступних обставин:

Повторно, 11.08.2025 близько 20 год. 00 хв., ОСОБА_5 , перебував на території ПрАТ «Миргородкурорт», розташованому за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, 112, де познайомився із раніше невідомим йому ОСОБА_6 , з яким почав вживати алкогольні напої.

Після чого, 11.08.2025 близько 22 год. 00 хв., перебуваючи між приміщеннями готелю «Миргород» та супермаркетом «АТБ», а саме біля тильного боку останнього за адресою: вул. Гоголя, 98/6, м. Миргород, Полтавська область, в ході спільного вживання алкогольних напоїв ОСОБА_5 помітив наявний у ОСОБА_6 , який перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння, мобільний телефон марки «Realme Narzo 50A 4/128GB», в ході чого у нього раптово виник умисел на таємне викрадення вказаного майна.

Так, ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що на території України запроваджено воєнний стан, що введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та продовжено по теперішній час, під дією раптово виниклого умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного особистого збагачення, помітивши, що власник майна заснув та внаслідок сильного алкогольного сп`яніння перебуває у безпорадному стані, а інші сторонні особи за його діями не спостерігають, тобто діючи таємно, умисно, повторно, викрав з кишені штанів ОСОБА_6 належний останньому мобільний телефон марки «Realme Narzo 50A 4/128GB», вартість якого згідно висновку експертизи №CE-19/117-25/18605-TB від 25.08.2025, становить 3400 грн. 00 коп.

У подальшому, ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, тим самим повністю довів свій кримінально-протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, до кінця, спричинивши тим самим потерпілому ОСОБА_6 матеріальних збитків на загальну суму 3400 грн. 00 коп.

Повторно, 21.09.2025 близько 21 год. 30 хв., ОСОБА_5 перебував поблизу приміщення супермаркету «Маркетопт», розташованому за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, 153, де помітив раніше невідомого йому громадянина ОСОБА_7 , який візуально перебував у стані алкогольного сп`яніння.

При цьому, помітивши, що ОСОБА_7 має у користуванні мобільний телефон марки «Redmi 14С 4/128 GB», який поклав у кишеню шортів, у ОСОБА_5 раптово виник умисел на таємне викрадення вказаного майна.

Так, ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що на території України запроваджено воєнний стан, що введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та продовжено по теперішній час, під дією раптово виниклого умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного особистого збагачення, помітивши, що власник майна заснув та внаслідок сильного алкогольного сп`яніння перебуває у безпорадному стані, а інші особи за його діями не спостерігають, тобто діючи таємно, умисно, повторно, викрав з кишені шортів ОСОБА_7 належний останньому мобільний телефон марки «Redmi 14С 4/128 GB», вартість якого згідно висновку експертизи №CE-19/117-25/21369-TB від 26.09.2025, становить 3886 грн. 20 коп.

У подальшому, ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, тим самим повністю довівши свій кримінально-протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна до кінця, спричинивши тим самим потерпілому ОСОБА_7 матеріальних збитків на загальну суму 3886 грн. 20 коп.

Цього ж дня, о 21 год. 40 хв. ОСОБА_5 після таємного викрадення мобільного телефону, належного потерпілому ОСОБА_7 , перебуваючи біля приміщення магазину «АТБ», що за адресою: вул. Гоголя, 102, м. Миргород Полтавської області, з метою несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем облікового запису потерпілого ОСОБА_7 в автоматизованій інформаційній системі АТ «Ощадбанк» «Ощад 24/7», яка згідно з ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» є такою, що становить банківську таємницю, знаючи комбінацію паролю-доступу користувача, без дозволу власника, використовуючи раніше викрадений мобільний телефон марки «Redmi 14С 4/128 GB» з підключенням до мережі Інтернет, ввів пароль для входу до автоматизованої інформаційної системи АТ «Ощадбанк» «Ощад 24/7» та отримав доступ до персональних даних потерпілого ОСОБА_7 , у результаті чого не санкціоновано втрутився в роботу автоматизованої (інформаційної) системи АТ «Ощадбанк» «Ощад 24/7» та отримав доступ до банківської картки № НОМЕР_1 , з банківським рахунком НОМЕР_2 , належних потерпілому ОСОБА_7 .

Повторно, у період часу з 21 год. 44 хв. 21.09.2025 до 00 год. 36 хв. 22.09.2025 ОСОБА_5 , перебуваючи біля приміщення магазину «АТБ», що розташований за адресою: вул. Гоголя, 102, м. Миргород Полтавської області, після несанкціонованого втручання в роботу облікового запису в автоматизованій інформаційній системі АТ «Ощадбанк» «Ощад 24/7», належного потерпілому ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що на території України запроваджено воєнний стан, що введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та продовжено по теперішній час, маючи єдиний умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного особистого збагачення, діючи в умовах воєнного стану, використовуючи мобільний телефон марки «Redmi 14С 4/128 GB» з сім картою оператору мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», маючи доступ до облікового запису потерпілого в автоматизованій системі вільного доступу АТ «Ощадбанк» «Ощад 24/7», з прив`язкою до банківської карти № НОМЕР_1 , знаючи пароль доступу, без дозволу потерпілого, тобто діючи таємно, повторно здійснив п`ять операцій по переказу грошових коштів на картку АТ «Універсал Банк» (monobank) номер НОМЕР_3 , номер рахунку НОМЕР_4 , належну його матері - ОСОБА_8 , в розмірі 12 300 грн. 00 коп., та одну операцію на невстановлений номер банківської картки, в розмірі 1716 грн. 00 коп.

Викраденими грошовому коштами ОСОБА_5 розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_7 матеріальних збитків на загальну суму 14016 грн. 00 коп.

Умисні дії ОСОБА_5 кваліфікуються за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, вчиненого в умовах воєнного стану, та за ч. 1 ст. 361 КК України, як несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.

У даному кримінальному провадженні 29 січня 2026 року між прокурором Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю захисника – адвоката ОСОБА_4 , укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.

Відповідно до змісту угоди про визнання винуватості прокурор ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_5 , за участю його захисника ОСОБА_4 , дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення і кваліфікації дій за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, вчиненого в умовах воєнного стану, та за ч. 1 ст. 361 КК України, як несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем. Обвинувачений беззастережно визнав свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях і зобов`язався під час судового провадження беззастережно визнати свою вину в обсязі пред`явленого обвинувачення.

Сторони угоди дійшли згоди щодо призначення ОСОБА_5 покарання за:

- ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п`яти) року позбавленні волі;

- ч. 1 ст. 361 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавленні волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Червоноградського (Шептицького) міського суду Львівської області від 10.01.2025, та остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 5 (п`яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Крім того, прокурор ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_5 визначили наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості і окремо, умисного невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 476 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України, КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_5 узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України, дав згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання у разі затвердження угоди про визнання винуватості та заявив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди про визнання винуватості зобов`язання. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити йому узгоджене покарання.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 також просив затвердити угоду про визнання винуватості з огляду на те, що вона відповідає інтересам його підзахисного.

Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 надали письмові згоди на укладення цієї угоди, та погодились з узгодженим сторонами покаранням.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Абзацом 6 ч. 4 ст. 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом встановлено, що умисні дії ОСОБА_5 вірно кваліфіковані за за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, вчиненого в умовах воєнного стану, та за ч. 1 ст. 361 КК України, як несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, а передбачене ч. 1 ст. 361 КК України – до кримінальних проступків, обвинувачий свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень визнав, міра покарання, відповідає санкції ч. 4 ст. 185 КК України та санкції ч. 1 ст. 361 КК України, а також вимогам статей 65, 66, 67 КК України, враховано тяжкість вчинених кримінальних правопорушення, особу винного, який судимий вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 10.01.2025 , на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення), а також часткове відшкодування завданих збитків, тому суд вважає, що погоджена сторонами угоди міра покарання відповідає вимогам чинного законодавства.

Встановлено, що укладення угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості є добровільним, потерпілі дали письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості. Зміст угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення в підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між обвинуваченим ОСОБА_9 та прокурором ОСОБА_3 , за участі захисника – адвоката ОСОБА_4 , зі згоди потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і призначення йому узгодженої сторонами міри покарання.

До обвинуваченого ОСОБА_9 на стадії досудового розслідування ухвалою слідчого судді Миргродського міськрайонного суду Полтавської області від 22 січня 2026 року обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 22 березня 2026 року. Запобіжний захід ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили суд залишає у вигляді тримання під вартою.

Питання відшкодування витрат пов`язаних із залученням експерта вирішити відповідно до положень ст. 124 КПК України, а саме, витрат на проведення судової економічної експертизи в розмірі 3565, 60 грн.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26 вересня 2025 року на мобільний телефон «Redmi 14С 4/128GB», вилучений в ході огляду 24.09.2025, власником якого є ОСОБА_7 – слід скасувати.

Долю речових доказів по кримінальному провадженню суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 29 січзня 2026 року про визнання винуватості, укладену між обвинуваченим ОСОБА_5 та прокурором Миргородської окружної прокуратури ОСОБА_3 .

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання:

- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п`яти) року позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 361 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі.

За сукупністю кримінальних правопорушень, відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавленні волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 10 січня 2025 року, та остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 5 (п`яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту його затримання – з 22 січня 2026 року.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний стосовно ОСОБА_5 залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 3565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26 вересня 2025 року на мобільний телефон «Redmi 14С 4/128GB», власником якого є ОСОБА_7 – скасувати.

Речові докази:

- мобільний телефон «Realme Narzo 50A 4/128GB» – повернути власнику ОСОБА_6 ;

- мобільний телефон «Redmi 14С 4/128GB» - повернути власнику ОСОБА_7 .

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана учасниками провадження у вказаний строк. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, надіслати копію вироку не пізніше наступного дня.

СуддяОСОБА_1