Рішення від 12 березня 2026 р. у справі №541/3381/25 — Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/3381/25

Номер провадження 2/541/132/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13 березня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Олешко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 24 листопада 2020 року № 2719270 в розмірі 36 400 грн 00 коп., мотивуючи вимоги наступним. 24 листопада 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2719270, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 8 000 грн 00 коп., з терміном повернення, сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів, що передбачені кредитним договором. Вищевказаний кредитний договір було укладено в електронній формі. ТОВ «Мілоан» зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі та надало відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами договору. Відповідач зобов`язання щодо повернення коштів не виконав, у зв`язку із чим у нього утворилася заборгованість в розмірі 36 400 грн 00 коп., з яких: 8 000 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 27 600 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками; 800 грн 00 коп. - залишок за комісією. 11 березня 2021 року між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 64-МЛ, за умовами якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і до відповідача за кредитним договором № 2719270 від 24 листопада 2020 року. З метою врегулювання спору в досудовому порядку позивач в письмовій формі звертався до відповідача з вимогою про погашення заборгованості, однак заборгованість залишилася не погашеною, тому він просив стягнути її з відповідача у судовому порядку.

10 грудня 2025 року представник відповідача надала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, застосувати строк позовної давності. Зазначила, що позивачем не надано докази, які б доводили факт укладення відповідачем кредитного договору та отримання ним 8 000 грн 00 коп., оскільки з наданих позивачем доказів вбачається, що позичальник 24 листопада 2020 року в період часу з 03:36:45 до 03:37:35 підписав кредитний договір із застосуванням одноразового ідентифікатора W3448, який фактично був йому надісланий позикодавцем лише 24 листопада 2020 року о 12:36, тобто через 9 годин після підписання договору, що фактично є неможливим. За таких обставин відповідач не мав жодної можливості та не міг укласти кредитний договір № 2719270 від 24 листопада 2020 року з ТОВ «Мілоан». На її думку, платіжне доручення № 33875433 від 24 листопада 2020 року не доводить факт перерахування коштів ТОВ «Мілоан» та отримання їх відповідачем, оскільки копія платіжного доручення № 33875433 від 24 листопада 2020 року не є належним та допустимим доказом, так як на ньому відсутній підпис, печатка чи штамп банку. Крім того, відповідачу було встановлено одноразову плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, визначені в п. 1.5. спірного кредитного договору умови щодо обов`язку позичальника сплатити одноразову комісію за надання кредиту в сумі 800 грн 00 коп. є нікчемними відповідно до ст.ст. 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування». Позивач, який на підставі договору відступлення прав вимоги № 64-МЛ від 11 березня 2021 року є новим кредитором, вказує, що ним відповідачу було надіслано письмову претензію про погашення кредитної заборгованості № 20584669/69 від 15 липня 2025 року, однак відповідачу вказана претензія не надходила і він її не отримував. Позивач не надав жодного доказу на підтвердження факту надсилання претензії відповідачу та її отримання останнім. Про існування кредитного договору від 24 листопада 2020 року та договору відступлення прав вимоги від 11 березня 2021 року відповідач дізнався вперше з позовної заяви від 24 липня 2025 року та доданих до неї документів. За 5 років ні кредитор, ні новий кредитор не прийняли жодних заходів відповідно до чинного законодавства для своєчасного виконання своїх зобов`язань за вказаними договорами та вирішення питання з погашення наявної заборгованості та виконання кредитних зобов`язань. З огляду на наведене, саме недобросовісна поведінка позивача та ігнорування ним своїх прав і обов`язків протягом тривалого часу привели до необхідності звернення до суду, безпідставного збільшення суми позову та пропуску позовної давності, встановленої ст. 257 ЦК України. На підставі викладеного відповідач вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. Крім того, представник просила застосувати позовну давність (а.с. 43-47).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі (а.с.4, 18).

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у відзиві, окремо зазначив, що кредитний договір не укладав, кошти не отримував. Просив розглядати справу у його відсутність (а.с. 16, 17).

Представник відповідача надала заяву про розгляд справи у їх відсутність (а.с. 57).

Неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, так як сторони повідомлені вчасно та належним чином.

Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 509 Цивільного Кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, що ґрунтується на засадах добровільності, розумності та справедливості. При цьому, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться - ст. 526 ЦК України, в строки, що вказані у зобов`язанні - ст. 530 ЦК України. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту, ст. 527 ЦК України. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за договором про надання споживчого кредиту банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Ст.ст. 610, 611 ЦК України зазначають, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, і за порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Судом встановлено, що 24 листопада 2020 року між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2719270, відповідно до п. 1.1. якого кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4. договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

П.п. 1.2.-1.6. вищевказаного кредитного договору та анкетою-заявкою на кредит № 2719270 передбачено, що сума кредиту становить 8 000 грн 00 коп. Кредит надається строком на 30 днів з 24 листопада 2020 року, термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії за надання кредиту, процентів за користування кредитом 24 грудня 2020 року. Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат, які повинен сплатити позичальник за цим договором (без врахування суми (тіла) кредиту), складає 4 400 грн 00 коп. в грошовому виразі та 669,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка) і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом, складає 12 400 грн 00 коп. Комісія за надання кредиту становить 800 грн 00 коп., яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом 3 600 грн 00 коп., які нараховуються за ставкою 1,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п .2.2.3 цього договору.

Укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (п. 6.4 договору).

Також відповідачем підписано в електронній формі графік розрахунків платежів за кредитним договором від 24 листопада 2020 року № 2719270, анкету-заяву на отримання кредиту № 2719270, в яких зазначені умови надання кредиту.

Відповідно до довідки про ідентифікацію за підписом представника ТОВ «Мілоан», клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір від 24 листопада 2020 року № 2719270, ідентифікований товариством. Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор «W34448»; час відправки ідентифікатора позичальнику: 24 листопада 2020 року о 12:36; номер телефону на який було відправлено ідентифікатор: НОМЕР_1 .

Анкета-заява на кредит від 24 листопада 2020 року № 2719270 містить надані позичальником згоди, процес оформлення та розгляду заяви, прийняття рішення по заяві та погоджені умови кредитування по заяві.

У відомостях про щоденні нарахування та погашення міститься інформація про нарахування ТОВ «Мілоан» процентів згідно п. 1.5.2 кредитного договору.

Відповідно до платіжного доручення від 24 листопада 2020 року № 33875433 ТОВ «Мілоан» перерахувало на ім`я отримувача ОСОБА_1 кредитні кошти згідно договору № 2719270 в сумі 8 000 грн 00 коп.

Таким чином, ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання перед відповідачем виконало в повному обсязі, а останній отримав грошові кошти у порядку та на умовах, що визначені укладеним між ними кредитним договором, згідно якого сторонами було погоджено всі його істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, умови кредитування.

П. 3.2.6. вищезазначеного кредитного договору передбачено, що кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу чи делегувати (доручати здійснення) свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.

Згідно з договором відступлення прав вимоги від 11 березня 2021 року № 64-МЛ ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «Мілоан» і боржниками.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення права вимог від 11 березня 2021 року № 64-МЛ, акту приймання-передачі реєстру боржників від 11 березня 2021 року ТОВ ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору від 24 листопада 2020 року № 2719270, загальна сума заборгованості по якому становить 36 400 грн 00 коп., з яких: 8 000 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 27 600 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками; 800 грн 00 коп. - залишок за комісією.

15 липня 2025 року ТОВ ФК «Кредит-Капітал» направило претензію відповідачу, в якій повідомило про відступлення прав вимоги із зазначенням реквізитів для сплати заборгованості.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним (що відповідає належному виконанню відповідно до ст. 516 ЦК України). Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов`язання первинному кредитору належним.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора, тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 361/2105/16-ц.

Отже, позивач має право вимоги до відповідача.

Пред`являючи позов до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором від 24 листопада 2020 року № 2719270, новий кредитор посилався на те, що позичальник після заміни кредитора у зобов`язанні борг не погасив, має невиконані зобов`язання з погашення тіла кредиту, зі сплати процентів, а також нарахованої пені за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Доказів виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором від 12 березня 2025 року № ДП 0012348 матеріали справи не містять.

Щодо доводів відповідача про те, що про укладення договору факторингу йому не було повідомлено, суд зазначає наступне.

В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 липня 2014 року у справі № 6-14194св14 зроблено висновок, що підтвердженням суми заборгованості є кредитний договір, договір факторингу, який у встановленому порядку недійсним не визнаний та в якому визначено розмір відступленої заборгованості, та розрахунок кредитної заборгованості, здійснений банком при відступлені права вимоги.

Відповідно до положень ст.ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Ч.ч. 1, 2 ст. 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права фактора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, а боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог фактора, що відповідає положенням ст. 124 Конституції України.

Крім того, за змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особи, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним.

Суд не ставить під сумнів укладання між первісним кредитором та позивачем договору факторингу, за умовами якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі за кредитним договором від 24 листопада 2020 року №2719270.

Крім того, в анкеті-заяві на кредит № 2719270 зазначений процес (час) оформлення та розгляду заявки відповідача, а в довідці від 12 червня 2025 року зазначений час підписання кредитного договору одноразовим ідентифікаторам, відправленим відповідачу для підписання договору. Це узгоджується з типовим технічним порядком оформлення електронних правочинів, де момент створення заявки передує моменту остаточного підписання договору.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному розмірі.

Щодо стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 800 грн 00 коп., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.2.1 кредитного договору від 24 листопада 2020 року передбачена комісія за надання кредиту, яка нараховується одноразово в день підписання цього договору, за ставкою 10, 00% % від суми наданого кредиту. Таким чином положення ст.ст. 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування», на які посилається відповідач не розповсюджуються на п. 2.2.1 кредитного договору.

Щодо доводів відповідача про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 19 Перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Законом від 14 травня 2025 року № 4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» відновлені строки позовної давності з 04 вересня 2025 року.

Таким чином, з огляду на те, що з 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон, згідно з яким в Україні запроваджений з 12 березня 2020 року загальнодержавний карантин, який тривав до 30 червня 2023 року, а з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який діє на усій території України, а також на встановлені судом обставини, а саме звернення позивача з даним позовом 27 вересня 2025 року, трирічний строк позовної давності щодо вимог у даній справі позивачем не пропущено.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги те, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань в строки, передбачені кредитним договором, не виконав, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп.

Згідно з положенням п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі недотримання, на її думку, вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Правнича допомога позивачу надавалася адвокатським об`єднанням «Апологет» на підставі договору про надання правової допомоги від 01 липня 2025 року № 0107. Вартість послуг згідно з актом про надання юридичної допомоги від 24 липня 2025 року № Д/897, складає 8 000 грн 00 коп. У відзиві відповідач просив зменшити суму витрат на оплату правничої допомоги адвоката, але не довів неспівмірність заявлених позивачем витрат, однак обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання, тому суд дійшов висновку про задоволення витрат позивача на правничу допомогу в розмірі 8 000 грн 00 коп.

Керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 354ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором від 24 листопада 2020 року № 2719270 в розмірі 36 400 (тридцять шість тисяч чотириста) гривень 00 копійок, судові витрати в розмірі 2 422(дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, витрати на правничу допомогу в сумі 8 000 (вісім тисяч) грн 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, 79029;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 18 березня 2026 року.

Суддя: О. М. Вірченко