Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №371/1911/25 — Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 371/1911/25

Номер провадження № 2/371/615/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2026 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Кириленко М.О.

за участю помічника судді Файбисович Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миронівка Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що вона із відповідачем перебуває з 27 серпня 2014 року у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне сімейне життя між ними не склалося та припинені. Підставою для розірвання шлюбу є відсутність взаєморозуміння та поваги один до одного. Сторони спільне господарство не ведуть, шлюбні стосунки не підтримують, спору про поділ майна відсутній, спору про визначення місця проживання дитини відсутній. Просить суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 та стягнути судові витрати.

Ухвалою суду від 25.11.2025 позовна заява була залишена без руху.

Ухвалою суду від 15.12.2025 було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 17.02.2026 провадження у справі зупинено, оскільки сторонам по справі надано строк на примирення один місяць.

Ухвалою суду від 17.03.2026 провадження у справі поновлено.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, заявою від 18.03.2026 просила розгляд справи проводити без її участі, на розірванні шлюбу наполягала у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з`явився, заявою від 18.03.2026 просив розгляд справи проводити без його участі. Проти розірвання шлюбу не заперечує.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , перебувають у шлюбі зареєстрованому 27 серпня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миронівського районного управління юстиції у Київській області, про що складено відповідний актовий запис №75, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_1 від 27.08.2014 (а.с. 10).

Від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 9).

Причинами розірвання шлюбу є те, що сторони фактично припинили шлюбні стосунки, спільного господарства не ведуть, не мають наміру поновлювати сімейні відносини, подальше спільне життя чоловіка й жінки та збереження шлюбу суперечить їх інтересам.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно ст. 111 СК України суд вживає заходи щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Положеннями п. 3 ч. 2 ст. 18, ч. 3 ст.ст. 51, 56, ч. 1 ст. 110 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред`явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється в наслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім`ї як добровільного союзу, у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз сім`ю шлюб, не може мати місце.

Матеріалами справи встановлено, що у сторін сім`я розпалася, шлюбні стосунки припинили, позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, наполягає на розірванні шлюбу, відповідач погодився на розірвання шлюбу, про що вказав у письмовій заяві, яку подав до суду, сторони не бажають зберігати шлюб, спільного господарства не ведуть, спору про місця проживання дитини не мають.

На підставі викладеного, з урахуванням досліджених доказів по справі, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, а тому позов законний, обґрунтований і такий, що підлягає задоволенню.

За ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем сплачено 1 211, 20 гривень судового збору (а.с. 2).

Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки сплачений нею судовий збір при подачі позову до суду в розмірі 1 211, 20 гривень.

Керуючись ст.ст. 111-112, 114-115 СК України, ст.ст. 12, 13, 19, 78, 81, 89, 263-265, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 27 серпня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миронівського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис №75 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в розмірі 1 211, 20 гривень.

Копію рішення направити до ДРАЦС для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.О. Кириленко