Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №363/6546/25 — Вишгородський районний суд Київської області

"12" березня 2026 р. Справа № 363/6546/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Рудюка О.Д.,

за участю: секретаря судового засідання Шевченко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

ТОВ «Коллект Центр» звернулось до Вишгородського районного суду Київської області з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 , заборгованості 46 680,25грн. заборгованості за кредитним договором № 0734879268 від 02.01.2020року, витрати по сплаті судового збору 2 422,40грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 16 000,00грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 02.01.2020 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір № 0734879268, відповідно до умов якого товариство зобов`язалось надати позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20 000,00 грн., в межах строку дії договору 36 календарних місяців з дня підписання договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту, не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами. ТОВ «ІНФІНАНС» належним чином виконало свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку та на умовах, передбачених договором. Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов`язання не виконала, грошові кошті не повернула та не сплатила проценти за користування ними.

14.07.2021 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір № 14-07/21, відповідно до умов якого ТОВ «ІНФІНАНС» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до позичальників за кредитними договорами, в тому числі за договором № 0734879268.

10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір № 10-01/2023, на відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» належні йому права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0734879268.

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 0734879268. Разом з тим, відповідач після відступлення права грошової вимоги до позивача не надавала грошових коштів для сплати кредиту та процентів за користування ним, у зв`язку з чим виникла прострочена заборгованість в загальному розмірі 69 097,75грн., з яких 3 500,00грн. заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту), 65 597,75грн. заборгованість за процентами, нарахованими на дату відступлення права вимоги. Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача частину заборгованості у розмірі 46 680,25грн., з яких заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 3 500,00грн. та заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 43 180,25грн., а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмір 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 16 000,00 грн.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 13.11.2025 року по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в просильній частині позовної заяви просить проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановлений законом порядку, причини неявки суду невідомі. Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

На день ухвалення рішення відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.

Суд зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи згідно із положеннями статті 280 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

02.01.2020 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 07348798268, відповідно до умов якого товариство зобов`язалось надати позичальнику кошти на умовах фінансового кредиту (кредит) для власних потреб на умовах цього договору, а також згідно Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM» (надалі Правила), які є невід`ємною частиною договору, а позичальник, в свою чергу, зобов`язалась повернути кредит та сплатити відсотки й інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами (п. 1.1 кредитного договору).

Відповідно до змісту п.п. 1.2, 1.5, 1.6 договору кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20 000,00 грн., в межах строку дії договору 36 календарних місяців з дня підписання договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту, не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами, максимальна процентна ставка 1,75% за кожен день користування кредитом.

Даний договір укладений між сторонами в електронній формі в порядку, встановленому Законом України «Про електронну комерцію», та підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором 3r7z0r, що прирівнюється до укладення договору в письмовому вигляді та створює для позичальника та товариства такі ж правові зобов`язання та наслідки (п.п. 7.5-7.6 договору).

Підписавши вказаний договір електронним підписом, відповідач підтвердила, що перед його укладанням повністю ознайомилася з Правилами, викладеними на веб-сайті Товариства, Проектом Договору, які відповідають умовам даного Договору, та погоджується з ними (п. 7.1договору).

02.01.2020 року відповідач ОСОБА_1 підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором 6d7q7s Акцепт оферти від 28.01.2020 року на отримання траншу кредиту в сумі 3 500,00грн. згідно Заявки анкети від 28.01.2020 року в рамках Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на погоджених умовах.

Листом № 8413_25707143521 від 97.97.2025 року ТОВ «Універсальні платіжні рішення», що надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків ТОВ «ІНФІНАНС» на підставі договору на переказ коштів № ФК-П-17/08-04 від 03.08.2017, підтвердило успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта, а саме 28.01.2020 11:12 на суму 3 500,00грн., маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 47393656, призначення платежу: Зачисление 3 500грн. на карту НОМЕР_1 .

ТОВ «ІНФІНАНС» підтвердило видачу позичальнику ОСОБА_1 кредиту за договором № 0734879268 від 02.01.2020 в сумі 3 500,00 грн. через платіжну систему IPay, дата транзакції 28.01.2020, ID транзакції № 47393656, що підтверджується ТОВ «ІНФІНАНС».

Таким чином, ТОВ «ІНФІНАНС» свої зобов`язання за вищевказаним договором позики виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредит на умовах, визначених договором.

Однак відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість за кредитним договором № 0734879268 від 02.01.2020 року.

14.07.2021 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 14-07/21, за умовами якого ТОВ «ІНФІНАНС» за плату відступило ТОВ «Вердикт Капітал» належні йому права грошової вимоги до боржників (п.п. 2.1 договору факторингу); Акти приймання-передавання Реєстру боржників за договором факторингу № 14-07/21, підписаний Сторонами та скріплений їх печатками, міститься в матеріалах справи.

Згідно платіжного доручення № М1 від 14.07.2021 ТОВ «Вердикт Капітал» сплачено ТОВ «ІНФІНАНС» плату за договором факторингу № 14-07/21 від 14.07.2021.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 14-07/21 від 14.07.2021, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 0734879268 від 02.01.2020 (номер в Реєстрі № 4012).

10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» належні йому права грошової вимоги за договорами до боржників, вказані в реєстрі боржників (п. 2.1); акт прийому-передачі Реєстру боржників за договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, підписаний сторонами та скріплений їх печатками, міститься в матеріалах справи.

Згідно акту зарахування зустрічних позовних вимог від 28.02.2023 року проведено розрахунок за договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Вердикт Капітал».

Відповідно до реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги з відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 0734879268 (номер в Реєстрі 12334).

Таким чином, розмір непогашеної загальної заборгованості відповідача перед позивачем ТОВ «Коллект Центр» за договором № 0734879268 від 02.01.2020 року становить 46 680,25грн.

В добровільному порядку відповідач заборгованість за вищевказаним договором не погашає.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом положень статтей 526, 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок у зобов`язанні належним чином, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги призводить до заміни сторони за кредитним договором (кредитора), проте не змінює умови укладеного кредитного договору.

Частиною першою статті 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Відповідно до статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Водночас, з тлумачення статті 516, частини 2 статті 517 ЦК України випливає, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічні висновки послідовно висловлені Верховним Судом у постановах від 23.02.2022 у справі № 761/1543/20, від 19.01.2022 року у справі № 639/86/17, від 14.07.2021 у справі № 554/8549/15-ц, від 12.02.2020 у справі № 522/22802/17, від 07.02.2018 у справі № 2-2035/11, які суд враховує до даних спірних правовідносин відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України.

Отже, факт сингулярного правонаступництва, за яким до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» перейшли права кредитора до відповідача ОСОБА_1 підтверджується сукупністю наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, судом встановлено та не спростовано сторонами, що відповідач після заміни кредитора жодних дій щодо погашення заборгованості за вказаним вище кредитним договором не вчинив, в результаті чого виникла прострочена заборгованість перед ТОВ «Коллект Центр» за кредитним договором № 0734879268 від 02.01.2020 в загальному розмірі 46 680,25грн., яку в добровільному порядку відповідач не погашає.

Будь-яких доказів на спростування вказаних розрахунків, а також доказів належного виконання умов вищезазначених договорів відповідач суду не надав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Так, як вбачається з матеріалів справи позивачем в особі представника було заявлено вимогу про компенсацію судових витрат на правничу допомогу у сумі 16 000,00 грн. В обґрунтування якої додано договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 року, заявка на надання юридичної допомоги № 2578 від 01.09.2025 року, витяг з акту № 14 про надання юридичної допомоги від 30.09.2025 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ця вимога обґрунтована, однак підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно частин 3, 8 статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Статтями 26, 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги. Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Надані документи відповідно до положень статей 15, 77 ЦПК України є належними доказами сплати грошових коштів за надання професійної правничої допомоги у даній справі.

Таким чином, у відповідності до вимог ст. 137 ЦПК України, представником позивача надано детальний опис виконаних робіт (наданих послуг).

Враховуючи вищевикладене та складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи (позов поданий дистанційно через систему Електронний суд, представник позивача участі у судових засіданнях не приймав), застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за можливе стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00грн.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12-13, 19, 81, 89, 141, 211, 223, 263-265, 268, 272-276 ЦПК України, ст.ст. 207, 512, 514, 610, 627-629, 638, 525-526, 536, 1048-1050, 1054, 1077 ЦК України, суд,-

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором № 0734879268 від 02.01.2020 року у розмірі 46 680,25 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 4 000,00грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Цент» (ЄДРПОУ 44276926, 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3 офіс. 306).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).

Повний текст судового рішення складено 19.03.2026 року.

Суддя О.Д. Рудюк