Постанова від 05 березня 2026 р. у справі №362/1723/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/1723/26

Провадження № 1-кс/362/141/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

слідчого судді – ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши в м. Василькові Київської області клопотання дізнавача сектору дізнання відділу поліції №1 Обухівського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026116140000025 від 20.02.2026 року, за ознаками кримінальног о правопорушення, передбаченого ст.290 КК України,-

в с т а н о в и в:

04.03.2026 р. до Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання дізнавача сектору дізнання відділу поліції №1 Обухівського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026116140000025 від 20.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.

Клопотання слідчого мотивовано тим, що Слідчим відділенням відділу поліції № 1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026116140000025 від 20.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.

До ЧЧ ВП №1 Обухівського РУП 20.02.2026 надійшло повідомлення від працівників поліції, про те що 20.02.2026 р. за адресою:Київська обл, Обухівський р-н, с. Погреби, вул. Центральна, навпроти буд. 14, було виявлено транспортний засіб марки Mercedes-Benz Vito 108 D, ДНЗ, НОМЕР_1 , з ознаками підробки, а саме символи ідентифікаційного номера мають ознаки невідповідності (ІТС ІПНПУ №2476 від 20.02.2026).

20.02.2026 р. СД відділу поліції №1 Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області відомості по вищевказаному факту внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026116140000025 від 20.02.2026 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.

Цього ж дня, тобто 20.02.2026 р. в ході огляду місця події за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Погреби, вулиця Центральна, неподалік будинку 14, автомобіля марки Mercedes-Benz Vito 108 D, ДНЗ, НОМЕР_1 . Під час огляду ідентифікаційного номера кузова (VIN-коду) НОМЕР_2 , розташованого у передбаченому заводом-виробником місці, встановлено наявність слідів корозії металу (іржі) в зоні нанесення номера. Також виявлено сліди стороннього фарбування (лакoфарбового покриття), що частково перекриває маркування. Символи ідентифікаційного номера мають ознаки невідповідності заводському шрифту: різна глибина нанесення, неоднакова висота та конфігурація окремих символів, нерівномірне розташування відносно загальної лінії маркування. Виявлені ознаки можуть свідчити про можливе втручання в первинне маркування. Під час огляду місця події було вилучено автомобіля марки «Mercedes-Benz Vito 108 D, ДНЗ НОМЕР_1 , на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою Київська область Фастівський район с. Бориси провулок Боженка №22. Також було вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 , яке в подальшому було поміщене до паперового пакету та опечатано належним чином. Було опитано водія транспортного засобу «Mercedes-Benz Vito 108 D, ДНЗ НОМЕР_1 , гр. ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає АДРЕСА_1 , який пояснив що дійсно вище вказаний автомобіль перебуває в його користуванні, але фактично власником є його знайомий гр. ОСОБА_6 що вказано в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 на автомобіль «Mercedes-Benz Vito 108 D, ДНЗ НОМЕР_1 , також останній, повідомив що гр. ОСОБА_6 перебуває за кордоном.

З огляду на викладене існують обставини, які підтверджують, що незастосування заборони або обмеження користування, розпорядження вказаним майном призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України а підстави решт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки є достатні підстави вважати, що вищевказане майно може бути знищене чи спотворене.

Слідчий та прокурор в судове засідання не з`явилисяся, судом про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялися належно.

Власник майна в судове засідання не з`явився, було здійснено телефоний дзвінок з метою повідомлення про дату та час судового засідання однак абонент перебував поза зоною досяжності, зі слів гр. ОСОБА_5 було повідомлено в телефоному режимі, що власник майна ОСОБА_6 знаходиться за кордоном.

Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що ВП № 1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026116140000025 від 20.02.2026 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.

Згідно протоколу огляду місця події від 20.02.2026 р. в період часу з 10 год. 30 хв. по 10 год. 50 хв. дізнавачем СД ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області ст.. лейтенантом поліції ОСОБА_7 , було проведено огляд місяця події за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Погреби, вулиця Центральна, неподалік будинку 14, автомобіля марки Mercedes-Benz Vito 108 D, ДНЗ, НОМЕР_1 . Під час огляду ідентифікаційного номера кузова (VIN-коду) НОМЕР_2 , розташованого у передбаченому заводом-виробником місці, встановлено наявність слідів корозії металу (іржі) в зоні нанесення номера. Також виявлено сліди стороннього фарбування (лакoфарбового покриття), що частково перекриває маркування. Символи ідентифікаційного номера мають ознаки невідповідності заводському шрифту: різна глибина нанесення, неоднакова висота та конфігурація окремих символів, нерівномірне розташування відносно загальної лінії маркування.

Постановою від 20.02.2026 р. дізнавача сектору дізнання відділу поліції №1 Обухівського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_3 , автомобіль марки Mercedes-Benz Vito 108 D, державний номерний знак НОМЕР_1 було визнано речовим доказом.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Згідно ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

У відповідності до положень ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

За змістом статті 98, пункту 1 частини 2 та частини 10 статті 170 КПК України, арешт майна, метою якого є збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що це майно є матеріальними об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Положення ч. 2 ст. 173 КПК України передбачають, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу; 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Враховуючи, що слідчим доведено необхідність застосування арешту, з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, проведення ряду слідчих дій, експертиз, а також з урахуванням того, що вказане у клопотанні майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, а саме містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є речовими доказами, а не накладення арешту може призвести до його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, або подальшого використання, слідчий суддя прийшов до висновку, про наявність достатніх підстав для арешту майна, а відтак клопотання підлягає до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись статтями 22, 98, 107, 167, 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Накласти арешт на транспортний засіб — автомобіль марки Mercedes-Benz Vito 108 D, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_6 , що вказано в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 , але фактично користується ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною користування та розпорядження зазначеним транспортним засобом, а також на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 .

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково за ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, їх захисника, іншого власника або володільця майна, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня отримання її копії.

Слідчий суддя ОСОБА_1