Рішення від 26 лютого 2026 р. у справі №361/4935/25 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Суд: Броварський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 26 лютого 2026 р.

Справа: №361/4935/25

Суддя: Писанець Н. В.

Справа № 361/4935/25

Провадження № 2/361/1715/25

27.02.26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

27 лютого 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Писанець Н.В.,

при секретарі – Міхальовій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бровари у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування збитків, –

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування збитків.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що 04 грудня 2015 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір позики, у відповідності до якого були передані грошові кошти в сумі 875 000 грн. 00 коп. в борг. Строк повернення грошових коштів - до першої вимоги. Укладення цього договору підтверджується самим договором позики, що відповідає нормам цивільного законодавства України. Гарантом виконання позичальником своїх обов`язків виступила ОСОБА_3 .

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 вересня 2017 року в справі №361/1830/2017 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 на користь його користь суму заборгованості за договором позики від 04 грудня 2015 року в розмірі 941 500,00 гривень. Рішення суду набрало законної сили 03 жовтня 2017 року.

28.12.2017 року Броварським міськрайонним відділом державної виконавчої служби було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 55451377.

У період з 04 жовтня 2017 року до теперішнього часу жоден суд або орган державної виконавчої служби, зокрема Броварський районний відділ, не здійснював розрахунків 3% річних та індексу інфляції, і ці суми не були враховані при виконанні рішення суду.

04 травня 2023 року було винесено постанову про передачу майна стягувану у рахунок погашення боргу. На підставі цього він отримав у власність 2/3 частини нереалізованого на торгах домогосподарства по АДРЕСА_1 , вартість якої після торгів склала 609193,20 грн.

Так, відповідно до рішення суду, борг відповідача станом до 04 травня 2023 становив 941500 грн. 00 коп.

Посилаючись на вимоги ст. 625 ЦК України, позивач просила суд стягнути з відповідачів на свою користь інфляційних втрат у розмірі 804874,03 грн., а також 3% річних у розмірі 176717,47 грн., а також понесені витрати по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи без їхньої участі, в якій позовні вимоги підтримали та просили їх задовільнити.

У судове засідання відповідачі не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином, заяв про розгляд справи без їхньої участі чи відкладення розгляду справи не надходило.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 вересня 2017 року в справі №361/1830/2017 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 на користь його користь суму заборгованості за договором позики від 04 грудня 2015 року в розмірі 941 500,00 гривень. Рішення суду набрало законної сили 03 жовтня 2017 року.

Як передбачено п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 551 ЦК України передбачено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.

Таким чином, розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої палати Верховного Суду від 16.05.2018 року по справі № 686/21962/15-ц та від 10.04.2018 року по справі №910/10156/17.

З розрахунку, наведеного позивачем у позовній заяві - інфляційні втрати становлять 804874,03 грн., та 3% річних - 176717,47 грн.

Враховуючи наведене, суд доходить, що стягненню з відповідачів на користь позивача підлягають інфляційні втрати у розмірі 804874,03 грн. та 3% річних у розмірі 176717,47 грн.

Також, на підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідачів на користь позивача підлягають витрати у сплаті судового збору у сумі – 9815,92 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 551, 611, 629 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 76, 80, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування збитків – задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , інфляційні втрати у розмірі 804874,03 грн. та 3% річних у розмірі 176717,47 грн. на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , витрати у сплаті судового збору у сумі 9815,92 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Писанець Н.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua