Постанова від 17 березня 2026 р. у справі №273/507/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

У Х В А Л А

Справа № 273/507/26

провадження № 1-кс/0285/275/26

18 березня 2026 року м. Звягель

Слідчий суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

його захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції

клопотання слідчого СВ Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області, погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону,

за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025170040012659 від 17 липня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 5 ст. 407 КК України,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

УСТАНОВИВ :

Лейтенант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем за мобілізацією, перебуваючи на посаді офіцера відділення призову ІНФОРМАЦІЯ_1 в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 49, 128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану 27.11.2024 близько 08 год. 00 хв. самовільно залишив місце служби, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його із виконанням службових обов`язків у військовій частині та визначених місцях служби, не пов`язуючи його із виконанням службових обов`язків у військовій частині та визначених місцях служби до 08.10.2025, коли прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що за адресою: АДРЕСА_2 .

За час відсутності на службі у ІНФОРМАЦІЯ_4 лейтенант ОСОБА_4 в період з 27.11.2024 до теперішнього часу обов`язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами місця проходження служби, правоохоронні органи або органи державної влади про свою належність до військової служби, про вчинене ним нез`явлення вчасно на місце служби без поважних причин з відпустки та його причини не повідомив та проводив час на власний розсуд.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав. Пояснив, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.

У судовому засіданні ОСОБА_4 заперечував проти тримання його під вартою, пояснив, що наміру ухилятися від суду не має. Захисник наголосив, що клопотання є необґрунтованим, ризики надуманими.

Дослідивши клопотання, долучені докази на обґрунтування клопотання, заслухавши пояснення сторони обвинувачення та захисту, слідчим суддею встановлено наступне.

У провадженні СВ Звягельського ВП №2 ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження № 62025170040012659 від 17.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Згідно з протоколом затримання ОСОБА_4 затримано 16 березня 2026 року о 08 год. 55 хв. за підозрою у вчиненні вказаних злочинів.

16 березня 2026 року о 08 год. 48 хв. підозрюваному ОСОБА_4 вручено підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України.

Копія клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та матеріалів на його обґрунтування відповідно до ч. 2 ст. 184 КПК України надані підозрюваному 16.03.2026 о 11 год. 10 хв., проте він їх отримання відмовився у присутності двох свідків. Захисник копії зазначених матеріалів отримав 17.03.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні, відповідно до вимог КПК України, доказами, а саме: актом службового розслідування ІНФОРМАЦІЯ_5 , письмовими поясненнями свідків ОСОБА_6 від 27.11.2024, ОСОБА_7 від 27.11.2024 про відсутність ОСОБА_4 у місці служби з 27.11.2024; рапортом ОСОБА_4 від 08.10.2025, в якому останній зазначає, що відмовляється проходити службу у ІНФОРМАЦІЯ_4 чи резервному батальйоні та зобов`язується прибути до ВСП у м. Звягелі 13.10.2025 на 10-00 год., повідомив контактний номер телефону; допиту свідків ОСОБА_8 від 30.10.2025, ОСОБА_9 від 24.11.2025 про відсутність ОСОБА_4 на місці служби; поясненнями свідка ОСОБА_10 від 15.12.2025 про перебування ОСОБА_4 за місцем проживання у с. Табори Звягельського району.

Наявні у провадженні докази, на думку слідчого судді, вказують на обґрунтованість підозри у вчиненні особою інкримінованого кримінального правопорушення, у об`ємі, як того вимагає закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу, виходячи із критеріїв “розумної підозри”, тобто наявності фактів і іншої інформації, яка могла б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_4 міг вчинити вище зазначене кримінальне правопорушення.

Стороною обвинувачення обґрунтовано потреби досудового розслідування для такого втручання у права і свободи особи як взяття під варту, оскільки на даному етапі досудового розслідування зібрані докази, які вказують на наявність ризиків передбачених п. 1, п.5 ч.1 ст.177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування; продовжити вчиняти кримінальне правопорушення).

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Підозрюваному повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, за який передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, а тому, передбачаючи невідворотність покарання за вчинення злочину у вигляді позбавлення волі, підозрюваний може спробувати переховуватись від органів досудового розслідування. Наведена обставина свідчить про наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При обранні запобіжного заходу слідчий суддя враховує вік, незадовільний стан здоров`я; наявність міцність соціальних зв`язків, оскільки ОСОБА_4 має постійне місце проживання.

Безпідставною суд вважає позицію захисту, що ОСОБА_4 було невідомо про наявність кримінального провадження щодо нього, оскільки вказане спростовується рапортом, написаним ним власноруч 08.10.2025. Також доведеним є і факт ухилення підозрюваного від прибуття до ВСП у м. Звягелі, як зазначено у розписці.

З урахуванням тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення за підозрою та з метою запобіганню спробам переховуватися від органів досудового розслідування, продовжити вчиняти кримінальне правопорушення є підстави у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час досудового розслідування ризикам.

Також, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене, вважаю за належне призначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що забезпечить виконання підозрюваним, передбачених законом обов`язків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, враховуючи майновий, сімейний стан підозрюваного та тяжкість інкримінованого злочину.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Звягельського ВП №2 ГУНП в Житомирській області задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, тобто до 14 травня 2026 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 66 560,00 грн для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1