Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №274/219/26 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/219/26

провадження № 2/0274/115/26

Рішення

Іменем України

18.03.2026 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: судді Вдовиченко Т.М., за участі секретаря судового засідання - Рудич М.О., розглянувши в м. Бердичеві Житомирської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

в с т а н о в и в :

ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" звернулося до суду із зазначеною позовною заявою, згідно якої просить стягнути з відповідачки на користь товариства заборгованість за кредитним договором № 479094517 від 05.08.2024 в розмірі 27360,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.08.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №479094517.

Відповідно до договору факторингу МВ ТП/2 від 01.10.2024 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №479094517.

27.02.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено договір факторингу №27/0225-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №4 від 04.08.2025 до договору факторингу №27/0225-01 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 27360,00 грн., з яких 7600,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 15960,00 грн. сума заборгованості за процентами та 3800,00 грн - неустойка.

Зазначає, що всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідачка не виконала свого зобов`язання, після відступлення позивачу права грошової вимоги, не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги, а саме з 04.08.2025 позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій.

Отже, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором №479094517 від 05.08.2024 в розмірі 27360,00 грн., з яких 7600,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 15960,00 грн. сума заборгованості за процентами та 3800,00 грн - неустойка.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 12.01.2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам роз`яснено права, обов`язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій (а.с.50).

Відповідачка повідомлялася про розгляд справи шляхом направлення матеріалів позовної заяви та ухвали суду про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця проживання, який повернувся до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Враховуючи, що справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, ненадходження від відповідачки відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд дійшов до наступного висновку.

05.08.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №479094517, за яким кредитодавець зобов`язувався надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 7600 грн., а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним (п.2.1. договору).

Згідно п.7.2. договору, сума кредиту має бути повернута позичальником не пізніше ніж через 30 календарних днів. Кінцева дата повернення кредиту - 04.09.2029.

Договір підписано позичальником одноразовим ідентифікатором - MYCR (а.с.8-19).

До кредитного договору додано паспорт споживчого кредиту, в якому міститься інформація про основні умови кредитування (а.с.6 - 7).

Згідно платіжного доручення №7094355с-6128-4f22-f3d2-f0534f1652bc від 05.08.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перераховано 05.08.2024 на платіжну картку 5375-41ХХ-ХХХХ-7469 кошти в сумі 7600,00 грн за договором №479094517 від 05.08.2024 - ОСОБА_1 (а.с.20).

З розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором №479094517 від 05.08.2024, за ОСОБА_1 рахується заборгованість в розмірі 27360,00 грн., з яких 7600,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 6498,00 грн. сума заборгованості за процентами та 3800,00 грн - неустойка (а.с.21).

З розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором №479094517 від 05.08.2024, за ОСОБА_1 рахується заборгованість в розмірі 27360,00 грн., з яких 7600,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 15960,00 грн. сума заборгованості за процентами та 3800,00 грн - неустойка (а.с.22).

01.10.2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/2 (а.с.23 - 24). Згідно п. 2.1 договору факторингу № МВ -ТП /2 від 01.10.2024 року вбачається, що порядку та на умовах даного договору, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених ним договором.

Розмір (сума) фінансування, що підлягає сплаті фактором клієнту, встановлюється у Реєстрі прав вимоги ( п. 3.1. договору) .

27.02. 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено договір факторингу №27/0225-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах прав вимоги (а.с.25 - 26).

Відповідно до п. 2.2. договору факторингу, сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення прав вимоги за цим договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загально суми зобов`язання боржника. Разом з правом вимоги до фактора переходять всі інші права клієнта за кредитним договором. у випадку укладення сторонами більш ніж одного Реєстру прав вимог, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним додатком, та не замінює попередній.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №4 від 04.08.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 27360,00 грн., з яких 7600,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 15960,00 грн. сума заборгованості за процентами та 3800,00 грн - неустойка (а.с.28).

Зі змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до положень ч. 1ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У ст. 3 цього ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. ч. 7, 12 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі ( ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Як визначено ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У відповідності до ст.526,527,530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч. 1ст. 612 ЦК України)

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що відповідач умов договору не виконав, допустивши порушення щодо повернення коштів, встановлених таким договором, а тому суд приходить до висновку, що позивачем правомірно заявлені вимоги про стягнення із відповідача як боржника заборгованості за даним договором.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі.

Судом встановлено, що 01.10.2024 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» був укладений договір факторингу № МВ-ТП/2.

Відповідно до п.2.1. договору факторингу № МВ-ТП/2 в порядку та на умовах даного Договору, клієнт зобов`язується відступити факторингу права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Реєстр прав вимог до договору факторингу № МВ-ТП/2 від 01.10.2024 позивачем не надано, доказів про передачу грошових коштів також до матеріалів справи не долучено, клопотань про витребування доказів не заявлено, за таких обставин позивач не надав доказів про отримання ТОВ «Таліон плюс» прав вимог за кредитним договором №479094517 від 05.08.2024, а тому ТОВ «Таліон плюс» відповідно не могло передати це право вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

Крім того, договори факторингу надані суду частково: договір № МВ -ТП /2 від 01.10.2024 надані пункти 1.1.-3.3. та 11.4 - 12 розділ; договір факторингу № 27/0225-01 від 27.02.2025 року відсутні сторінки з пунктами від 4.5 до 11.10, що позбавило суд можливості належним чином дослідити вказані договори факторингу.

За таких обставин суд відмовляє в задоволенні позову.

Судові витрати позивачу суд не відшкодовує, оскільки йому відмовлено в задоволенні позову.

Керуючись ст. 12-13,76-81,89,247,258,263-265,274-275,279,354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 18 березня 2026 року

Суддя: Т.М. Вдовиченко