Вирок від 18 березня 2026 р. у справі №163/481/26 — Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/481/26

Провадження № 1-кп/163/140/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Ковельського району Волинської області кримінальне провадження № 12025030560000494 про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Вишнів Ковельського району Волинської області, що проживає по АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, середньої освіти, неодруженої, непрацюючої, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.1261 КК України,

в с т а н о в и в :

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що вона 19.12.2022, 27.09.2024, 20.11.2024, 25.04.2025 та 07.06.2025 вчиняла домашнє насильство щодо своєї матері ОСОБА_4 і постановами Любомльського районного суду Волинської області від 29.12.2022, 10.10.2024, 28.11.2024, 01.05.2025 та 19.06.2025 визнана винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2, 3 ст.1732 КУпАП, проте належних висновків не зробила та продовжила систематично вчиняти домашнє насильство при таких обставинах.

Так, ОСОБА_5 в порушення вимог ст.28 Конституції України, Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року №2229-VIII, умисно та безпричинно близько 10:40 години 24.11.2025, перебуваючи за місцем свого проживання, по АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_4 , а саме умисні дії психологічного та фізичного характеру, що полягали у висловлюванні в її адресу нецензурною лайкою, словесних образах, шарпанині та штовханні, що призвело до психологічних страждань потерпілої.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ст.1261 КК України.

У суд кримінальне провадження надійшло у формі обвинувального акта.

В підготовчому засіданні сторони подали угоду про примирення.

Згідно із цією угодою ОСОБА_5 повністю визнає вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення за фактичними обставинами і погоджується з кваліфікацією її дій.

В угоді сторони підтверджують, що ознайомлені з наслідками її укладення та невиконання.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_5 буде призначене покарання за ст.1261 КК України у вигляді пробаційного нагляду строком на два роки з покладенням обов`язків, передбачених ч.2 ст.591 КК України та на підставі ст.911 КК України направлення обвинуваченої для проходження програми для кривдників строком на три місяці.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з такого.

За інкримінованим обвинуваченням ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні визнала себе винуватою повністю.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачена визнала себе винуватою, відповідно до ст.12 КК України віднесений до категорії нетяжких. Міра покарання, погоджена сторонами угоди, відповідає санкції ст.1261 КК України.

Судом встановлено, що обвинувачена і потерпіла цілком розуміють положення ч.5 ст.474 КПК України, в тому числі, щодо права на судовий розгляд та щодо обмежень у правах, а також усвідомлюють наслідки невиконання угоди відповідно до ст.476 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Про це заявили в судовому засіданні обвинувачена, її захисник і потерпіла, а також свідчать вивчені судом матеріали кримінального провадження.

Передбачених ч.7 ст.474 КПК України обставин, що перешкоджали б затвердженню угоди, суд не виявив.

В підготовчому засіданні прокурор вважала за необхідне затвердити угоду, обвинувачена, її захисник і потерпіла проти цього не заперечують і погодились на призначення узгодженого покарання.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що угода відповідає приписам ст.471 КПК України, не суперечить іншим вимогам КПК України та КК України і підлягає затвердженню.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Долю речових доказів - вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення судової психологічної експертизи (висновок експерта № 135/12/25 від 16 грудня 2025 року) в розмірі 9600 гривень, яка надана прокурором, приймаються на рахунок держави, оскільки її висновки не мають доказового значення у справі.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої не застосовувався.

Керуючись ст.ст.373, 374, 474, 475, ч.15 ст.615 КПК України, суд

у х в а л и в :

Угоду про примирення від 16 березня 2026 року у кримінальному провадженні № 12025030560000494, укладену потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_5 , затвердити.

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.1261 КК України, і за цим законом призначити їй покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.

Покласти на ОСОБА_5 , відповідно до ч.2 ст.591 КК України, наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ст.911 КК України застосувати до ОСОБА_5 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників на строк 3 (три) місяці та покласти на неї обов`язок пройти цю програму.

Речові докази:

- оптичний носій інформації DVD-R диск з вмістом відеофайлів, який зберігається при матеріалах кримінального провадження № 12025030560000494, залишити в матеріалах цього провадження;

- медичну картку амбулаторного хворого №102830 на ім`я ОСОБА_5 , яка зберігається при матеріалах кримінального провадження № 12025030560000494, повернути обвинуваченій ОСОБА_5 в повне розпорядження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення, а засудженим протягом 30 днів із часу вручення копії даного вироку через Любомльський районний суд.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Головуючий : суддя ОСОБА_1