Вирок від 18 березня 2026 р. у справі №161/5509/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/5509/26

Провадження № 1-кп/161/899/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 19 березня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

потерпілої - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026030580000115 від 20.01.2026, який надійшов до суду 12.03.2026 від Луцької окружної прокуратури, про обвинувачення

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Торчин Волинської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, зі середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:

?14.07.2020 вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки;

?22.04.2021 вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області за ст. 389-2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком суду від 14.07.2020 та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 4 місяці; звільнений 21.04.2025 на умовно-достроковий термін 9 місяців 23 дні, -

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_6 , о 17 годині 47 хвилин 19 січня 2026 року, перебуваючи усередині приміщення під`їзду №1, що за адресою: Волинська область, місто Луцьк, проспект Соборності, будинок №15, діючи умисно, повторно, в період дії воєнного стану, який введений на території України відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року, неодноразово продовженого у встановленому порядку, та який діяв на час вчинення кримінального правопорушення, керуючись корисливим мотивом і метою відкритого викрадення чужого майна, підійшов зі спини до потерпілої ОСОБА_4 , яка направлялась до сходової клітки під`їзду та шляхом ривка повторно відкрито викрав жіночу сумку, вартість якого згідно висновку експерта №СЕ-19/103-26/1498-ТВ від 16.02.2026 становить 201 гривень 33 копійок, що знаходилась у правій руці потерпілої, всередині якої знаходились грошові кошти у сумі 500 гривень та мобільний телефон марки «Samsung», модель «Galaxy A20», з об`ємом пам`яті 3/32 ГБ, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , вартість якого згідно висновку експерта №СЕ-19/103-26/1504-ТВ від 05.02.2026 становить 1583 гривень 33 копійок, чим завдав потерпілій ОСОБА_4 майнової шкоди на загальну суму 2 284 гривень 66 копійок.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та показав, що дійсно він, при обставинах місця і часу, що зазначені в обвинувальному акті, відкрито викрав жіночу сумочку в якій знаходилися грошові кошти у сумі 500 гривень та мобільний телефон «Samsung», вартість якого підтвердив. У вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.

Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердила факт відкритого викрадення належної їй жіночої сумки, при обставинах місця, часу, вказаних в обвинувальному акті. При призначенні покарання обвинуваченому покладалася на розсуд суду.

Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження змісту обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ч.4 ст. 186 КК України.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання, та дані про особу винного.

До обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання, суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Обвинувачений ОСОБА_6 раніше судимий, відбував реальну міру покарання, має постійне місце проживання, не працює, не має постійного джерела доходу, вчинив умисний корисливий злочин, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, в період умовно-дострокового звільнення від покарання за попереднім вироком, однак свою вину визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому, збитки відшкодовано частково шляхом поверненням викраденого, на обліках у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває. А тому, врахувавши наведені обставини в їх сукупності, а також думку потерпілої, яка при призначенні покарання покладалася на розсуд суду, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства, а відтак йому слід призначити покарання, передбачене санкцією статті кримінального закону за яким він притягується до кримінальної відповідальності, у виді позбавлення волі.

Таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_6 слід залишити попередній – у виді тримання під вартою з метою запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а саме вчинення нових кримінальних правопорушень та переховування обвинуваченого від суду.

На підставі ст.ст.100 ч.9, 124 ч.2, 174 ч.4 КПК України суд вирішує долю речових доказів, питання розподілу процесуальних витрат та арештованого майна.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 174, 369, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.04.2021, та призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 1 (один) місяць.

Початок строку відбуття покарання рахувати із дня набрання цим вироком законної сили.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_6 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 20 січня 2026 року по день набрання цим вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 залишити попередній – тримання під вартою.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення експертиз у кримінальному провадженні №12026030580000115 від 20.01.2026 на загальну суму 3 119 (три тисячі сто дев`ятнадцять) гривень 90 копійок.

Речові докази:

-куртку марки «LC WAIKIKI» розміру XL темного кольору – повернути за належністю законному володільцеві ОСОБА_6 ;

-сумку жіночу чорного кольору, виготовлену з матеріалу по типу синтетичної шкіри – повернути за належністю законному володільцеві ОСОБА_4 .

Арешт, накладений 23.01.2026 ухвалами слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області на майно, вилучене в ході проведення огляду місця події у кримінальному провадженні №12026030580000115, скасувати.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий