Вирок від 18 березня 2026 р. у справі №465/5579/21 — Франківський районний суд м. Львова

465/5579/21

1-кп/465/706/26

ВИРОК

Іменем України

19.03.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м.Львова в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1

при секретарі судового засідання – ОСОБА_2

за участю:

прокурора – ОСОБА_3

законного представника – ОСОБА_4

захисника – ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021141080000007 від 20.02.2021 року відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України,

за участі обвинуваченого ОСОБА_6

встановив:

14.02.2021 року приблизно о 00.30 год. обвинувачений неповнолітній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в групі осіб із неповнолітнім ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та особою, матеріали щодо якого виділено в окреме провадження, у зв`язку з оголошенням у розшук, згідно з ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 07.02.2023, перебуваючи в одній із кімнат закинутої нежитлової будівлі, розташованої на АДРЕСА_2 , з мотивів явної неповаги до суспільства, нехтуючи елементарними правилами моральності то добропристойності, що супроводжувалось винятковим цинізмом, виражаючись нецензурними словами, безпричинно, вчинив хуліганські дії відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Так, неповнолітній ОСОБА_6 , разом із неповнолітнім ОСОБА_7 та особою, матеріали щодо якого виділено в окреме провадження прийшли в закинутий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де тимчасово проживали ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

У подальшому, ОСОБА_6 , демонструючи винятковий цинізм, почав виражатися в сторону ОСОБА_8 та ОСОБА_9 нецензурними словами, насміхаючись із способу їх життя.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, демонструючи зверхність та вседозволеність, ОСОБА_6 тримаючи за ноги ОСОБА_8 , стягнув її з ліжка та наніс удар рукою в голову, після чого, наніс кілька ударів руками та ногами по тілу останньої. В цей час, особа, матеріали щодо якого виділено в окреме провадження та ОСОБА_7 утримували ОСОБА_9 на ліжку, з метою протидії вчинення ним опору їх незаконним діям.

Також, ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 та особою, матеріали щодо якого виділено в окреме провадження, нехтуючи правом осіб на статеву свободу та статеву недоторканість, умисно, шляхом висловлення на адресу ОСОБА_9 та ОСОБА_8 погроз та вказівок, схилили останніх до вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із оральним проникненням в тіло ОСОБА_8 , з використанням гені талій ОСОБА_9 , при цьому записували вказані дії на камеру мобільного телефону та насміхалися із вказаних осіб.

Крім цього, встановлено, що 14.02.2021 приблизно о 00.30 год., обвинувачений неповнолітній ОСОБА_6 , під час вчинення хуліганських дій, перебуваючи в одній із кімнат закинутої нежитлової будівлі, розташованої на АДРЕСА_2 , маючи умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, керуючись хуліганським мотивом, умисно наніс ОСОБА_8 удари ногами та руками в область голови та тіла, після чого за допомогою дерев`яної ніжки від стільця, яку взяв на місці події, наніс декілька ударів в область голови потерпілої.

Продовжуючи свої дії ОСОБА_6 піднявши з підлоги скляний флакон від парфумів кинув його в голову ОСОБА_8 .

В результаті протиправних дій ОСОБА_6 , потерпілій ОСОБА_8 заподіяно тяжке тілесне ушкодження за однакою небезпеки для життя в час спричинення, а саме: закриту черепно-мозкову травму у вигляді синця на чолі зліва та верхній повіці лівого ока з садном на його фоні, рани в правій чільно-тім`яній ділянці та садна на лиці, крововиливи в м`які покриви голови в правій чільно-тім`яній ділянці, чільній ділянці зліва, крововилив в тверду мозкову оболонку, субдоральну гематому в ділянках лівих передньої, середньої та частково задньої черепних ямок, крововиливи під м`які мозкові оболонки в лівій чільно – скроневій ділянці, що призвело до стиснення головного мозку кров`ю, набряку головного мозку, внаслідок чого настала смерть потерпілої.

14.07.2021 повідомлено про зміну раніше повідомленої (25.02.2021) підозри та про нову підозру у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілої та хуліганстві вчиненому групою осіб, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 121 та ч.2 ст. 296 КК України.

Ухвалою суду від 20.02.2026 звільнено обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України на підставі п. 3 ч.1 ст. 49, п.2 ч.2 ст. 106 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021141080000007 від 20.02.2021 року в частині обвинувачення ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК Укїни – закрито на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю, не заперечив фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті. Пояснення дав аналогічні обвинувальному акту. Щиро розкаявся у скоєному.

Захисник в судовому засіданні просив суд врахувати, що обвинувачений раніше не судимий, щиро розкаявся, під час вчинення злочину був неповнолітнім, а також просив зарахувати у строк покарання період перебування обвинуваченого під вартою, та перебування під цілодобовим домашнім арештом.

Від потерпілого ОСОБА_10 в матеріалах справи міститься заява про розгляд кримінальної справи за його відсутності у зв`язку із занятістю на навчанні та роботі.

Від потерпілого ОСОБА_11 в матеріалах справи міститься заява про розгляд кримінальної справи за його відсутності у зв`язку із перебуванням за кордоном.

Враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорювались фактичні обставини кримінального провадження, з`ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, у судовому засіданні відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, не досліджувались інші зібрані по справі докази, так як за згодою учасників процесу дослідження останніх визнано недоцільним.

Аналізуючи наведене, суд приходить до переконання, що вина обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень доведена повністю, а його дії вірно кваліфіковано за ч.2 ст. 121, ч.2 ст. 296 КК України, як заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілої та хуліганство вчинене групою осіб, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось винятковими цинізмом.

При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_6 суд визнає щире розкаяння та вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_6 не встановлено.

Визначаючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, суд виходить з класифікації кримінальних правопорушень (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного кримінального правопорушення та обставин його вчинення.

При призначенні обвинуваченому покарання суд зазначає, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, разом з тим, як передбачено ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема, у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Згідно з п. 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2015, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п. 3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.

При цьому, суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, скоїв злочин, будучи неповнолітнім, має зареєстроване місце проживання, за яким характеризується задовільно, на обліку у психоневрологічному диспансері та КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» не перебуває.

Також судом врахована досудова доповідь, відповідно до якого ризик вчинення нового кримінального правопорушення є середнім, проте рекомендувати або не рекомендувати виправлення ОСОБА_6 без ізоляції від суспільства уповноважен6а особа з питань пробації не може, тому покладає розгляд даного питання на розсуд суду.

При цьому встановлені обставини, які пом`якшують покарання, знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, що з урахуванням особи неповнолітнього ОСОБА_6 може бути підставою для застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання.

У даному кримінальному провадженні 26 лютого 2021 року ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 21 квітня 2021 року включно, який в подальшому неодноразово було продовжено.

Ухвалою суду від 23 січня 2023 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт шляхом заборони цілодобово залишати без дозволу суду своє житло за адресою: АДРЕСА_1 на строк : 60 днів з дати винесення цієї ухвали, тобто до 23.03.2023 року включно. Покладено на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки: - прибувати за викликом суду за першою вимогою, в тому числі у разі виклику за допомогою телефонного зв`язку; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; - повідомляти суд про зміну свого місця проживання; - утриматися від спілкування із свідками, потерпілими; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну. Звільнено ОСОБА_6 з-під варти в залі суду.

Тому строк попереднього ув`язнення з 26 лютого 2021 року по 23 січня 2023 року підлягає зарахуванню ОСОБА_6 у строк відбуття покарання. (1 рік 10 місяців 29 днів)

Згідно Закону України № 3342-IX «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» від 23 серпня 2023 року статтю 72 КК України було доповнено частиною 7 такого змісту домашній арешт зараховується судом у строк покарання за правилами, передбаченими в частині першій цієї статті, виходячи з такого їх співвідношення три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі».

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Суд на підставі ч. 7 ст. 72 КК України вважає за необхідне зарахувати обвинуваченому ОСОБА_6 до покарання і строк перебування його під цілодобовим домашнім арештом з 24.01.2023 до 19.03.2026 (1 рік 17 днів), оскільки положення ч. 7 ст. 72 КК України, які набрали чинності 28.03.2024 на підставі Закону № 3342-IX від 23.08.2023, поліпшують становище останнього.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Витрати за проведення судових експертиз відсутні.

Керуючись ст. 120, 124,129,326, 349, 368-371, 373-375, 392-395 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 121 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;

- за ч. 2 ст. 121 КК України із застуванням положень ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 11 місяців.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді 2 (двох) років 11 (одинадцять) місяців позбавлення волі.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_6 в строк відбуття покарання остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження за період з 26.02.2021 по 23.01.2023 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

На підставі ч.7 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_6 в строк відбуття покарання остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень строк запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту під час судового розгляду кримінального провадження за період з 24.01.2023 по 19.03.2026 з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі, та вважати його таким, що відбув покарання і від призначеного покарання звільнити.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту – скасувати.

Речові докази:

- DVD-R диски надані власниками «ІТ» - компанії, що розміщена по вул. Сміливих, 5 у м. Львові, готелю «Супутник», що по вул. Кн. Ольги, 116 у м. Львові, власниками будинків №38 та 39 по вул. Куликівській у м. Львові, із наявними на них відео файлами - залишити в матеріалах кримінального провадження.

- картонна коробка розміром приблизно 39х24х21 см., опечатана биркою з пояснювальними написами, згідно яких, а також висновку експерта №371/21ім встановлено, що у ній знаходиться одяг ОСОБА_8 - куртка, штани, колготи

та труси, - знищити;

- картонна коробка розміром приблизно 30х22х22 см., опечатана биркою з пояснювальними написами, згідно яких, а також висновку експерта №371/21ім встановлено, що у ній знаходиться одяг ОСОБА_8 - светр, футболка,

бюстгальтер, шкарпетки, чоботи – знищити;

- картонна коробка розміром приблизно 40х35х30 см., опечатана биркою з пояснювальними написами, згідно яких, а також висновку експерта №372/21ім встановлено, що у ній знаходиться сумка (рюкзак) із вмістом особистих речей потерпілої, зокрема флакону з парфумів та светр сірого кольору – знищити;

- картонна коробка розміром приблизно 35х25х16 см., опечатана биркою з пояснювальними написами, згідно яких, а також висновку експерта №372/21ім встановлено, що у ній знаходиться куртка (светр), вилучений при додатковому

ОМП – знищити;

- картонна коробка розміром приблизно 37х25х19 см., опечатана биркою з пояснювальними написами, згідно яких, а також висновку експерта №192/21ц встановлено, що у ній знаходиться дерев?яна ніжка – знищити;

- картонна коробка розміром приблизно 24х9х9 см., опечатана биркою з пояснювальними написами, згідно яких, а також висновку експерта №193/21ц встановлено, що у ній знаходиться термос – знищити;

- 2 паперові конверти з пояснювальними написами, в яких згідно з написами та висновку експерта №370/21ім знаходяться марлеві тампони зі

змивами з обох рук ОСОБА_8 – знизити;

- паперовий згорток з пояснювальними написами, згідно яких та висновку експерта №506/21ім встановлено, що у ньому знаходиться частина зразка крові

ОСОБА_6 – знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, наведених ст. 349 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченим та прокурору, учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1