Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №337/742/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

20.03.2026

ЄУН №337/742/26

Провадження №2а/337/23/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя

в складі: головуючого судді Кучерука І.Г.

з участю секретаря Роман Д.В.

представника позивача Серебрянникова Д.В.

розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

05.02.2026 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Серебрянников Д.В. через систему «Електронний суд» (сформовано в системі 04.02.2026 року) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Представник позивача покликається на те, що відповідно до постанови виконавчого провадження № НОМЕР_4 було відкрито виконавче провадження у відношенні ОСОБА_1 . Про відкриття виконавчого провадження Позивач дізнався у кінці січня, коли у застосунку «ДІЯ» прийшло повідомлення про відкриття виконавчого провадження. Адвокатом Серебрянниковим Д.В. було ознайомлено з матеріалами виконавчого провадженням та було встановлено, що виконавче провадження було відкрито на підставі постанови № 1053 від 14.11.2025, що винесено ІНФОРМАЦІЯ_2 оскільки ОСОБА_1 своєчасно не став на військовий облік за новою задекларованою адресою, чим порушив військовий облік. ОСОБА_1 не отримував жодних постанов від ІНФОРМАЦІЯ_3 . Ознайомившись з відповідною постановою, Позивач вважає її неправомірною та такою, що підлягає скасуванню.

В постанові № 1053 від 14.11.2025 зазначається, що Позивач до 20.10.2025 не став на військовий облік за новим місцем проживання, що підтверджується інформаційною довідкою. Що саме це за довідка та яким органом видана в постанові не зазначається. Також встановлено, що своїми діями (бездіяльністю) ОСОБА_2 (зовсім інший суб`єкт) порушив вимоги статей 7,9,14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів». В постанові не зазначається за яким місцем реєстрації повинен стати Позивач та відповідно до якого документу. У Позивача наявна довідка переселенця № 2330-5003500474, в якій зазначено дату видачі 23.10.2024.

Відповідно до ч. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» Позивач фактично повинен був стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, тобто до 30.10.2024.

Відповідачем при винесені постанови не враховано факт того, що довідка переселенця видана 23.10.2024, а відповідно до оскаржуваної постанови протокол про адміністративне правопорушення № 823 було складено 10.11.2025, а постанову № 1053 винесено 14.11.2025.

Оскаржувана постанова № 1053 була винесена поза межами трьох місячного строку накладення адміністративного стягнення, а виявлення правопорушення відбулося більше ніж через рік з дня його вчинення. Відповідно до військово-облікового документа сформованого за допомогою застосунку Резерв+ зазначена адреса фактичного місця проживання Позивача, яка ідентична до адреси з довідки переселенця № 2330-5003500474.

Оскаржувана постанова взагалі не містить посилання на докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, на підставі яких суб`єктом владних повноважень було прийнято рішення у формі постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Вказані обставини свідчать про те, що відповідачем взагалі не було зібрано доказів вчинення адміністративного правопорушення, що суперечить як положенням КУпАП, так і Конституції України. Сама по собі постанова та протокол у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Вважає, що оскаржувана постанова № 1053 від 14 листопада 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Просить суд поновити строк на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_3 № 1053 від 14.11.2025 про накладення стосовно ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП у виді штрафу у розмірі 25500 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення. Стягнути з Відповідача витрати на судовий збір та правничу допомогу.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09.02.2026 року адміністративний позов, прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі призначене судове засідання з викликом сторін.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09.02.2026 року зупинено стягнення що проводиться на підставі постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1053 від 14 листопада 2025 року у межах виконавчого провадження № НОМЕР_4 відкритому 12.01.2026 року, до набрання судовим рішенням в справі законної сили.

25.02.2026 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов у якому вказано, що з позовом повністю не згоден. Військовозобов`язаний ОСОБА_1 своєчасно не став на військовий облік за новою задекларованою адресою, чим порушив правила військового обліку. Уповноваженою особою у відповідності до ч. 6 ст. 258 КУпАП було складено протокол про адміністративне правопорушення від 10.11.2025 № 823 в якому сповіщено ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи, а саме 14.11.2025 о 09:00 год. в приміщенні за адресою АДРЕСА_1 . В протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 від пояснень відмовився. Свою провину не визнав. На розгляд справи ОСОБА_1 не з`явився. Про місце, дату та час розгляду справи попереджений належним чином, що підтверджується його особистим підписом у протоколі про адміністративне правопорушення. В матеріалах справи знаходиться інформаційна довідка про те, що ОСОБА_1 до 20.10.2025 року не став на військовий облік за новим місцем проживання. Розглянув матеріали справи, встановлено, що своїми діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги статей 7, 9, 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

ОСОБА_1 в умовах особливого періоду, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення

Пунктами 1 та 101 правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів зазначено що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: перебувати на військовому обліку за задекларованим місцем проживання - у відповідних РТЦК та СП; у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до положень п. 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад", через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи. ОСОБА_1 не виконав ці вимоги діючого законодавства.

Постанову № 1053 від 14.11.2025 року було направлено засобами поштового зв`язку, рекомендованим листом № R067058977850, за відомою адресою, яка вказана у протоколі - АДРЕСА_2 . Вказане поштове відправлено повернулося, з відміткою Укрпошти - адресат відсутній за вказаною адресою. Таким чином, можливо зробити висновок, що постанова № 1053 від 14.11.2025 року винесено з додержанням вимог чинного законодавства України, тому позовна заява задоволенню не підлягає.

17.02.2026 року через укр.пошту отримана ухвала суду від 09.02.2026 року та судова повістка у справі № 337/742/26 на 16 г.30 хв. 24.02.2026 року, листом № R067097244992. Позовна заява на їх адресу судом не направлена. Лише 25.02.2026 року, після звернення до суду з заявою про ознайомлення з матеріалами справи, отримано доступ у системі «Електронний суд» до матеріалів справи. Також необхідний час для ознайомлення з позовною заявою та підготовки відповідного відзиву. Тому встановлений судом строк, для надання відзиву на позовну заяву, пропущено з об`єктивних підстав, не залежних обставин. Просить поновити строк для надання відзиву на позовну заяву, а позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення залишити без задоволення.

11.03.2026 року до суду від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі у яких зазначено, що Відповідачем та представником Відповідача по справі не надано поважності аргументів пропуску строку на надання відзиву на позовну заяву, оскільки Відповідач має доступ до кабінету Електронного суду та усіх процесуальних документів, де є стороною по справі.

Відзив на позовну заяву був підписаний представником Відповідача ОСОБА_6. До відзиву був долучений витяг із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (з адміністративно-господарської діяльності), де начальником зазначений Юрій РАЛЬЦЕВ та додано витяг із переліку осіб, уповноважених діяти від імені ІНФОРМАЦІЯ_4 , районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки м. Запоріжжя та Запорізької області (самопредставництво) у судах та інших державних органах, де тимчасово виконуючим обов`язки начальника зазначений ОСОБА_4 .

З відкритих інтернет джерел державних закупівель підписантом у договорі від 16.02.2026 та начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_5 . На підставі цього вважає, що у представника відповідача станом на теперішній час немає повноважень представляти інтереси ІНФОРМАЦІЯ_3 та підписання відзиву.

Також вказано, що позивач фактично повинен був стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, тобто до 30.10.2024. Вважає, що Відповідачем при винесені постанови не враховано факт того, що довідка переселенця видана 23.10.2024, а відповідно до оскаржуваної постанови протокол про адміністративне правопорушення № 823 було складено 10.11.2025, а постанову № 1053 винесено 14.11.2025.

Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті. Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Тобто, оскаржувана постанова № 1053 була винесена поза межами трьох місячного строку накладення адміністративного стягнення, а виявлення правопорушення відбулося більше ніж через рік з дня його вчинення.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

Представник позивача не заперечував проти розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Суд враховуючи те, що відповідно до ухвали від 09.02.2026 року про відкриття провадження по справі встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - десять днів з дня вручення копії даної ухвали, а копія ухвали отримана відповідачем, згідно до поштового повідомлення, 16.02.2026 року та відзив надано 25.02.2026 року, вважає за можливе поновити відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву, та долучити її з наданими документами до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з мотивів викладених у позові. Також додатково пояснив, що оскаржувана постанова винесена без врахування положень ст. 38, 247 КУпАП. Довідка ВПО позивача за адресою АДРЕСА_2 оформлена 23.10.2024 року, протокол складено 10.11.2025 року і постанова 14.11.2025 року через рік після оформлення місце проживання позивача, що свідчить про порушення строків накладення адміністративного стягнення. Також вказав, що повноваження представника відповідача належним чином не підтверджені так як підписані не тією особою.

Дослідивши надані сторонами докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд приходить до наступних висновків.

Щодо поновлення строку для звернення до суду.

Представник позивача у клопотанні про поновлення строку на оскарження та у тексті позову вказує, що фактично повний текст оскаржуваної постанови був отриманий після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_4, 03.02.2026 року, а отже десятиденний строк на оскарження постанови спливає 13.02.2026 року.

Перевіряючи обґрунтованість вимог щодо поновлення строку на оскарження постанов у даній справі, суд приймає до уваги те, що відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідно рішення (постанови).

Згідно із ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги те, що докази на підтвердження отримання позивачем у встановленому законом порядку оскаржуваної постанови в матеріалах справи відсутні, з урахуванням відкритого виконавчого провадження 12.01.2026 року, ознайомленням 03.02.2026 року з матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_4 і оскаржуваною постановою № 1053 від 14.11.2025 року, що підтверджене відповідними доказами, суд визнає причину пропуску строку на подання до суду позовної заяви поважною та вважає доцільним поновити строк для звернення до суду із позовною заявою позивачу.

Щодо заявлених позовних вимог, суд зазначає.

Спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

19.05.2024 року набув чинності Закон № 3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст. 210 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

Статтею 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Положеннями ч. 3 ст. 210 КУпАП передбачено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч.4 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).

Судом встановлено, що відповідно до військово-облікового документа сформованого за допомогою застосунку Резерв+, ОСОБА_1 являється військовозобов`язаним, потребує проходження базової загальновійськової підготовки, солдат резерву, Постановою ВЛК - придатний, дата ВЛК - 14.08.2025 року. Адреса вказана: АДРЕСА_2

Відповідно до електронного вигляду Довідки переселенця 2330-5003500474 виданої 23.10.2024 року ДСЗН ЗМР (Хортицький р-н), ОСОБА_1 має фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Згідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 10.11.2025 року № 823, ОСОБА_1 своєчасно не став на військовий облік за новою задекларованою адресою АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 під підпис повідомлено про місце і час розгляду справи, а саме 14.11.2025 року о 09:00 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою АДРЕСА_1 , та він отримав другий примірник протоколу.

14.11.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 винесено постанову №1053 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до постанови вказано, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 10.11.2025 року № 823 встановлено, що ОСОБА_1 своєчасно не став на військовий облік за новою задекларованою адресою, чим порушив правила військового обліку. Уповноваженою особою у відповідності до ч. 6 ст. 258 КУпАП було складено протокол про адміністративне правопорушення від 10.11.2025 № 823 в якому сповіщено ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи, а саме 14.11.2025 о 09:00 год. в приміщенні за адресою АДРЕСА_1 . В протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 від пояснень відмовився. Свою провину не визнав. На розгляд справи ОСОБА_1 не з`явився. Про місце, дату та час розгляду справи попереджений належним чином, що підтверджується його особистим підписом у протоколі про адміністративне правопорушення. В матеріалах справи знаходиться інформаційна довідка про те, що ОСОБА_1 до 20.10.2025 року не став на військовий облік за новим місцем проживання.

Розглянув матеріали справи, встановлено, що своїми діями (бездіяльністю) ОСОБА_2 порушив вимоги статей 7, 9, 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів». Відповідно до ч. 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в Україні діє особливий період. З зазначеного вбачається, що громадянин ОСОБА_1 в умовах особливого періоду, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 25500 грн.

В справі судом встановлено, що позивач, який 23.10.2024 року змінив місце проживання, та зареєструвався як внутрішньо переміщена особа, мав обов`язок стати на військовий облік як військовозобов`язаний в 7-ми денний термін за місцем проживання, відповідно до вимог абзацу 5 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та абзац 2 п.п. 10-1 пункту 1 правил військового обліку відповідно до додатку 2 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487.

Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечними доказом вчинення особою правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, а також іншими документами.

Враховуючи, що позивач є військовозобов`язаним, то він був зобов`язаний в 7-ми денний термін з 23.10.2024 року стати на військовий облік за новим місцем проживання, однак, в порушення закону до 31.10.2024 року цього не зробив.

З наведеного вбачається, що позивач дійсно вчинив адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

Сумнівним є твердження оскаржуваної постанови про те, що ОСОБА_1 до 20.10.2025 року не став на військовий облік за новим місцем проживання враховуючи те, що відповідно до військово-облікового документа сформованого за допомогою застосунку Резерв+, з датою уточнення даних 14.08.2025 року, ОСОБА_1 проходив ВЛК 14.08.2025 року і його адреса вказана: АДРЕСА_2 , що збігається з адресою вказаною у довідці переселенця 2330-5003500474 виданої 23.10.2024 року.

При цьому, інших даних щодо зміни місця проживання, в тому числі і до 20.10.2025 року суду не надано і матеріали справи не містять.

Також оскаржувана постанова містить посилання лише на загальні норми Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», що стосуються ведення реєстру, у ній не зазначено норми Закону, які порушив ОСОБА_1 , зокрема Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу», не конкретизовано період, не зазначено дат впродовж яких ОСОБА_1 мав стати на облік.

Посилання позивача на зазначення у постанові про адміністративне правопорушення що своїми діями (бездіяльністю) ОСОБА_2 (зовсім інший суб`єкт) порушив вимоги статей 7,9,14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», носить характер описки, яка сама по собі, за відсутності інших істотних порушень, не є безумовною підставою для скасування постанови, але може бути врахована судом у сукупності з іншими доказами.

Сумніви представника позивача щодо повноважень представника відповідача судом відхиляються з огляду на надання представником позивача повноважень викладених у Витягу з наказу № 13 від 11.01.2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині); Функціональних обов`язках начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 затверджених 25.12.2023 року; Витягу з наказу № 801 від 02.10.2024 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (з адміністративно господарської діяльності); Витягу із переліку осіб уповноважених діяти від імені ІНФОРМАЦІЯ_4 …

Згідно з ч.2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частинами 1-4 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).

У зв`язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Частиною 1, 2 ст. 38 КУпАП передбачено, Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах дев`ятій і десятій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.

Таким чином законом встановлено спеціальне правило щодо строків притягнення до адміністративною відповідальності за ст. 210, 210-1 КУпАП.

Так, відповідно до ч. 9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Враховуючи наведене, строк притягнення до адміністративної відповідальності за те, що ОСОБА_1 , як військовозобов`язаним не було в строк 7 днів до виконано обов`язок стати на військовий облік за новим місцем проживання, почав відраховуватися від дня вчинення правопорушення, а саме з 31.10.2024 року та притягнення після спливу року після вчинення, тобто після 31.10.2025 року є порушенням строку притягнення до відповідальності.

Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що постанова відповідача про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП винесена після закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Наведеним положенням кореспондують норми статті 293 КУпАП, якими регламентовано повноваження органу, який розглядає скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.

Що стосується вимог про визнання постанови протиправною, суд вважає, що з огляду на положення ст. 286 КАС України, належним та ефективним способом захисту прав позивача є саме скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено при зверненні до суду судовий збір у розмірі 665,6 грн. за позовною заявою, та 998,4 грн. за клопотання про забезпечення позову, які підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 2, 5, 9, 72-79, 90, 229, 246, 262, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовною заявою.

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_3 № 1053 від 14.11.2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП у виді штрафу у розмірі 25500 грн.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , сплачений судовий збір у загальному розмірі 1 664 грн.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.

Повне найменування або ім`я сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП. НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_7 , тел. НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_4 ЄДРПОУ НОМЕР_3

Суддя: І.Г.Кучерук