Постанова від 15 березня 2026 р. у справі №309/876/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/876/26

Провадження № 1-кс/309/125/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року м. Хуст

Слідчий суддя Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Хуст матеріали за скаргою ОСОБА_3 на постанову дізнавача СД Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 від 24.02.2026 про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, у кримінальному провадженні №12025078050000185 від 02.09.2025 року за ч.4 ст.358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

10.03.2026 року ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді Хустського районного суду Закарпатської області зі скаргою на постанову дізнавача СД Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 від 24.02.2026 про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, у кримінальному провадженні №12025078050000185 від 02.09.2025 року за ч.4 ст.358 КК України, так як вважає відмову дізнавача у призначенні повторної почеркознавчої та технічної експертизи документів безпідставною, необґрунтованою, незаконною та такою, що суперечить вимогам кримінального процесуального закону. Посилається на те, що у провадженні Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області перебуває заява потерпілої ОСОБА_3 від 20.06.2025 року стосовно підробки її підпису ОСОБА_5 , в розписці щодо отримання нею від ОСОБА_5 грошових коштів у розмірі 107 000 дол. США, на підставі якої відкрито кримінальне провадження №12025078050000185 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.

24.02.2026 дізнавачем сектору дізнання ОСОБА_4 винесено постанову про відмову у задоволенні клопотання потерпілої від 17.02.2026 щодо призначення у кримінальному провадженні повторної почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів (давності виготовлення документу) у зв`язку з відсутністю оригіналу розписки у матеріалах кримінального провадження.

27.02.2026 року потерпілою подано клопотання до органу досудового розслідування про витребування оригіналу розписки від ОСОБА_5 .

Постановою від 05.03.2026 дізнавачем ОСОБА_4 прийнято постанову про часткове задоволення клопотання про витребування оригіналу розписки, яка має значення для призначення повторної почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів. Не погоджуючись із зазначеною постановою, потерпіла подала скаргу, в якій просить її скасувати, посилаючись на необґрунтованістю та передчасність висновків дізнавача.

Скаржниця в судове засідання не з`явилась. До суду подано клопотання від представника скаржниці ОСОБА_6 про розгляд скарги у його відсутності та відсутності скаржниці. Скаргу підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити.

Представник органу досудового розслідування в судове засідання не з`явився. Дізнавач сектору дізнання Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 надала до суду письмову заяву згідно якої просить розглянути скаргу без її участі. У задоволенні скарги ОСОБА_3 просить відмовити

Згідно ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на вказане, враховуючи принцип диспозитивності, з метою забезпечення дотримання розумних строків розгляду скарги, слідчий суддя вважає за можливе здійснювати розгляд скарги за відсутності осіб, які не з`явились, на підставі наявних доказів.

Відповідно до ст.107 КПК України за відсутності учасників кримінального провадження, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Дослідивши матеріали скарги та надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного.

Дізнавачем СД Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025078050000185 від 02.09.2025 року, за ч.4 ст.358 КК України

17 лютого 2026 року, в рамках даного кримінального провадження потерпіла ОСОБА_3 звернулась з клопотанням в якому просила: призначити повторну почеркознавчу та технічну експертизи та запропонувала перелік запитань, які бажає поставити на вирішення експерту.

Постановою дізнавача СД Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 від 24.02.2026 року, відмовлено в проведенні повторної почеркознавчої та технічної експертизи.

Постановою від 05.03.2026 року дізнавачем ОСОБА_4 прийнято постанову про часткове задоволення клопотання про витребування оригіналу розписки.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

Згідно ст.220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Відповідно до положень ст.223 КПК слідчі дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, а підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Аналіз змісту положень ст.ст.9, 223 КПК України свідчить, що необхідність проведення слідчих дій визначається саме прокурором або слідчим (дізнавачем). Натомість, з огляду на принцип змагальності кримінального провадження (ст.22 КПК України), положення кримінально-процесуального закону надають стороні захисту право ініціювати певні слідчі дії з метою сприяння повному та всебічному встановленню обставин під час досудового розслідування по кримінальному провадженню. Проте, потреба у проведенні слідчих дій за ініціативою сторони кримінального провадження визначається в кожному конкретному випадку з огляду на можливість досягнення мети задля якої проводиться зазначена слідча дія (ч.2 ст.223 КПК України). Зазначене свідчить про право прокурора або слідчого (дізнавача) з огляду на результативність слідчої дії визначати необхідність її проведення в той чи інший час досудового розслідування, щоб запобігти марному витрачанню часу на проведення дій, які не мають значення для кримінального провадження взагалі або матимуть значення, але за умови їх проведення після встановлення інших обставин кримінального провадження.

Як встановлено судом, клопотання потерпілої стосувалося витребування оригіналу розписки, що є необхідним для проведення відповідних експертних досліджень та має істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження.

Разом з тим, оскаржуваною постановою дізнавача ОСОБА_4 клопотання потерпілої від 27.02.2026 було частково задоволено, при цьому зазначено, що питання вилученого оригіналу розписки від ОСОБА_5 «перебуває на стадії процесуального розгляду», а органом дізнання здійснюється перевірка наявності правових підстав для його примусового вилучення.

Однак, така підстава не може вважатися належним обґрунтуванням відмови, оскільки дізнавачем не наведено жодних даних про вжиття заходів щодо витребування документу, не оцінено його значення для доказування, а також не наведено причин неможливості його отримання.

Незважаючи на формальне зазначення про «часткове задоволення» клопотання, дізнавачем фактично не прийнято жодного процесуального рішення щодо витребування оригіналу розписки, не вчинено слідчої (процесуальної) дії та не визначено жодного процесуального строку для її здійснення.

Таким чином, постанова дізнавача є передчасною, винесеною без повного та всебічного дослідження обставин кримінального провадження, що суперечить статті 9 КПК України.

Підстави призначення експертизи врегульовано ст. 242 КПК України, відповідно до ч. 1 якої встановлено, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, дізнавач не заперечує стосовно проведення експертних досліджень у кримінальному провадженні, однак підставою відмови у задоволенні клопотання є відсутність у матеріалах кримінального провадження оригіналу розписки.

Разом з тим, у постанові наведено і додаткове обґрунтування відмови, відповідно до якого повторна почеркознавча експертиза може бути призначена лише у разі, якщо попередній висновок експерта визнано необґрунтованим або таким, що викликає сумніви наукової точки зору.

Крім того, у постанові зазначено, що у матеріалах кримінального провадження вже наявний висновок експерта, у зв`язку з чим, на думку дізнавача, суб`єктивна незгода потерпілої з таким висновком не є правовою підставою для призначення повторної експертизи.

Отже, поряд із відсутністю оригіналу розписки у матеріалах кримінального провадження, дізнавач фактично наводить другу підставу відмови у проведенні повторної почеркознавчої експертизи.

Відповідно до абзацу 1 статті7-1 Закону України від 25 лютого 1994 року

№ 4038-XII «Про судову експертизу», підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою – якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Відповідно до Інструкції, а також Рекомендацій, об`єктами почеркознавчої експертизи є рукописні тексти та підписи, при цьому для проведення почеркознавчих досліджень надаються саме оригінали документів.

Аналогічна вимога застосовується і при проведенні технічної експертизи документів (давності виготовлення документу), оскільки встановлення способу виготовлення документа, внесення змін до нього, а також визначення давності виконання записів потребує дослідження фізичних властивостей документа, що можливе виключно на підставі його оригіналу документів.

Потерпіла вживала заходів та зверталася до експертних установ з метою самостійної організації проведення відповідних експертних досліджень, однак з отриманої відповіді вбачається та підтверджує вище зазначене, що проведення зазначених експертних досліджень можливе виключно за умови надання оригіналу досліджуваного документа.

Оскільки оригінал розписки на даний час перебуває у володінні ОСОБА_5 та відсутній у потерпілої, остання об`єктивно позбавлена можливості самостійно організувати проведення відповідних експертних досліджень.

Отже, з огляду на викладене вище, дослідивши скарги та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга ОСОБА_3 , підлягає задоволенню, а постанова скасуванню, оскільки прийняте дізнавачем рішення щодо відмови у проведенні слідчої дії, а саме призначенні повторної почеркознавчої та технічної експертизи є необґрунтованим та таким, що позбавляє можливості об`єктивного та всебічного досудового розслідування кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 110, 303- 309 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Скасувати постанову дізнавача CД Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області, старшого лейтенанта ОСОБА_4 від 24.02.2026 про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_3 від 17.02.2026 про призначення у кримінальному проваджені №12025078050000185 повторної почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів (давності виготовлення документу).

Скасувати постанову дізнавача СД Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області, старшого лейтенанта ОСОБА_4 про часткове задоволення клопотання від 05.03.2026 про витребування оригіналу розписки від ОСОБА_5 .

Зобов`язати дізнавача СД Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області, старшого лейтенанта ОСОБА_4 задовольнити клопотання потерпілої від 17.02.2026 про призначення повторної почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів (давності виготовлення документу).

Зобов`язати дізнавача СД Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області, старшого лейтенанта ОСОБА_4 задовольнити клопотання потерпілої від 27.02.2026 про витребування оригіналу розписки.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя

Хустського районного суду: ОСОБА_1