Суд: Тячівський районний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 16 березня 2026 р.
Справа: №307/4387/25
Суддя: Бобрушко В. І.
Справа № 307/4387/25
Провадження № 2/307/1615/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 березня 2026 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бобрушко В.І., при секретарі Ком`яті Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В позовній заяві зазначила, що 30 листопада 2017 року у м. Сантерамо-Ін-Колле, провінція Барі, Італія, вона зареєстрував шлюб з відповідачем ОСОБА_2 . Від даного шлюбу в них дітей немає. Позивачка зазначає, що підставою для розірвання шлюбу стало те, що у сторін різні характери та погляди на життя, через що у них виникали постійні непорозуміння. Близько двох років вони не підтримують подружніх стосунків. Оскільки шлюб став носити формальний характер, просить його розірвати.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про час та місце судового засідання, а тому суд в порядку ст. 223 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 18 листопада 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній цивільній справі.
За змістом положень ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
В судовому засіданні встановлено, що 30 листопада 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстровано Відділом реєстрації актів цивільного стану у м. Сантерамо-Ін-Колле, провінція Барі, Італія ((акт №19 частина 1, рік 2017, м. Сантерамо-Ін-Колле, провінція Барі).
Відповідно до ст.58 Закону України «Про міжнародне приватне право» шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови дотримання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.
Припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків.
Згідно ст.13 Закону України «Про міжнародне приватне право», документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Згідно з ч.1 ст.60 Закону України «Про міжнародне приватне право» правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином.
Відповідно до ст.63 Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.
Документом, яким встановлено безпосередні процедури легалізації шлюбу, укладеного за кордоном, є наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні» №52/5 від 18 жовтня 2000 року, із змінами та доповненнями.
Гаазька Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів 1961 року, згода на обов`язковість якої надана Законом України від 10 січня 2002 року «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів», набула чинності між Україною і державами-учасницями Конвенції, що не висловили заперечень проти її приєднання, з 22 грудня 2003 року (Італія є державою-учасницею даної Конвенції).
Таким чином, шлюб між позивачкою та відповідачем, який зареєстрований 30 листопада 2017 року Відділом реєстрації актів цивільного стану у м. Сантерамо-Ін-Колле, провінція Барі, Італія (акт №19 частина 1, рік 2017, АДРЕСА_1 ) між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є дійсним на території України і не потребує жодного додаткового оформлення чи засвідчення.
Згідно п.10 Постанови пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України (254к/96-ВР) охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін.
В судовому засіданні встановлено, що сторони від даного шлюбу дітей не мають та тривалий час разом не проживають.
Фактичні обставини щодо взаємин подружжя свідчать, що розлад в сім`ї має не тимчасовий характер, а подальше спільне проживання в шлюбі стало неможливим, оскільки взаєморозуміння між сторонами втрачено, збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, а тому при таких обставинах шлюб підлягає розірванню.
Судові витрати в частині сплати судового збору покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст.5, 12, 81, 200, 209, 223, 263, 265 ЦПК України, ст.ст.104, 105, 110-112, 113 СК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який зареєстровано 30 листопада 2017 року Відділом реєстрації актів цивільного стану у м. Сантерамо-Ін-Колле, провінція Барі, Італія (акт №19 частина 1, рік 2017, АДРЕСА_1 ), – розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Джоя-дель-Колле, провінція Барі, Італія, на користь ОСОБА_1 1211 гривень 20 копійок сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відомості про учасників справи:
Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканка АДРЕСА_2 , України, РНОКПП – НОМЕР_1 .
Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Джоя-дель-Колле, провінція Барі, Італія, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , України.
Повний текст рішення суду складено 20 березня 2026 року.
Головуючий В.І. Бобрушко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua