Вирок від 19 березня 2026 р. у справі №305/174/26 — Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/174/26

Провадження по справі 1-кп/305/12/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20.03.2026. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

секретаря судових засідань ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025078140000287 від 18.12.2025 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше несудимого, учасника бойових дій, особи з інвалідність третьої групи,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , у невстановлений органом досудового розслідування час, дату та місці, діючи умисно, у невстановлений спосіб, вступив у змову із невстановленою органом досудового розслідування особою, та домовився про виготовлення на своє ім`я посвідчення водія, яке підтверджувало би право останнього на керування транспортними засобами.

З метою досягнення обумовленої мети ОСОБА_4 , усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, розуміючи, що вказаний документ буде підроблений, діючи за попередньою змовою групою осіб з невстановленою органом досудового розслідування особою, виконуючи відведену йому роль, спрямовану на досягнення спільного протиправного результату, надав невстановленій органом досудового розслідування особі свої персональні дані для подальшою використання їх під час виготовлення підробленого документа.

У подальшому, невстановлена органом досудового розслідування особа, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , використовуючи його персональні дані, у невстановлений органом досудового розслідування час, місці та спосіб, умисно підробила посвідчення водія на ім`я ОСОБА_4 , на бланку НОМЕР_1 виданому нібито ТЦК (Територіальним сервісним центром) 8041 від 12.11.2025, яким підтверджувалось право на керування транспортним засобом категорії В.

У подальшому, у невстановлений день, вказана невстановлена досудовим розслідуванням особа, у невстановлений спосіб передала ОСОБА_4 зазначений підроблений документ, який згідно висновку експерта № СЕ-19/107-25/15071 -ДД від 26.12.2025 не відповідає, аналогічним бланкам документів, що знаходяться в офіційному обігу на території України, та відомості про який відсутні у інформаційній підсистемі «ГСЦ Посвідчення водія» ІКС ІПНП.

У подальшому, 17.12.2025, близько 21 години 30 хвилин, по вулиці Грушевського навпроти будинку №59, в селищі Ясіня, Рахівського району Закарпатської області, працівниками поліції Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області було зупинено транспортний засіб марки ВАЗ з ДНЗ НОМЕР_2 під керуванням громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , на вимогу яким останній пред`явив посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане ТСЦ (Територіальним сервісним центром) 8041 від 12.11.2025 з ознаками підробки.

Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи допитаним у судовому засіданні, свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю та показав наступне. Після повернення з війни та отримання поранення під час захисту Вітчизни, йому складно було знайти роботу. З часом він все таки знайшов роботу у населеному пункті Яблуниця, Івано-Франківської області, куди йому потрібно було доїзджати. Через телеграм канал знайшов оголошення про виготовлення посвідчення водія, після чого надав особі свої персональні дані для подальшою використання їх під час виготовлення підробленого документа. Ця особа, використовуючи його персональні дані, умисно підробила посвідчення водія найого ім`я та переслала таке на його адресу через Нову Пошту, за що він оплатив кошти близько 20 000 (двадцяти) тисяч гривень. У грудні 2025 року, він керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції, які під час перевірки документів встановили що посвідчення водія підроблене. У вчиненому щиро розкаюється та просить суворо його не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 не оспорює всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, провів судовий розгляд кримінального провадження щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Окрім наведеного, за ініціативою прокурора в судовому засіданні досліджено письмові докази, які характеризують особистість обвинуваченого ОСОБА_4 .

Згідно вимоги про судимість від 19.12.2025 ОСОБА_4 раніше не судимий.

Згідно довідок, виданих КНП «Рахівська районна лікарня» Рахівської районної ради ОСОБА_4 , на обліках при психіатричному, фтизіатричному та наркологічному кабінетах не перебуває.

З довідки про склад сім`ї, №104 від 22.01.2026 вбачається, що ОСОБА_4 має такий склад сім`ї: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - мати; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - брат.

Згідно характеристики, виданої депутатом селищної ради громадянин ОСОБА_4 , за час проживання в селищі зарекомендував себе як добросовісний, працелюбний громадянин. Скарг від сусідів за час проживання в селищі не надходило. Виконавчий комітет Ясінянської селищної ради характеризує громадянина ОСОБА_4 з позитивної сторони.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 під час судового слідства послідовні, не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності їх позицій, вони достатньо вагомі, чіткі, узгоджені між собою, отже достовірні і відповідають критеріям якості доказів, встановленим у п.150 рішення ЄСПЛ в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» та п.57 рішення ЄСПЛ в справі «Яременко проти України».

Враховуючи наведене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження прийшов до висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 за обставин, зазначених органом досудового розслідування в обвинувальному акті.

Дії ОСОБА_4 судом кваліфікуються за ч.3 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України, як підроблення офіційного документа, який видається установою і надає права, з метою використання його іншою особою, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та використання завідомо підробленого документа.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд зазначає наступне.

Частина 2 ст.61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст.ст.50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.

Так, дослідивши матеріали справи, суд на підставі вимог ст.66 КК України, суд визнає обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_4 , щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_4 , згідно вимог ст.67 КК України, судом не встановлено.

Дослідженням наданих прокурором доказів, які характеризують особистість обвинуваченого ОСОБА_4 судом встановлено наступне.

З досудової доповіді слідує, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_4 оцінюється як середній, так само як і ризик небезпеки для суспільства та окремих громадян. На думку органу пробації виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства.

При призначенні виду, міри покарання та можливості застосування до ОСОБА_4 положень ст.75 КК України, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд враховує тяжкість вчинених кримінальних проваджень, віднесених законом до категорії проступків та нетяжких злочинів, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який отримав бойове поранення під час перебування на військовій службі у ЗСУ та є особою з інвалідністю третьої групи, позитивно характеризується за місцем свого проживання, раніше не судимий, на диспансерних обліках Рахівської районної лікарні не перебуває.

З огляду на викладене, суд вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі, що прямо передбачене санкціями ч.3 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України, з подальшим звільненням його від відбування покарання з іспитовим строком буде відповідати тяжкості вчинених правопорушень, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав особи.

Окрім цього, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні двох кримінальних правопорушень, йому необхідно призначити покарання з урахуванням вимог ч.1 ст.70 КК України, призначивши покарання за кожне правопорушення окремо, визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався. Клопотань про обрання такого в ході судового слідства не надходило.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.3 ст.358 КК України у виді 4 (трьох) років обмеження волі;

- за ч.4 ст.358 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити до відбуття ОСОБА_4 покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі вимог ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази: посвідчення водія з серією та номером НОМЕР_1 від 12.11.2025 р., яке упаковано в спеціальний пакет з логотипом Україна МВС ЕКСПЕРТНА СЛУЖБА з серійним номером на горловині №3027650, по вступу вироку в законну силу – знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 , у дохід держави, процесуальні витрати за проведення технічної експертизи документів у сумі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Вирок може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Рахівський районний суд протягом 30 днів, з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуюча: ОСОБА_1