Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №723/2680/25 — Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/2680/25

Провадження № 2-а/723/921/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року м.Сторожинець

Сторожинецький районний суд

Чернівецької області в складі:

головуючого судді Бужори В.Т.

при секретарі Крупчак М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шалар Іон Васильович до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому зазначив, що Постановою № 4165 від 23.05.2025 року за справою про адміністративне правопорушення, яка була винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Із описової частини вказаної постанови вбачається, що зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення №1/589 від 13.05.2025 року встановлено, що ОСОБА_1 будучи військовозобов`язаним, під час дії воєнного стану протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не уточнив свої облікові дані через центр надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Своїми протиправними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 4 підпункту 10-1 пункту 1 Додатку 2 Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, що призвело до порушення ним правил військового обліку, вчиненого в особливий період. Тобто, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З оскаржуваною постановою сторона захисту не погоджується, так як постанова є протиправною, безпідставною та такою, що порушує права та інтереси ОСОБА_1 . Звертаю увагу суду, що ОСОБА_1 відповідно до наявного штампу у військово обліковому документі (військовому квитку) серії НОМЕР_1 з 29.06.2023 року взято на військовий облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 , де він перебував та перебуває на військовому обліку як військовозобов`язаний та його військово-облікові дані жодним чином не змінювалися.

Крім того, відповідно до вимог пп. 10 п. 1 Додатку 2 Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, п`ятирічний строк, протягом якого ОСОБА_1 зобов`язаний здійснити звірку власних персональних даних з обліковими даними ТЦК та СП не минув.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення та розгляді справи ОСОБА_1 наголошував, що вчасно оновлював свої облікові дані та з моменту останнього оновлення (29.06.2023 року) змін його облікових та персональних даних не було.

ОСОБА_1 жодного повідомлення (повістки) щодо необхідності якви до ІНФОРМАЦІЯ_3 для оновлення облікових даних не отримував. В разі необхідності одразу би прибув би для уточнення облікових даних, про те, що перебував у розшуку йому стало відомо тільки 13.05.2025 року від працівників поліції, які доставили його до ТЦК та СП, де сказали щоб він підписав документ і його відпустять до дому, цим документом як ОСОБА_1 вже потім зрозумів був протокол про адміністративне правопорушення.

Позивач малоосвітчений, перебував у шоковому стані після затримання працівниками поліції і не розумів що підписав, ніхто не надавав жодних роз`яснень щодо подальшого притягнення його до адміністративної відповідальності.

У 2023 році ОСОБА_1 особисто оновлював дані, повідомив ТЦК та СП про наявність у нього трьох неповнолітніх дітей ( ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ). З того часу жодних змін у персональних або облікових даних не відбувалося, що виключає обов`язок повторного з`явлення до ТЦК з метою уточнення.

Таким чином, відсутність його прибуття до ТЦК у визначений період 2024 році не може розцінюватися як адміністративне правопорушення.

Крім того, які саме дані були відсутні та не уточнені чи оновлені ОСОБА_1 у оскаржуваній постанові не зазначено.

Також зазначив, що винесення оскаржуваної постанови не узгоджується з вимогами чинного КУпАП, де в примітці до статті 210 зазначено, що положення статей 210-210 1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Просив визнати протиправною та скасувати постанову № 4165 від 23.05.2025 року за справою про адміністративне правопорушення, яка була винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП – у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 та стягнути судові витрати по оплаті судового збору.

Ухвалою суду від 30.12.2025 року прийнято до свого провадження та відкрито підготовче судове засідання.

Представник відповідача направив в суд відзив, в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає з наступних підстав.

Прикінцевими і перехідними положеннями Закону України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 р. № 3633 ІХ, встановлено, що громадини України, які перебувають на військовому обліку зобов`язані протягом 60 днів і дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані: у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зa місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності); у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Вищевказані приписи військовозобов`язаним ОСОБА_1 в період з 18.05.2024 по 16.07.2024 були проігноровані.

Позивач не з`являвся вчасно то ІНФОРМАЦІЯ_7 , персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста не уточнив.

Доказів в обгрунтування правомірності своїх дій позивачем не надано.

Просив у задоволенні позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Ухвалою суду від 30.01.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився, представник ОСОБА_6 надіслав клопотання про розгляд справи у відсутності позивача та представника, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Дослідженими матеріалами справи судом встановлено, що постановою №4165 від 23.05.2025 року накладено на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 3 зазначеного Порядку для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що військовозобов`язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

Відповідно до примітки у ст. 210 КУпАП зазначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отриманий держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно- комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

До персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать, зокрема, місце проживання та місце перебування; відомості про сімейний стан особи та членів її сім`ї (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), а також дітей); відомості про зайнятість (код ЄДРПОУ та місцезнаходження підприємства, установи, організації, місце роботи, посада, стаж роботи) (ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов' язаних та резервістів»).

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді всю необхідну інформацію щодо персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста зазначену в ст. 7 цього закону необхідну їм для виконання покладених на них функцій.

Таким чином, аналізуючи вищевказані норми Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», інформацію, яку не оновив позивач, відповідач мав отримати від уповноважених органів та з реєстрів, до яких має доступ в електронному вигляді.

Згідно з статтею 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 268 КУпАП законодавцем визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному (необгрунтованому) притягненню такої особи до відповідальності.

Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до положень статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Як зазначено попередньо, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Таке провадження спрямоване, зокрема, на своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідач як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а зазначено, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваженнями, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи. У п. 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява № 7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року передбачено, що статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене, враховуючи зазначені обставини можна дійти висновку, що оскаржувана постанова винесена без достатніх правових підстав, що вказують на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та без встановлення дійсних обставин справи, а тому наявні підстави для скасування зазначеної постанови і закриття провадження по справі.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили.

В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Таким чином, суд приходить до висновку про поновлення строку, скасування рішення суб`єкта владних повноважень та закриття справи про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,6,7,9,122, 205,268,272,286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шалар Іон Васильович до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Поновити строк на оскарження постанови № 4165 від 23.05.2025 року за справою про адміністративне правопорушення, яка була винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 23.05.2025 року №4165, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , полковником ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн., а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_8 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

У разі розгляду справи в порядку письмового провадження зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

СУДДЯ: