Рішення від 05 лютого 2026 р. у справі №399/952/25 — Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 399/952/25

Провадження № 2-а/399/11/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

06 лютого 2026 року смт Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Лях М.М., за участі секретаря судових засідань Гриценко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Онуфріївка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову № 312/2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 12.09.2025 року, яка винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Свій позов мотивував тим, що постановою № 312/2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 12 вересня 2025 року, яка винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.

Зі змісту постанови слідує, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 у ході проведення оповіщення за призовом під час загальної мобілізації в особливий період, згідно Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», Указу Президента України «Про введення воєнного стану», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» не проходив військово-лікарську комісію для визначення ступеня придатності під час воєнного стану, не надав підтверджуючих документів про причини її не проходження.

В результаті гр. ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 2 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, про що був складений протокол про адміністративне правопорушення № 300/25 від 27.08.2025 року.

З вищевказаною постановою позивач не погоджується, так як вона винесена незаконно, безпідставно, без з`ясування фактичних обставин, з порушенням права на захист, тому підлягає скасуванню, висновок про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення за ч. 3 ст.210 -1 КУпАП, є таким, що суперечить нормам матеріального права, оскільки про наявність оскаржуваної постанови від 12.09.2025 року, позивач дізнався після того, як отримав листа за місцем свого проживання 19.09.2025, що підтверджується трекінгом, який міститься на конверті листа, після чого звернувся за правовою допомогою до адвоката.

Звертає увагу суд на те, що законодавством передбачено складання протоколу про адміністративне правопорушення, на підставі якого відбувається розгляд адміністративних матеріалів, та відповідно виноситься постанова. Протокол про адміністративне правопорушення був складений за відсутності позивача, відповідно вручено його не було, що суперечить вимогам ст.ст. 255, 256 КУпАП з огляду на таке.

Як зазначено в ч. 1 ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Разом з тим, вимоги закону в цій частині не були дотримані, і протокол відносно позивача складено посадовою особою відповідача у відсутності самого ОСОБА_1 без повідомлення останнього. ОСОБА_1 не було відомо про наявність матеріалів про притягнення його до адміністративної відповідальності і вказана справа розглянута без його участі. Про наявність даної постанови, як вже будо зазначено йому стало відомо після отримання листа від Укрпошти.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Частиною 2 ст. 277 КУпАП не передбачені спеціальні строки розгляду справ про правопорушення передбачені ст. 210-1 КУпАП. Аналіз наведених правових норм дає можливість дійти висновку про те, що про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи.

У процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченими статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При цьому, обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищезазначене, особі до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав-на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Звернув увагу суду, що в постанові, яка оскаржується відсутня інформація про те, що позивач був поінформований про дату, час та місце розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо є порушенням права на захист ОСОБА_1 .

Враховуючи вищезазначене зазначив, що відсутня інформація про те, що позивач був поінформований про дату, час та місце розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тому необхідно скасувати постанову про адміністративне правопорушення справа № 312/2025 від 12 вересня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного штрафу в розмірі 17000 грн. На підставі вищевикладеного просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 26.09.2025 року відкрито спрощене позовне провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

14.10.2025 року до суду від представника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 надійшов відзив на адміністративний позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, позицію обґрунтувала тим що, військовозобов`язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_1 , користується правом на відстрочку від призову по загальній мобілізації до 05.11.2025 року за п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно п. 10. статі 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;

Відповідно до ч. 1 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані: проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує держави) політику у сфері охорони державного кордону.

Військовозобов`язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за період воєнною стану не проходив військово-лікарську комісію для визначення ступеня придатності під час воєнного стану. Військовозобов`язаний користується відстрочкою від призову по мобілізації, і неодноразово був проінформований щодо важливості проходження ВЛК до 5 червня 2025 року під час воєнною стану. ОСОБА_1 відмовлявся проходити, посилався на Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, а саме на пункт 63 Постанови, де зазначено, що військовозобов`язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіональних органів СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) із заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, крім тих, що були раніше визнані обмежено придатними або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на строк від шести до 12 місяців відповідно до висновку військово-лікарської комісії, у разі закінчення строку дії довідки (постанови) військово-лікарської комісії, за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю.

Але ОСОБА_1 на той момент проходив військово-лікарську комісію ще 23.03.1999 року та був визнаний непридатним у мирний час та обмежено приданим у воєнний час. У результаті військовозобов`язаний був поданий у електронному зверненні Е 3453470 на органи поліції з 28.08.2025 року з приводу не проходження військово-лікарської комісії згідно п. 2 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», адже в нього був обов`язок самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, але він цього не зробив і порушив вимоги абзацу 3 ч.1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

01.09.2025 року ОСОБА_1 прибув самостійно до ІНФОРМАЦІЯ_2 з приводу перебування в розшуку, за фактом не проходження BЛК було складено протокол про адміністративне правопорушення № 312/25 від 01.09.2025 року .

Представник відповідача звернула увагу на твердження позивача у позовній заяві про те, що протокол був складений у відсутність ОСОБА_1 , яке не відповідає дійсності та спростовується тим, що протокол складався в присутності ОСОБА_1 , якому йому роз`яснювали зміст статті 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та було повідомлено, що розгляд справи про його адміністративне правопорушення відбудеться о 16 годині 00 хвилин 12.09.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 кабінет №1, а громадянин ОСОБА_1 відмовився від підпису про це у відповідному місці протоколу, що було зафіксовано на бодікамеру працівника поліції № 0050 ОСОБА_5 та зроблено примітку в протоколі про адміністративне правопорушення. Невдовзі після цієї фіксації ОСОБА_1 власноручно написав пояснення у відповідному місці протоколу та поставив свій особистий підпис під цим поясненням, копію протоколу отримувати не захотів, але був усно проінформований. ОСОБА_1 зіслався на вищезазначений пункт 63 Постанови у своїх поясненнях, що власноручно ним написані у протоколі № 312/25 від 01.09.2025 року.

На підставі протоколу про адміністративне правопорушення та доданих матеріалів начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 було розглянуто дану справу та, враховуючи наявні докази, обставини адміністративного правопорушення, винесено постанову № 312/25 від 12.09.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Військовозобов`язаний ОСОБА_1 не прибував на розгляд справи та не подавав клопотання про її відкладення. 16.09.2025 року листом № 2845 було направлено гр. ОСОБА_1 на його зареєстровану адресу проживання зазначену постанову поштовим зв`язком. Яку він отримав 19.09.2025року. У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розмір штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення.

Крім того, представник позивача звернула увагу, що при прийняті рішення про притягнення до адміністративної відповідальності та визначенні стягнення, а саме розміру штрафу уповноваженою особою було призначено мінімальний розмір штрафу, який передбачений санкцією статті ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. а саме 1000 н.м.д.г (17 000 грн.).

Щодо твердження позивача про те, що йому не було відомо про розгляд справи, та порушено право на захист, це спростовується тим, що він був повідомлений про розгляд його справи ще 01.09.2025 року, в день складання протоколу, і це було зафіксовано у присутності співробітника поліції, тобто його права були порушені, натомість він мав змогу за 11 днів до розгляду справи подати докази, заяви, клопотання, скористатися правничою допомогою.

Направлення на проходження ВЛК видалося йому 01.09.2025 року, він відмовився проходити ВЛК, але потім напевно змінив свою думку, бо почав проходити ВЛК і станом на 18.09.2025 року завершив проходження військово-лікарської комісії, проте цей факт не спростовує його правопорушення.

На підставі вищевикладеного просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

13.01.2026 року до суду від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання в якому він зазначив, що відповідачем було подано відзив з яким він категорично не згоден. Відповідач при складені протоколу не надав йому копію протоколу, у зв`язку з чим він вимушений був в той же день звертатись в відділ поліції про порушення його прав, про що свідчить повідомлення ВП № 1 (м. Світловодськ), Олександрійського РВП в Кіровоградській області, яким підтверджено відмова надання йому копії складеного відносно ОСОБА_1 працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 протоколу № 312/25 від 01.09.2025 року.

По вказаній причині, йому не було відомо в який саме день та час ІНФОРМАЦІЯ_4 буде відбуватись розгляд складеного протоколу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.09.2025 року відносно нього, чим було порушено право на захист.

Крім того, постанова № 312/2025 винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 від 12.09.2025 року відносно ОСОБА_1 , згідно якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративний штраф в розмірі 17000 гривень, однак його прізвище ОСОБА_6 . Таким чином, постанова винесена без складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 . Виходячи з вищевикладеного постанова № 312/25 від 01.09.2025 року складена не на нього, а на іншу особу, а саме на ОСОБА_1 , взагалі не розглядався. Відповідач не надав доказів складання протоколу на ОСОБА_1 . На підставі вищевикладеного, просить винесену постанову № 312/2025 по справі про адміністративне правопорушення з ч. 3 ст. 210 КУпАП від 12.09.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 визнати протиправною та скасувати.

04.02.2026 року до суду від представника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 надійшли пояснення відповідно до яких підтримує відзив та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився про місце, дату і час розгляду справи повідомлений належним. До суду подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі. Свою позицію виклав в позовній заяві та поясненнях.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 – Малолітко А.П. в судове засідання не з`явився про місце, дату і час розгляду справи повідомлений належним чином. До суду подав клопотання про розгляд справи без його участі. Проти задоволення позовних вимог заперечив та просив відмовити в задоволенні, подав до суду відзив в якому обґрунтував свою позицію.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено що, згідно паспорту громадянина України, паспорт, серія НОМЕР_1 виданий Онуфріївським РВУМВС України в Кіровоградській області від 17.05.2008 року належить ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с. 9-11/.

Відповідно до постанови № 312/25 від 12.09.2025 року, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , громадянина ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП України, та накладено штраф у розмірі 17000 гривень, через те, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у ході проведення оповіщення за призовом під час загальної мобілізації в особливий період, згідно Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», Указу Президента України «Про введення воєнного стану», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» не проходив військово-лікарську комісію для визначення ступеня придатності під час воєнного стану, не надав підтверджуючих документів про причини її не проходження. У результаті військовозобов`язаний був поданий у електронному зверненні на органи поліції з 28.08.2025 року з приводу не проходження ВЛК згідно п. 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист». Постанову направлено засобами поштового зв`язку «Укрпошта» за адресою проживання ОСОБА_1 /а.с. 12-14, 44/.

В справі № 312 про адміністративне правопорушення заведеної на ОСОБА_1 міститься протокол № 312/25 про адміністративне правопорушення складений 01.09.2025 року на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме 01.09.2025 року об 10 год. 30 хв. відмовився проходити ВЛК (п. 2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл. та поліцейських на соціальний захист») згідно протоколу ОСОБА_1 від підпису відмовився, що засвідчено на бодікамері 0050 працівника поліції ОСОБА_5 (0185039) /а.с. 41-43/.

Згідно супровідного листа ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 на адресу його реєстрації надіслано постанову по справі № 312/25 від 12.09.2025 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП /а.с. 46/.

Згідно листа ГУНП в Кіровоградській області Олександрійського районного відділення поліції відділення поліції № 1 (м. Світловодськ) повідомило ОСОБА_1 , що його повідомлення, «а саме про ненадання співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_2 копії протоколу про адміністративне правопорушення та поводили себе з ним неналежним чином», яке зареєстроване ЄО № 13648 від 01.09.2025 ВП № 1 (м. Світловодськ), розглянуто в порядку ЗУ «Про звернення громадян» за спрощеною схемою та інформація до ЄРДР не вносились /а.с. 67/.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений, зокрема, Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Положеннями ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Таким чином, обов`язковою умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення адміністративного правопорушення та наявності у діянні особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу такого адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Так, відповідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

При цьому, відповідно ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 283 КУпАП визначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених підчас розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Складений протокол та матеріали про адміністративне правопорушення формуються у справу про адміністративне правопорушення. Матеріали справи про адміністративне правопорушення подаються уповноваженою посадовою особою, яка склала протокол, керівнику територіального центру комплектування та соціальної підтримки, для її розгляду у порядку, визначеному КУпАП. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення (пункти 8-10 Інструкції).

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ураховуючи викладене, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення повинні ґрунтуватися на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи та наданих доказів.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Вищевказаний Порядок визначає, зокрема, процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних, організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби, процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 560, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

За приписами підпункту 1 пункту 27 Порядку № 560, під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки);призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.

Пунктом 28 Порядку № 560 передбачено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

Відповідно до абзацу 3 пункту 69 Порядку № 560, громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), на медичний огляд не направляються. На медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, викликаються повісткою.

У разі проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік.

Положеннями пункту 74 Порядку № 560 передбачено, що резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.

Військовозобов`язаний та резервіст, який виявив бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ним військовій частині, направляється на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або командиром військової частини.

Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов`язаному під особистий підпис.

Під час вручення направлення резервістам та військовозобов`язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.

Додатком 11 Порядку № 560 визначено форму направлення, для встановлення придатності військовозобов`язаного до проходження військової служби за станом здоров`я, у певному медичному закладі, у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період.

Таким чином, з вищевказаного вбачається, що процедурі проходження на військово-лікарській комісії медичного огляду передує:

- формування повістки про виклик військовозобов`язаного для проходження відповідного огляду та її вручення особі;

- видача керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою, згідно з додатком 11 до Порядку №560;

- реєстрація відповідного направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою, згідно з додатком 12 до Порядку №560.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За змістом ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Згідно ч.ч. 6, 7 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.

Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частинi правопорушень, вчинених військовозобов`язаними Служби зовнішньої розвідки України), якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.

Ч.ч. 8, 9 ст. 258 КУпАП передбачено, що у випадках, передбачених частинами шостою і сьомою цієї статті, уповноважені посадові особи після отримання підтвердних документів про отримання особою виклику або відповідної заяви виносять постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Положення цієї частини не застосовуються у разі притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованих за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), а також правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву.

За приписами ч. 1 ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення Кодексу України про адміністративні правопорушення містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Разом з тим, вищезазначені норми не були дотримані посадовими особами відповідача під час притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Так, за твердженням позивача, які не спростовані відповідачем, він правил військового обліку не порушував, з вищевказаною постановою позивач не погоджується, так як вона винесена незаконно, безпідставно, без з`ясування фактичних обставин, з порушенням права на захист, тому підлягає скасуванню, висновок про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення за ч. 3 ст.210 -1 КУпАП, є таким, що суперечить нормам матеріального права, оскільки про наявність оскаржуваної постанови від 12.09.2025 року, він дізнався після того, як отримав листа за місцем свого проживання 19.09.2025, що підтверджується трекінгом, який міститься на конверті листа, після чого звернувся за правовою допомогою до адвоката, протокол про адміністративне правопорушення був складений за відсутності позивача, відповідно вручено його не було. Звернув увагу на те, що в постанові, яка оскаржується відсутня інформація про те, що позивач був поінформований про дату, час та місце розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Як свідчать встановлені обставини справи, зі спірної постанови вбачається, що позивач порушив вимоги ч. 1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Проте матеріали справи не містять доказів засвідчення відмови ОСОБА_1 у проходження ВЛК та доказів отримання протоколу про адміністративне правопорушення № 312/25 від 1 вересня 2025 року, або відмови у його отриманні.

Крім того, протокол про адміністративне правопорушення № 312/25 від 1 вересня 2025 року складено відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а постанова № 312/25 від 12 вересня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення винесена відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для позивача, що знаходиться в нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень.

Порушення норм процесуального права, недотримання передбаченої законом процедури та порядку провадження у справі про адміністративне правопорушення, наслідком чого є винесення суб`єктом владних повноважень рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання адміністративного провадження.

В розумінні ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч ст. 77 КАС України, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість винесеної постанови, не представлено жодних доказів на підтвердження дотримання законності проведення адміністративного провадження за ч. 3 ст. 210 -1 КУпАП шляхом виконання вимог ст. 278 КУпАП та не спростовано доводів позивача.

Зважаючи на приведені положення законодавства та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не дотримано процедури та порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим має місце порушення прав позивача, які закріплені у ст.268 КУпАП, не доведено факту вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Дані твердження суду відповідають змісту висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 465/5145/16-а.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За наведених вище обставин суд приходить до переконання про наявність правових підстав для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 312//2025 від 12 вересня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом.

Статтею 289 КУпАП встановлено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Судом встановлено, що позивач ознайомився з вищевказаною постановою лише 19.09.2025 року коли отримав листа АТ «Укрпошта», та до моменту отримання зазначеного листа про існування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності не знав.

Обставини, що наведені позивачем в заяві про поновлення строків для звернення до суду є поважними, а відтак цей строк підлягає поновленню.

Керуючись ст. ст. 77, 139, 205, 241-246, 286, 268-271 КАС України, суд -

ухвалив:

Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення № 312/25 від 12.09.2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17000 гривень.

Справу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду через Онуфріївський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня складання судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Лях