Вирок від 18 березня 2026 р. у справі №210/844/25 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

В И Р О К

іменем України

Справа № 210/844/25

Провадження № 1-кп/210/262/26

19 березня 2026 року

Металургійний районний суд м. Кривого Рогу у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисникаОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кривий Ріг в режимі відеоконференції в залі судових засідань кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12023041710000924 від 15.08.2023 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Приазовське Першотравневого району Донецької області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, осіб похилого віку та інших осіб не має, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 , на посаді стрільця відділення охорони взводу хорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , у військовому званні «солдат», мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочини при наступних обставинах.

Так, у період з 06.04.2023 по 31.10.2023 ОСОБА_4 мешкав у гуртожитку АДРЕСА_2 , де в цей час також мешкав військовослужбовець ОСОБА_6 . Разом із останнім ОСОБА_4 неодноразово здійснював покупки у різних торгівельних точках, під час чого ОСОБА_6 здійснював розрахунок за допомогою банківської карти. Внаслідок цього ОСОБА_4 був обізнаний про PIN-ком даної банківської карти, що належала ОСОБА_6 .

В період з 12.08.2023 14:11 години по 13.08.2023 10:23 годину (точної дати та часу в ході досудового розслідування встановити не представилось за можливе), за невстановлених обставин, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на привласнення офіційного документу, а саме - банківської картки, переслідуючи корисливу мету, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, привласнив банківську картку для виплат «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , з номером рахунку НОМЕР_2 видану АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_6 , яка в силу вимог ст. 1 Закону України «Про інформацію» № 2657-ХІІ від 2 жовтня 1992 року, п 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи коштів в країні» №2346- III від 05 квітня 2001 року, ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» № 2121-III від 7 грудня 2000 року, Положення про міжбанківські розрахунки, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08 жовтня 1998 року № 414, та примітки до ст. 358 Кримінального кодексу України - є електронним платіжним документом та офіційним документом, заздалегідь не маючи наміру повертати дану банківську картку, з метою подальшого зняття грошових коштів з рахунку, обернувши привласнену банківську картку на свою користь.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, за ознаками: привласнення офіційного документу, вчиненого з корисливих мотивів.

Крім того, 13.08.2023 о 18:24 год. ОСОБА_4 , маючи доступ до банківського рахунку АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_2 , котрому відповідає банківська картка № НОМЕР_1 , відкрита на ім`я ОСОБА_6 та знаючи PIN-код від його банківської картки, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, вважаючи, що його дії носять таємний характер, скориставшись відсутністю свідків та очевидців, діючи таємно, в умовах воєнного стану, використовуючи банкомат АТ КБ «ПриватБанк» CADN 07232, який розташований за адресою: м. Кривий Ріг, пр. Металургів, буд. №21, здійснив переведення в готівку з вищевказаного банківського рахунку грошових коштів у сумі 6000 грн, належних ОСОБА_6 , якими там же заволодів та разом з викраденим майном зник з місця вчинення злочину, обернувши останнє на свою користь, та розпорядившись ним на власний розсуд. Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 завдав потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду, сума якої становить 6000 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за ознаками: таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.

Судом враховані наступні докази на підтвердження встановлених обставин.

В судовому засіданні обвинувачений свою провину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, у вчиненому розкаявся та зазначив, що не оспорює фактичні обставини обвинувачення, дійсно вчинив вказаний вище злочин за обставин, які встановлені стороною обвинувачення та зазначені в обвинувальному акті, показання дає добровільно, заяв по застосування заборонених методів зі сторони обвинувачення не надходило.

Прокурор заявив клопотання про застосування положень частини 3 статті 349 КПК України та просив не досліджувати обставини справи, оскільки обвинувачений фактичні обставини вчинення злочину визнає повністю.

Обвинувачений та захисник, кожен окремо, дане клопотання підтримали.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений винним себе у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю та беззаперечно, його показання відповідають суті обвинувачення, фактичні обставини не оспорюються, суд за згодою обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження, які вважають підтвердженими наявними в матеріалах кримінального провадження доказами фактичні обставини скоєного: дату, час, місце спосіб і інші обставини скоєння злочину, а також форму вини і спрямованість умислу; мотив злочину, його наслідки; обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності; обставини, які характеризують особу обвинувачуваної, визнає їх доказаними в судовому засіданні і вважає за доцільне не досліджувати у повному обсязі докази відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України, обмежившись допитом обвинувачуваного, дослідженням матеріалів, які стосуються речових доказів та вивченням даних, які характеризують особу обвинуваченого, без проведення допиту свідків, дослідження письмових матеріалів провадження в повному обсязі.

Судом встановлено, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст такого порядку та у суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін, обвинувачений правильно розуміє зміст фактичних обставин, які ним не оспорюються, усвідомлює обмеження у подальшому оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Після з`ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, аналізуючи показання обвинуваченого, які мають логічний та послідовний характер, суд приходить до висновку про доведеність обвинувачення, яке пред`явлене ОСОБА_4 .

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за частиною 1 статті 357 КК України, привласнення офіційного документу, вчиненого з корисливих мотивів.

Також, дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за частиною 4 статті 185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Згідно з частинами 4, 5 статті 12 КК України вчинені ОСОБА_4 злочини є нетяжким та тяжким.

Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Як вказує законодавець у ст. 50 КК України - покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, відповідно до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, особистість обвинуваченого, який не одружений, дітей на утриманні не має, не працевлаштований, вчинив злочини, які відповідно до ст. 12 КК України класифікується як нетяжкий та тяжкий злочини, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебував і не перебуває. Вину визнав, щиро розкаявся.

З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного злочину, даних про особу обвинуваченого, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, призначення ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України.

Крім того, остаточне покарання ОСОБА_4 слід визначити за правилами частини 1 статті 70 КК України – за сукупністю злочинів та зі звільненням від відбуття покарання з іспитовим строком згідно положень ст. 75 КК України і виконанням покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 76 КК України.

Суд, з урахуванням обставин, встановлених в ході судового розгляду, даних про особу обвинуваченого не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 69 КК України.

Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Цивільний позов відсутній. Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів суд визначає з урахуванням ст. 100 КПК України.

В ході досудового розслідування до ОСОБА_4 запобіжний захід не застосовувався, під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування запобіжного заходу не надходило, отже суд не вбачає підстав для застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження – не застосовувались.

Керуючись ст. 12, ч. 3 ст. 349, ч.2 ст.373, ст.374, ст. 376, п.1 ч.2 ст. 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України та призначити покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначити покарання у виді 5(п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,від відбування призначеного основного покарання з випробуванням тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 ч. 1 п. 1, 2 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та/або роботи. Відповідно до ст. 76 ч. 3 п. 2 КК України не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.

Речові докази по справі:

- оптичний носій у вигляді пластикового диска, з отвором в центрі, який зберігається в матеріалах кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження № 12023041710000924 від 15.08.2023 року.

Витрати на проведення експертиз відсутні.

Матеріали кримінального провадження № 12023041710000924 від 15.08.2023 року зберігати у судовій справі № 210/844/25, провадження № 1-кп/210/262/26.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Металургійний районний суд м. Кривого Рогу протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.

Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок складено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.

Суддя: ОСОБА_1