Постанова від 22 лютого 2026 р. у справі №216/1973/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/239/26 Справа № 216/1973/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Ковалюмнус Е.Л., при секретарі Сербіній І.В., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її представника - адвоката Бабаліча М.М., потерпілої ОСОБА_2 та її представника – адвоката Новака А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бабаліча М.М. на постанову Центрально - Міського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 30 жовтня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрито провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно до постанови Центрально - Міського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 30 жовтня 2025 року, 10.02.2025, о 10 год. 30 хв., на перехресті нерівнозначних доріг вул. Володимира Бизова – вул. Хамзата Гелаєва, у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Geely GX2», реєстраційний номер НОМЕР_1 , була не уважною, не стежила за дорожньою обстановкою та відповідно не реагувала на її зміну, не вибрала у встановлених межах безпечну швидкість руху, враховуючи дорожню обстановку, під час появи перешкоди для руху, яку вона об`єктивно була спроможна виявити, не вжила заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки т/з, рухаючись по другорядній дорозі, позначеній дорожнім знаком 2.1. «Дати дорогу», не надала дорогу транспортному засобу, який наближався до даного перехрестя по головній дорозі, під час необхідності надання переваги у русі т/з, який рухався перехрещуваною дорогою не зупинила свій т/з перед краєм перехрещуваної проїзної частини, в результаті чого скоїла зіткнення з транспортним засобом «Volkswagen Jetta», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , втратила керування та здійснила наїзд на дорожній знак 5.38.1. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків, а малолітня ОСОБА_4 тілесні ушкодження. Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушила вимоги п.п. 2.3 б), 8.4 б), 12.1, 12.3, 16.11, 16.3 Правил дорожнього руху України. За даним фактом 19.03.2025 року уповноваженою посадовою особою полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №736066, за ознаками ст. 124 КУпАП.

Постановою судді Центрально - Міського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 30 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрито провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

На вказану постанову суду, представником особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокатом Бабалічем М.М., подана апеляційна скарга, в якій він просить постанову Центрально - Міського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 30 жовтня 2025 року скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Вважає оскаржувану постанову суду І інстанції незаконною та необґрунтованою.

Особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її представник - адвокат Бабаліч М.М. в судовому засіданні підтримали доводи своєї апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні, потерпіла ОСОБА_2 та її представник – адвокат Новак А.М. заперечували проти доводів апеляційної скарги адвоката Бабаліча М.М.

Перевіривши матеріали справи, врахувавши доводи наведені в апеляційній скарзі, доводи сторін, приходжу до наступного висновку.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Правилами дорожнього руху України передбачено:

- п.п. 2.3 для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п. 12.1 під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

- п. 12.3 у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;

- п. 16.3 у разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються перехрещуваною дорогою, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13, світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні - перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів;

- п. 16.11 на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається другорядною дорогою, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

З матеріалів справи вбачається, що суддя районного суду правильно дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Даний факт підтверджується обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 736066 від 19.03.2025 року, який складений уповноваженою на те особою, в якому викладені обставини вчинення правопорушення; обставини, викладені у протоколі підтверджуються схемою місця ДТП та фото таблицею до неї; висновком судової інженерно-транспортної експертизи № ЕД-19/112-25/9106-ІТ від 02.07.2025 року.

Згідно до висновку судової інженерно-транспортної експертизи № ЕД-19/112-25/9106-ІТ від 02.07.2025 року, в даній дорожній обстановці належні дії водія автомобіля «GEELY GX2» ОСОБА_1 перед виїздом на головну дорогу (проїздом перехрестя), з метою забезпечення безпеки дорожнього руху та можливого уникнення ДТП регламентувалися вимогами дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» та п. 16.11 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:

- дорожній знак 2.1 «Дати дорогу» передбачає, що водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під`їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою.

- п. 16.11 на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Технічний зміст приведених вимог ПДР визначає, що водій автомобіля «Geely GX2» ОСОБА_1 перед виїздом на проїзну частину головної дороги була зобов`язана визначити наявність транспортних засобів, що рухаються по головній дорозі, (у даному випадку а/м «Volkswagen Jetta»), а також відстань між транспортними засобами, стан покриття проїзної частини, видимість і інші фактори і тільки після цього прийняти рішення: виїхати з другорядної дороги на проїзну частину головної дороги (пересікти перехрестя), не створюючи перешкод чи небезпеки у русі, чи зупинитись, щоб дати дорогу а/м «Volkswagen Jetta», який у розглянутій ситуації користався переважним правом проїзду. Згідно вихідних даних по даному варіанті, не вбачається причин технічного характеру, які б перешкоджали водію автомобіля «Geely GX2» ОСОБА_1 дотримуватися технічних вимог п. 16.11 Правил дорожнього руху України, що свідчить про наявність у водія ОСОБА_1 технічної можливості запобігти виникненню дорожньо-транспортної пригоди шляхом дотримання вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України.

Таким чином, в дорожній ситуації обставини якої розглядаються, в діях водія автомобіля «Geely GX2» ОСОБА_1 вбачаються невідповідності технічним вимогам п. 16.11 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору знаходиться у причинному зв`язку з настанням дорожньо - транспортної пригоди.

Апеляційний суд зазначає, що вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» та п. 16.11 Правил дорожнього руху України є імперативними, тобто неважливо на якій відстані від перехрестя та/або іншого транспортного засобу перебував транспортний засіб, який рухався по головній дорозі, змінив останній смугу руху перед зіткненням чи ні.

На думку апеляційного суду, суд І інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що у даній дорожній обстановці, рухаючись по другорядній дорозі, ОСОБА_1 повинна була дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Аналізуючи наведені докази, апеляційний суд погоджується з висновками суду І інстанції, що виникнення ДТП є прямим наслідком допущення водієм ОСОБА_1 порушення знаку 2.1 «Дати дорогу» та п. 16.11 ПДР України, а тому, на думку апеляційного суду, в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Що стосується доводів апеляційної скарги адвоката про наявність іншого висновку судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/104-25/20762-ІТ від 16.06.2025 року, апеляційний суд вважає, що суд І інстанції дійшов до правильного висновку, що він є неповним та однобічним, оскільки дослідження обставин ДТП хоча й проводилось експертами за аналогічними вихідними даними, проте у цьому висновку варіант розвитку подій на підставі свідчень водія ОСОБА_3 експертом взагалі не розглядався, у зв`язку з недостатністю вихідних даних, разом з цим, для встановлення причинного зв`язку з ДТП невідповідності вимог п. 10.1, 16.11 та вимог дорожнього знаку 2.1 Правил дорожнього руху України водія ОСОБА_1 визначалось з урахуванням коефіцієнта небезпеки та свідчень свідка ОСОБА_5 , які аналогічні свідченням ОСОБА_1 , що у даному випадку є недоцільним.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд І інстанції дійшов до обґрунтованого висновку наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а також, суд І інстанції правильно закрив провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення станом на дату розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, постанова судді Центрально - Міського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 30 жовтня 2025 року стосовно ОСОБА_1 є законною, обґрунтованою та немає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бабаліча М.М. – залишити без задоволення.

Постанову Центрально - Міського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 30 жовтня 2025 року відносно ОСОБА_1 – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Е.Л. Ковалюмнус