Постанова від 17 березня 2026 р. у справі №183/8265/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2338/26 Справа № 183/8265/24 Суддя у 1-й інстанції - Городецький Д. І. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Агєєва О.В.,

суддів: Гапонова А.В., Красвитної Т.П.

за участю секретаря судового засідання Кирилішиної В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро цивільну справу №183/8265/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними, стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом, за апеляційною скаргою представника Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області - Рум`янцевої Тетяни Іванівни на рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2025 року, ухвалене у складі судді Городецького Д.І., -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ГУ ПФУ в Луганській області про визнання дій протиправними, стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позову посилається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на недоотриману пенсію за період з 01 вересня 2018 року по 30 квітня 2019 року в розмірі 15238,60 грн. За життя ОСОБА_2 заповіту не складала.

Вказує, що у визначений законом строк ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Плахотня Н.О. з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_2 , а в подальшому з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. 03 лютого 2020 року отримала свідоцтво про право на спадщину серії НОЕ №853372 за реєстровим №137 на недоотриману пенсію в сумі 15 238,60 грн., що належала померлій згідно довідки Старобільського об`єднаного управління ПФУ Луганської області від 28 жовтня 2019 року №16699/03-01.

Зазначає, що 17 травня 2024 року вона звернулась до ГУ ПФУ Луганській області з заявою за №8429 про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера та додала до неї необхідні документи, в тому числі свідоцтво про право на спадщину за законом.

Згідно відповіді ГУ ПФУ в Луганській області від 20 травня 2024 року №1200-0501-8/134366 відповідачем було прийняте рішення про відмову у виплаті недоотриманої пенсії спадкодавцем ОСОБА_2 в сум 15 238,60 грн. з посиланням на приписи ст.46 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якими передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Датою звернення за отриманням пенсії у випадках смерті пенсіонерів є дата звернення осіб, які мають право на виплату недоотриманої пенсії за умови всіх необхідних документів, передбачених законодавством. А тому, оскільки ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , опрацювання заяви позивача не є можливим у відповідності з чинним законодавством.

Вказує, що часове обмеження відповідачем суми недоотриманої пенсії, включеної до складу спадщини трирічним терміном, є протиправним, та наявні перешкоди у реалізації позивачем прав на спадкування недоотриманої пенсії, яка належала спадкодавцеві, але не була ним отримана за життя, а також щодо реалізації позивачем права власності на суми недоотриманої пенсії, що перейшли до спадкоємця внаслідок видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на суму 15 238,60 грн.

Враховуючи відповідь ГУ ПФУ в Луганській області від 20 травня 2024 року №1200-0501-8/134366 про відмову у виплаті недоотриманої пенсії та довідку Старобільського об`єднаного управління ПФУ Луганської області від 28 жовтня 2019 року №16699/03-01, наданої на запит приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Плахотня Н.О., сума недоотриманої пенсії, що не увійшла до складу спадщини, на підставі якої видане свідоцтво право на спадщину за законом серії НОЕ №853372 за №137, за період з 01 вересня 2018 року по 30 квітня 2019 року становить 15 238,60 грн., а тому підлягає стягненню в порядку спадкування за законом.

У зв`язку з чим, просила суд визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Луганській області щодо відмови у виплаті успадкованої пенсії відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом серії НОЕ №853372, виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Плахотня Н.О за р.№137; стягнути з ГУ ПФУ в Луганській області на її користь недоотриману пенсію, нараховану за життя ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка входить до складу спадщини, а також вирішити питання щодо судових витрат.

Рішенням Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Луганській області про визнання дій протиправними, стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом – задоволено частково. Стягнуто з ГУ ПФУ в Луганській області на її користь недоотриману пенсію, нараховану за життя ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка входить до складу спадщини на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії НОЕ №853372, виданого 03 лютого 2020 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Плахотня Н.О. за р.№137 в розмірі 15 238,60 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено. Стягнуто з ГУ ПФУ в Луганській області на її користь судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 211,20 грн.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, представник ГУ ПФУ в Луганській області - Рум`янцева Т.І. подала апеляційну скаргу, в якій вважає, що оскаржуване рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи призвели до неповного з`ясування обставин справи, наслідком неправильного дослідження доказів, наданих позивачем та відповідачем, та їх оцінки стало невірне вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення з зазначених далі підстав.

Зазначає, що недоотримана пенсія в сумі 15 238,60 грн., згідно довідки Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 28 жовтня 2019 року №16699/03-01 була розрахована з моменту надходження запита нотаріуса за період з 01 вересня 2018 року по 30 квітня 2019 року.

17 травня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулась до ПФУ в Луганській області із заявою №8429 про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 .

Встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на момент смерті перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Луганській області як внутрішньо переміщена особа. Виплату пенсії ОСОБА_2 було призупинено з 01 вересня 2018 року.

Вказує, що згідно відповіді ГУ ПФУ в Луганській області від 20 травня 2024 року №1200-0501 8/134366 відповідачем було прийняте рішення про відмову позивачу ОСОБА_1 у виплаті недоотриманої пенсії спадкодавцем ОСОБА_2 в сумі 15 238,60 грн. з посиланням на приписи ст.46 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зазначає, що право на спадщину позивача ОСОБА_1 підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, яке видане на її ім`я та не є предметом спору в даній справі.

Звертає увагу, що порядок виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера встановлений статтею 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058 (далі – Закон №1058). Сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті.

Вказує, що пенсійне забезпечення осіб, які перебували на обліку в органах Пенсійного фонду України на тимчасово неконтрольованій території Донецької та Луганської областей, здійснюється відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та постанови КМУ від 05 листопада 2014 року №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».

Зауважує, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Луганській області, як внутрішньо переміщена особа та отримувала пенсію за віком. Виплату пенсії ОСОБА_2 призупинено з 01 вересня 2018 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Отже, на час смерті спадкодавця нарахування та виплата пенсії не здійснювалася.

За життя пенсіонерка ОСОБА_2 до органів пенсійного фонду особисто не зверталась за поновленням виплати та нарахуванням пенсії з 01 вересня 2018 року, тим самим не реалізувала своє право на подальше отримання пенсійних виплат, а тому пенсійні виплати не отримані з вини пенсіонера. Оскільки спадкодавець ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з дати її смерті до дня звернення позивача за отриманням пенсії (17 травня 2024 року) пройшло більше ніж 3 роки, провести виплату з 01 вересня 2018 року по 30 квітня 2019 року за заявою позивача №8429 не є можливим у відповідності з чинним законодавством.

На думку ГУ ПФУ в Луганській області судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам, викладеним у відзиві на заяву, в зв`язку з чим, суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заявлених вимог.

Вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення не виходив із засад розумності, виваженості та справедливості, допустив порушення норм матеріального і процесуального права.

У зв`язку з чим просила апеляційну скаргу задовольнити, рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2025 року у справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Шинкаренко С.О. скориставшись своїм правом подав відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджується з апеляційною скаргою, вважає її безпідставною, необґрунтованою та такою що не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зазначає, що спадщина складається з недоотриманої пенсії у сумі 15 238,69 грн., згідно довідки Старобільського об`єднаного управління ПФУ Луганської області від 28 жовтня 2019 року №16699/03-01. Тобто, сума недоотриманої та нарахованої пенсії ОСОБА_2 була визначена уповноваженим на те пенсійним органом і вказана у свідоцтві про спадщину за законом від 03 лютого 2020 року, зареєстрованого в реєстрі за №137.

Вказує, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення належним чином встановив обставину наявності нарахованої уповноваженим органом та недоотриманої пенсії ОСОБА_2 в розмірі 15 238,60 грн., яка була включена до складу спадщини позивача.

Звертає увагу суду апеляційної інстанції та ту обставину, що предметом спору у даній справі є дії скаржника щодо відмови позивачу у виплаті успадкованої пенсії (лист за вих. №1200-0501-8/13436 від 20 травня 2024 року), з посиланням на ч.1 ст.46 Закону України.

Також, звертає увагу суду, що позивачем заявлено до стягнення суму успадкованої пенсії, яка не була нарахована померлій ОСОБА_2 за життя.

Зазначає, що судом першої інстанції було вірно зазначено, що відповідно до ст.1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Вважає, що у позивача є право на отримання успадкованої пенсії ОСОБА_2 в сумі 15 238,60 грн., яку остання не отримала за життя, без обмежень трирічним строком з дня смерті спадкодавця (пенсіонера), а дії відповідача щодо відмови у її виплаті з посиланням на ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є абсолютно протиправними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України.

Суд першої інстанції мав всі законні підстави для задоволення пред`явленого позову і оскаржуване рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У зв`язку з чим, просив апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Луганській області залишити без задоволення, рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2025 року у справі №183/8265/24 – залишити без змін.

Учасники справи у судове засідання апеляційного суду не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку.

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явились в судове засідання оскільки, відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

Судом встановлено, що 03 лютого 2020 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Плахотня Н.О. позивачу ОСОБА_1 було видане свідоцтво про право на спадщини за законом НОМЕР_1 за р. №137, відповідно до якого спадщину, що залишилась після смерті матері ОСОБА_2 , 1939 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді суми недоотриманої пенсії в розмірі 15 238,60 грн.

Недоотримана пенсія в сумі 15 238,60 грн. згідно довідки Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 28 жовтня 2019 року № 16699/03-01 була розрахована з моменту надходження запита нотаріуса за період з 01 вересня 2018 року по 30 квітня 2019 року.

17 травня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Пенсійного фонд України в Луганській області із заявою №8429 про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент смерті перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Луганській області як внутрішньо переміщена особа.

Виплату пенсії ОСОБА_2 було призупинено з 01 вересня 2018 року.

Згідно відповіді ГУ ПФУ в Луганській області від 20 травня 2024 року №1200-0501-8/134366 відповідачем було прийняте рішення про відмову позивачу ОСОБА_1 у виплаті недоотриманої пенсії спадкодавцем ОСОБА_2 в сум 15 238,60 грн. з посиланням на приписи ст.46 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Датою звернення за отриманням пенсії у випадках смерті пенсіонерів є дата звернення осіб, які мають право на виплату недоотриманої пенсії за умови всіх необхідних документів, передбачених законодавством. А тому, оскільки ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , опрацювання заяви позивача не є можливим у відповідності з чинним законодавством.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача суми недоотриманої пенсії в розмірі 15 238,60 грн., що належала померлій ОСОБА_2 та не була одержана останньою за життя, яка входить до складу спадщини на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії НОЕ №853372, виданого 03 лютого 2020 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Плахотня Н.О. за р. № 137.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов?язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України), крім прав і обов?язків що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом (1219 ЦК України).

Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров?я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім?ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини (стаття 1227 ЦК України).

Тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат.

Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини; право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця.

Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення.

Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК).

Відповідно при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом; право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати).

Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV ( далі Закон № 1058-IV) та інших нормативноправових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Дія інших нормативноправових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються , зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Порядок виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера встановлений статтею 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058 (далі – Закон №1058).

Так, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Аналогічні положення містяться у пункті 2.26 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого ПФУ від 25 листопада 2005 року №22-1, для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть та документи, які підтверджують родинні стосунки та документи які свідчать про проживання з пенсіонером на день його смерті. Члени сім`ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №243/3505/16-ц (провадження №14-271цс18) вказано, що «підтверджуючи майнові права фізичних осіб незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального статусу, закон не передбачає жодних обмежень інших прав таких осіб, які вони можуть реалізувати на території України».

Тому припинення страхових виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження за життя дій Фонду спадкодавцем не зумовлює припинення нарахування вже призначених страхових виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на їх отримання.

Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України, ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю, а тому спадкоємець ОСОБА_1 відповідно до положень статті 1227 ЦК України має право на отримання страхових виплат у порядку спадкування за законом.

Суд першої інстанції, правильно встановивши обставини справи й вірно застосувавши норми матеріального права, зробив обґрунтований висновок про задоволення позову ОСОБА_1 та стягнення з ГУ ПФУ в Луганській області на користь позивача недоотриманої пенсії, нарахованої за життя спадкодавцю ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою ст.129 Конституції України.

Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи відповідача, що за життя пенсіонерка ОСОБА_2 , після припинення виплат до органів Пенсійного Фонду особисто не зверталась за поновленням виплат, тим самим не реалізувала своє право на подальше їх отримання, тому можна вважати, що пенсійні виплати не отримані з вини пенсіонера, а також про те, що після смерті спадкодавця і до звернення до суду пройшло більше 3 років, і в силу приписів ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у задоволенні позову слід відмовити, відхиляються колегією суддів, оскільки дана правова норма розповсюджується на правовідносини Фонду саме з отримувачами пенсій, які є власниками своїх особистих пенсій і за їх життя, та не може бути застосована до спадкових правовідносин, що виникли між сторонами у даній справі.

Інші доводи відповідача на правильність висновків суду першої інстанції не впливають.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди із рішенням суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року; SERYVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909|04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, суд правильно застосував норми матеріального права у спірних правовідносинах та не допустив порушень норм процесуального права, які б давали підстави для скасування оскарженого судового рішення.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що підстав для скасування рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2025 року - немає.

Відповідно до ч.ч.1, 13 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на висновок про залишення апеляційної скарги без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області - Рум`янцевої Тетяни Іванівни - залишити без задоволення.

Рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2025 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді:

Повний текст постанови складено 18.03.2026р.

Головуючий суддя О.В. Агєєв