Рішення від 12 березня 2026 р. у справі №134/731/25 — Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 134/731/25

2/134/22/2026

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року с-ще Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

у складі: головуючої судді Кантонистої О.О.

за участі секретаря судового засідання Васільєвої Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль заяву позивачки за первісним позовом (відповідачки за зустрічним позовом) ОСОБА_1 та заяву представника позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) ОСОБА_2 - адвоката Тетевої-Родюк І.О. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,

встановив:

У провадженні Крижопільського районного суду перебувала цивільна справа за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

Рішенням Крижопільського районного суду від 23 лютого 2026 року первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя задоволено частково. У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по 1/2 частці за кожним на: житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 91,3 кв. м, житловою площею 56,5 кв. м; земельну ділянку площею 0,2002 га, кадастровий номер 0521980800:01:001:0002, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку площею 0,2003 га, кадастровий номер 0521980800:01:001:0539, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_3 . У решті вимог відмовлено.

Для вирішення питання щодо судових витрат сторін, пов`язаних із професійною правничою допомогою, суд призначив судове засідання на 13 березня 2026 року о 10 год. 00 хв. в приміщенні Крижопільського районного суду та встановив сторонам строк для подання доказів, що підтверджують розмір понесених витрат, протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

27 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на її користь понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 30000 грн.

02 березня 2026 року від представника ОСОБА_2 - адвоката Тетевої-Родюк І.О. через систему «Електронний суд» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені витрати на професійну правничу допомогу у сумі 48000 грн.

Відповідно до положень ст. 246 ЦПК України , якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Суд вважає можливим розглянути заяви про ухвалення додаткового рішення у даній справі без участі сторін та їх представників.

При цьому суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання за заявою ОСОБА_1 , поданою до суду 27.02.2026, яку вона мотивувала неможливістю прибути в судове засідання у зв`язку з перебуванням за кордоном, оскільки суд досліджує та оцінює надані сторонами докази, які мають значення для ухвалення додаткового рішення про судові витрати, незалежно від участі сторін у судовому засіданні, а пояснення сторін у цьому випадку не є обов`язковими.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, від 22.01.2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 03.02.2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі № 753/1203/18.

У позовній заяві ОСОБА_1 , на виконання вимог п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, зазначила, що понесла судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, представництво інтересів позивачки за первісним позовом (відповідачки за зустрічним позовом) ОСОБА_1 у даній справі на підставі договору про надання правничих послуг та представництва № 1 від 03 травня 2025 року (далі - Договору) та ордеру серії АВ № 1200721 від 03 травня 2025 року здійснював адвокат Чорний А.В.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Договору, за надання визначених п. 2 ст. 2 цього Договору послуг замовник сплачує виконавцю винагороду в розмірі 3500 грн.

Згідно з п. 3.4 ст. 3 Договору, фіксована сума, зазначена п. 3.1 ст. 3 Договору, та винагорода виконавця, відображена в додаткових угодах, можуть бути змінені тільки за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до даного Договору.

У Додатку № 1 від 27 лютого 2026 року до Договору наведено розрахунок вартості наданих послуг, згідно з яким, враховуючи ціну позову та складність справи, сторонами Договору визначено, що вартість роботи адвоката у даній справі складає 30000 грн., з яких 15000 грн. сплачено при укладенні договору, а решту 15000 грн. - в день складання акта виконаних робіт.

У Додатку № 2 від 27 лютого 2026 року до Договору міститься акт виконаних робіт, у якому конкретизовано перелік процесуальних дій, що підлягали виконанню адвокатом у межах супроводу даної справи, погоджено погодинну ставку та загальний обсяг витраченого часу.

Так, згідно з актом, адвокатом надано наступні послуги в рамках цивільної справи: консультація з приводу діючого законодавства, що регулює спірні питання, 1 год.; підготовка та надання правового висновку з спірних правовідносин в письмовій формі 2 год.; ознайомлення з матеріалами та доказами позивача, вивчення судової практики та підготовка до участі в справі 3 год.; позовна заява 3 год.; вивчення зустрічної позовної заяви 3 год.; написання відзиву на зустрічну позовну заяву 5 год.; вивчення заяви про збільшення позовних вимог за зустрічним позовом 6 год.; написання заперечень на збільшення позовних вимог 5 год.; участь у 7 (семи) судових засіданнях 7 год. Усього витрачено робочого часу адвоката - 30 год. на загальну суму 30000 грн.

Згідно квитанцій до прибуткових касових ордерів № 1 від 03 травня 2025 року та № 1 від 27 лютого 2026 року, ОСОБА_1 сплатила адвокату Чорному А.В. по 15000 грн. відповідно до Договору № 1 від 03 травня 2025 року.

У зустрічній позовній заяві, на виконання вимог п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, зазначено, що орієнтовна сума витрат ОСОБА_2 на правничу допомогу складає 48000 грн. із розрахунку 3200 грн. за 1 годину роботи адвоката.

Представництво інтересів позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) ОСОБА_2 у даній справі на підставі договору про надання правової допомоги від 19 травня 2025 року (далі - Договір) та ордеру серії АВ № 1178120 від 20 травня 2025 року здійснювала адвокат Тетева-Родюк І.О.

Згідно з п. 3.1 Договору, вартість послуг за надання правничої допомоги відповідно до п. 1.1. даного Договору складає 32000 грн. без ПДВ із розрахунку 3200 грн. за 1 годину роботи адвоката, що сплачується клієнтом адвокатові протягом 3-х днів з дня укладення Договору.

У Додатковій угоді від 10 жовтня 2025 року до Договору сторони домовилися змінити п. 3.1 Договору та викласти його в наступній редакції: Вартість послуг (гонорар) за надання правничої допомоги відповідно до укладеного Договору є фіксованим та становить 48000 грн., що сплачується клієнтом на поточний рахунок адвоката 32000 грн. протягом 2 календарних днів з дня укладення даного Договору, 16000 грн. в строк до 12 жовтня 2025 року. У зв`язку з технічною помилкою у призначенні платежу, допущеною платником, ОСОБА_2 , при здійсненні сплати гонорару в сумі 32000 грн., сторони домовилися платіжну інструкцію № @PL094706 від 20.05.2025 року на суму 32000 грн. вважати такою, у якій призначенням платежу є: «сплата згідно з договором про надання правової допомоги від 19.05.2025». Інші умови Договору продовжують свою дію та залишаються без змін.

Згідно із зазначеним у заяві про ухвалення додаткового рішення детальним описом обсягу наданих послуг (правничої допомоги) адвокатом Тетевою-Родюк І.О. надано ОСОБА_2 такі послуги: підготовка зустрічної позовної заяви з додатками від 04.06.2025 року; підготовка клопотання про витребування доказів від 24.07.2025 року; підготовка клопотання про витребування доказів від 10.09.2025 року; підготовка клопотання про виклик та допит свідка від 13.10.2025 року; підготовка заяви про збільшення позовних вимог від 14.10.2025 року; підготовка відповіді на відзив від 10.11.2025 року; підготовка адвокатських запитів, направлених на розшук спільного майна, зокрема земельних ділянок, та витребування доказів; прийняття участі у судових засіданнях.

На виконання умов Договору ОСОБА_2 сплатив адвокату Тетевій-Родюк І.О. 48000 грн., що підтверджується платіжними інструкціями № @PL094706 від 20.05.2025 на суму 32000 грн. та № @PL0727906 від 12.10.2025 на суму 16000 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі №211/3113/16-ц).

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Досліджені судом докази достовірно вказують на те, що сторони понесли витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у Крижопільському районному суді Вінницької області.

Враховуючи, що сторони не заявляли клопотань про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, суд визначає розмір таких витрат на підставі наданих доказів та умов договорів про надання правничої допомоги.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу позивачки за первісним позовом ОСОБА_1 , суд враховує, що заявлені нею позовні вимоги задоволено частково. Так, вимога про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку знайшла своє підтвердження та була задоволена, тоді як у задоволенні вимоги щодо визнання права власності на земельну ділянку відмовлено у зв`язку з відсутністю правових підстав для цього.

За таких обставин, враховуючи часткове задоволення позову, а також критерії розумності, співмірності та пропорційності судових витрат, суд дійшов висновку, що понесені позивачкою за первісним позовом витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу пропорційно до задоволених позовних вимог. З огляду на характер та обсяг наданих адвокатом послуг, а також результат розгляду справи, суд вважає за доцільне визначити розмір витрат, що підлягають стягненню, у сумі 15000 грн.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 , суд враховує, що заявлені ним позовні вимоги задоволено частково. Зокрема, судом визначено право спільної часткової власності сторін на спірний житловий будинок (по 1/2 частці за кожним). Також суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання за сторонами права спільної часткової власності на земельні ділянки. У задоволенні вимог в частині щодо обладнання для перетворення сонячної енергії на електричний струм суд відмовив, встановивши належність цього майна позивачці за первісним позовом на праві особистої приватної власності.

За таких обставин, враховуючи часткове задоволення зустрічного позову, а також критерії розумності, співмірності та пропорційності судових витрат, суд дійшов висновку, що заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 48000 грн. є завищеним у співвідношенні до обсягу задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим підлягає зменшенню. З огляду на викладене, суд вважає за доцільне визначити розмір витрат, що підлягають стягненню, у сумі 15000 грн.

Керуючись ст. ст. 137, 141, 246, 270 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн (п`ятнадцять тисяч гривень).

У задоволенні решти заяви відмовити.

Заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Тетевої-Родюк І.О. задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн (п`ятнадцять тисяч гривень).

У задоволенні решти заяви відмовити.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка (відповідачка за зустрічним позовом): ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач (позивач за зустрічним позовом): ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст додаткового рішення складено 19 березня 2026 року.

Суддя: